
- •Причини зміни агрегатного стану матеріалу
- •2.Причини формування впорядкованої кристалічної гратки
- •3. Гомогенне утворення зародків при кристалізації
- •4. Гетерогенне утворення зародків при кристалізації
- •5.Точкові дефекти кристалічної гратки
- •6.Лінійні дефекти кристалічної гратки
- •7. Зобразити діаграму двокомпонентного сплаву з необмеженою розчинністю у твердому стані з вказанням структурних складових у всіх її областях
- •8. Причини і умови формування сплавів з необмеженою і обмеженою розчинністю у твердому стані.
- •9. Зобразити діаграму двокомпонентного сплаву з обмеженою розчинністю у твердому стані з вказанням структурних складових у всіх її областях.
- •11.Причини і механізм протікання евтектичного перетворення при кристалізації двокомпонентного сплаву
- •12.Причини зміни розчинності компонентів
- •13. Причини поліморфних перетворень в металах
- •14. Поліморфізм заліза
- •15 Тип кристалічної гратки і температурний діапазон існування
- •16. Структурні стани залізовуглецевих сплавів: визначення, властивості.
- •18.Зобразити діаграму стану Fe-Fe3c з вказанням структурних складових у всіх ї областях
- •19,Причини практичного застосування діаграми стану Fe-Fe3c а не Fe-c
- •20. Побудувати і пояснити криву охолодження доевтектоїдної сталі
- •21. Побудувати і пояснити криву охолодження евтектоїдної сталі
- •22 Побудувати і пояснити криву охолодження заевтектоїдної сталі.
- •23. Побудувати і пояснити криву охолодження до евтектичного чавуна
- •28. Вплив вмісту вуглецю на структуру і властивості вуглецевих сталей
- •29. Вплив сірки на структуру і властивості вуглецевих сталей
- •31. Схематично зобразити структуру доевтектоїдної сталі з вказанням структурних складових
- •32. Схематично зобразити структуру евтектоїдної сталі з вказанням структурних складових.
- •34. Класифікація чавунів у залежності від к-сті вуглецю зв*язаного у цементиті.
- •35. Білі чавуни, структура і властивості.
- •36. Сірі Чавуни, структура і властивості
- •43. Схематично зобразити структуру ферито-перлітного ковкого чавуну з вказанням структурних складових.
- •44,45. Схема відпалу білого чавуну на феритний і на перлітний ковкий чавун.
4. Гетерогенне утворення зародків при кристалізації
Процес кристалізації суттєво полегшується при гетерогенних умовах, тобто при наявності твердих частинок в рідкому металі. В цьому випадку затрачувати енергію на розрив рідини не потрібно і достатньо наявності ступеню переохолодження, щоб відбувався процесс кристалізації. Твердими частинками можуть бути стінки форми, в яку виливають рідкий метал, або стінки зварювальної ванни при зварюванні
5.Точкові дефекти кристалічної гратки
До точкових дефектів відносять вакансії і між вузлові атоми. Точкові дефекти мають невеликі розміри в трьох вимірах (не перевищують кількох атомних діаметрів). Вакансія-це незайняте атомом місце у вузлі кристалічної гратки. Міжвузлові атоми-це атоми, які вийшли з вузла кристалічної гратки і зайняли місце в міжвузлях. Відомо, що атоми знаходяться в коливальному русі біля вузлів гратки. Більшість атомів металу в даній гратці володіє однаковою середньою енергією. Однак окремі атоми мають енергію більшу від середньої і можуть переміщуватися із одного місця в інше в результаті чого утворюються вакансії і між вузлові атоми. Число вакансій збільшується з підвищенням температури, при обробці тиском, опроміненні і інших видах обробки. При кімнатній температурі 1 вакансія на 1018 атомів. При температурах близьких до температури плавлення 1 вакансія на 104 атомів.
6.Лінійні дефекти кристалічної гратки
До лінійних дефектів відносяться краєва і гвинтова дислокації. Краєва дислокація являє собою локалізоване спотворення кристалічної гратки, викликане наявністю в ній “зайвої” атомної півплощини (екстра площини). Край екстра площини являє собою лінію кураєвої дислокації. Порушення порядку розташування атомів може утворювати інший вид лінійного дефекту-гвинтову дислокацію. Гвинтова дислокація, як і краєва, утворюється неповним зсувом кристала по площині. В цьому випадку можна уявити, що кристал складається з однієї атомної площини закрученої у вигляді гвинтової поверхні.
7. Зобразити діаграму двокомпонентного сплаву з необмеженою розчинністю у твердому стані з вказанням структурних складових у всіх її областях
Діаграма стану
(а) та крива охолодження (б) сплавів з
необмеженою
розчинністю компонентів у рідкому і
твердому станах
(ж) – рідина
8. Причини і умови формування сплавів з необмеженою і обмеженою розчинністю у твердому стані.
Сплав - це речовина, яку одержують поєднанням (сплавленням, спіканням, електролізом) двох або більше елементів. Однак, зазвичай, сплави одержують шляхом розплавлення двох або більше елементів (металів або неметалів) з наступною їхньою кристалізацією (твердненням).
Необмежену розчинність (здатність утворювати тверді розчини при будь-яких пропорціях компонентів) мають лише метали з кристалічною граткою одного типу за умови, що параметри їхніх ґраток відрізняються не більше як на 8-15 %. Проте допустима різниця в параметрах для різних пар металів різна. Так, необмежені тверді розчини у сплавах на основі заліза можуть утворюватись за умови, що атомні діаметри елементів, які розчинюються, відрізняються від заліза не більше як на 8 %. Якщо різниця атомних діаметрів більше 8 %, на основі заліза утворюються лише обмежені тверді розчини. Взаємодію елементів у сплавах і характер структури зумовлює фізична природа елементів, тобто тип кристалічної ґратки, розташування елементів у періодичній системі Д. Менделєєва тощо. Дійсно, метали, розташовані поблизу один від одного у таблиці Д. Менделєєва, мають необмежену розчинність: Сu і Ni; Fе і Ni; Fе і Сr; Fе і Со; Со і Ni, або розташовані в одній групі: Аs і Sb; Аu і Аg; Аu і Сu; Ві і Sb.
Елементи з кристалічними ґратками різного типу, якщо їх атоми близькі за розмірами, можуть розчинюватись один в одному обмежено. Чим більша різниця в розмірах атомів компонентів, тим менше вони розчинюються у твердому стані. Обмежена розчинність компонентів характерна також при утворенні ними твердих розчинів втілення, тобто таких, коли атоми розчинених компонентів розташовуються (втілюються) у міжвузольних об'ємах метала-розчинника. При цьому атоми розмішуються не в будь-якому міжвузлі, а лише в тих, де для них достатньо вільного об'єму. Ці порожнини малі за розміром, у них можуть розміститись елементи, атоми яких мають відповідні невеликі розміри (водень, азот, вуглець, бор). Вміст їх у твердому розчині втілення не перевищує 1-2 %. Тобто такі сплави є твердими розчинами з обмеженою розчинністю компонентів. Утворення твердих розчинів (заміщення, втілення) супроводжується зміною параметрів кристалічної ґратки метала-розчинника залежно від співвідношення розмірів атомів компонентів і відповідним зміцненням сплаву. Зміцнення пропорційне відносній зміні параметра ґратки, причому зменшення параметра призводить до більш суттєвого зміцнення, ніж його збільшення