1. Технічне завдання

Технічне завдання – це конструкторські документи, які встановлюють: основне призначення моделі, початкові дані майбутнього виробу, технічні вимоги до виробу і показники якості та техніко – економічні вимоги, що надають до виробу, який проектується, виконання необхідних стадій розробки конструкторської документації та її складу. Початковими даними для розробки технічного завдання є: назва та призначення виробу; умови користування; статтєво-вікова група.

На стадіях перед проектних досліджень технічного завдання й технічної пропорції, які називають попереднім проектуванням або стадією науково – дослідницьких робіт, визначають призначення, основні принципи побудови виробу, що проектуються й формують технічне завдання на його проектування.

На стадіях проектування, що виконує художник – модельєр, сперш вивчається напрям моди на структуру та зовнішнє оформлення матеріалу, на готові швейні вироби. Складається характеристика майбутньої моделі.

П е р ш о ю с т а д і є ю проектування, яка має велике значення в створенні високої якості при проектуванні виробу, являється розробка технічного завдання. В якому повинно бути висвітлено не тільки основне призначення виробу, але й показники якості, необхідні стадії розробки конструкторської документації, її зміст, а також спеціальні вимоги до виробу.

Д р у г о ю с т а д і є ю являється розробка технічної пропозиції, до якої входить підготовка можливих варіантів рішень нових виробів на основі аналізу моделей аналогів однакового чи подібного призначення.

Т р е т я с т а д і я – розробка ескізного проекту, який містить в собі принципове конструктивне рішення, яке дає загальне представлення про побудову виробу і його основних розмірних ознак.

На ч е т в е р т і й с т а д і ї проектування розробляється технічний проект виробу. Технічний проект – це сукупність конструкторських документів, які повинні містити повне представлення про проектуючий виріб. До них відносяться креслення конструкції основних конструктивних вузлів, визначаючих побудову проектуючого виробу.

П’я т а з а к л ю ч н а - розробка робочої конструкторської документації – оформлення технічного опису з доданням комплекту лекал деталей із основної тканини, прокладки і прикладу.

Назва та призначення виробу, що проектується, вимоги до виробу і матеріалів

Для жіночого костюму, який складається з жакету і спідниці, святкового призначення, яка володіє гігієнічними і естетичними властивостями.

Що стосується окремих частин виробу, наприклад коміру, то він відіграє дуже велику роль у зовнішньому вигляді виробу. Комір –піджачного типу надають жакету святкового.

Форма та колір одягу повинні не тільки підкреслювати та маскувати зовнішні риси але й бути художньо обміркованими, відповідати зовнішності та вазі людини, у даному випадку костюм підкреслює тендітність, стрункість та жіночність жінки середньої вікової групи.

При проектуванні конструктор повинен враховувати певну кількість споживчих та промислових вимог. На стадії проектування ці вимоги повинні бути збалансовані так, щоб виробництво і збут були економічно доцільними.

До споживчих вимог належать соціальні, функціональні, естетичні, ергономічні та експлуатаційні, а до техніко – економічних – стандартизація й уніфікація, технологічність і економічність.

Перш за все тканина повинна відповідати призначенню, суспільному ідеалу у сформованому стильовому напрямку, а також сучасним смакам моди. Тканина повинна нести в собі психологічний стан особистості, підкреслювати її зовнішній вигляд, а найголовніше – стабільно зберігати якість виробу в експлуатації, бути надійною. Ці вимоги формують соціальне замовлення, забезпеченість розміру, ростового асортименту, споживчого попиту, конкурентоспроможності.

Техніко-економічні показники якості одягу визначають ступінь технічної довершеності конструкції, методів проектування і технології одягу з урахуванням затрат на її виробництво і споживання.

Таким чином, для оцінки якості одягу пропонуються близько 102 показників якості різного ступеня узагальнення.

При розробці сучасних вимог до промислової продукції одягу вимоги споживача і підприємства не рідко протиречиві між собою, тому на стадії проектування необхідно їх поєднати так, щоб виробництво і збут були економічно вигідними.

У жіночому костюмі, що запропонована у цій роботі, я намагаюся поєднати всі вимоги, щоб виріб відповідав призначенню, вимогам споживача і підприємства. Тканина для даного костюму характеризується естетичністю, зносостійкістю, технологічністю, гігієнічністю і формостійкістю. Завдяки її складу створюється добра посадка, а напівприлеглий силует забезпечує вільність руху.

Деталі жакету і спідниці можна уніфікувати, тобто зменшити багатообразність видів, типів і типорозмірів виробів однакового функціонального призначення. Тому що технічний прогрес і швидка зміна моди диктують необхідність різкого скорочення строків розробки і зниження затрат праці, засобів і матеріалів на створення та освоєння у промисловості нових моделей одягу при одночасному розширенню асортименту й поліпшення якості. Тому в наш час у швейній промисловості все більш широке розповсюдження отримують інші, більш прогресивні методи одночасного проектування не однієї, а цілої серії («сім'ї») нових моделей одягу. Широке розповсюдження використання уніфікованих деталей і вузлів.

Загалом жіночий костюм характеризується економічністю і відповідає всім вимогам споживача і підприємства, тому може бути впровадженим у виробництво.

Для виготовлення святкового костюма я пропоную такі види тканин, як оксамит, напівоксамит, гіпюр, шовк натуральний, та інші коштовні та святкові тканини.

Аналіз напрямку моди

Мода – це прояв постійної спрямованості людини до новизни у всіх областях життя. Мода та одяг є невід’ємним один від одного, як предмет та його тінь. У вузькому колі мода – це зміна форм, покрій, пластики, кольора, силуета, довжини одягу, взуття, головних уборів, зачісок і навіть косметики на нові, які під впливом різноманітних факторів, в тому числі реклами, стають більш популярними.

Кожна епоха створювала свій естетичний ідеал, ідеал красоті людського тіла, ідеал жіночності, свій художній стиль в одязі. Історичний розвиток костюма, його зміни завжди були обумовлені, з одного боку, модою, з іншого – стилем епохи. З появою кожної нової моди старий одяг губив свою естетичну цінність.

Після перевантаженості одягу й тканин декором з'явилася необхідність в чистоті й суровості. Лінії й форми одягу лаконічні й точні, надихнуті стилем «від кутюр» 60-х, 80-х і 90-х років. Такими формами визначається нова елегантність. Ця елегантність втілюється в двох паралелях, модних напрямках, орієнтованих на розкіш, яка звільняється від вичурності й наближається до більш стриманої жіночності, й на чистоту мінімалізма, на природність, спрощення форм. Сурові ліній та дизайн йдуть рука об руку з високою якістю матеріалів і декора. При скромності зовнішнього вигляду, тканини можуть приховувати великі внутрішні можливості. Зовнішня простота може сполучатися з великим змістом у технічному плані, який включає до себе, наприклад, обробка, яка захищає від дощу, антистатичні та антибактеріальні пропитки, які охороняють здоров’я , еластичні волокна, які надають комфорт та ін.

На першому плані якісні традиційні тканини, які в ансамблі часто комбінуються з високотехнологічною синтетикою або з новими натуральними та штучними матеріалами, близькими екологічному мисленню. Актуальні змішані матеріали з новими властивостями за рахунок з'єднання в них різних волокон.

Як колись, матеріали розвиваються у двох напрямках. В першому представлені м’які текучі, які прекрасно драпіруються (типу крепа, джерсі, віскози,необхідні для одягу м'яких пластичних форм в дусі 80-х років, у другому – пружні, сухі,ломкі компактні, типу тафти, пике, плащовок, які створюють модні жорсткі архітектурні форми. Лідери моди – гладко пофарбовані тканини, виразність яких підвищується за рахунок обробок, які надають їм гладкість, металевий блиск або матовість, барховитість, тобто головна увага концентрується на нових поверхневих ефектів і внутрішніх властивостях матеріалів.

Літо 2009 року досліджує традиції та звичаї минулого. Звідси інтерес до традиційних старих матеріалів, які на сучасному етапі стають більш витонченими, завдяки більшим,чим раніш, можливостям їх кольорової витонченої нюансировці, обробкам, великому внутрішньому комфорту та функціональності. Мода постає у вигляді нової екзотики, втіленої у безліч стилів, в яких минуле постає удосконаленим за допомогою нових технологій.

Матеріали літа розвиваються у двох напрямках. Перший напрямок включає до себе витонченні гладкі матеріали, які відрізняються суровою простотою поверхні. Це тонкі, легкі повітряні тканини типу мусліна, шифона, газа, вуалі, органзи і більш важкі компактні пружні матеріали типу перкали, габардину, саржи із бавовни і вовни. До цього напрямку належать блискучі тканини із шовку, поліаміда та інших хімічних волокон, лощені, металізовані, типу атлас, тафти. До другого – відносяться матеріали рустифікального виду з рельєфними фактурами. Це грубий льон розрідженої структури із збільшеним переплетенням, оригінальної структури твід, клоке, тканини з бахромою та різноманітні легкі м'яті, жаті тканини, в тому числі з ефектами гофре, плісе.

Характерною рисою літнього сезону є рівноправне існування в моді одягу різних об'ємів та форм, малої прилеглості, середньої та супервеликої вільної. Також різноманітна й довжина виробів. У молодіжному асортименті лідирує довжина міні, міді – в одягу класичному й діловому, а максі – в етнічному одязі по мотивам стилю хіпі.

На сцені моди андрогенні образи, які відрізняються простотою та лаконічністю, у котрих, наряду з жіночністю, є й чоловічий початок. Текстуру тканин для костюмів відрізняють природною простотою. До витонченій грації шовку додають рустифікальні рогожки, створені переплетенням товстої та тонкої нитки із бавовни, льону, пеньки, рафії, джута, однотонні або в смужку, кліку з використанням вишивки, декоративних строчок або з простими графічними орнаментами. Підійдуть й змішані тканини полотняного переплетення. При оформленні використовується широка гама етнічних мотивів – від східних до мексиканських.

По різноманіттю модних фасонів із сукнями змагаються спідниці. Наряду із прилеглими спідницями складних жорстких архітектурних форм пропонуються рухливі широкі спідниці усіх видів, навіть до шароподібних, а також спідниці плісе з косими клинами від кокетки, в складку, з оборками, Які нагадують балетні пачки та ін.. Довжина їх - від міні до міді, а в моделях святкових у стилі хіпі – максі.

Романтичний настрій створюють прозорі органза, атлас, шовкове та віскозне джерсі, витончені жакардові матеріали з чередуванням блискучих та матових ділянок поверхні.

В руслі модних тенденцій під впливом нових напрямків електронної музики відроджується психоделична контркультура, яка пропонує на перший план чутливий досвід та нереальне, туманне прийняття дійсності. Це виражається у художньо – колористичному оформленні тканин й одягу даного напрямку.

Літні тканини атакують набивні малюнки. Серед них особливо актуальні чіткі плоскі стилізовані квіткові малюнки з крупними та дрібними застилочними мотивами, часто оконтурені чорним чи іншими кольорами, як в експресивному живописі, так і навпаки, ніби – то стерті наполовину, умовні.

Модні крупні геометричні стилізовані орнаменти у африканському трибальному стилі; коврові геометризовані східні орнаменти й дрібні квіткові в дусі хіпі, які заключені у клітинки великого масштабу.

Лідерами моди є набивні й яскраві багатокольорові малюнки у вигляді різноманітних клітинок: великих мандраських, та більш дрібних – «віконний перепльот», «Віші», а також яскраві полоси різного масштабу й ритму.

Весняно-літня кольорова палітра виривається із полону традицій. У моду повертаються яскраві, навіть неонові кольори, які не лишають інтересу до природних кольорів. Природні кольори складають багату різноманітну палітру відтінків: від насичених до блідих. Ці багато чисельні нейтральні та димчаті кольори поєднуються з яскравими тонами.

Декоративність – одна із яскраво виражених тенденцій весняно-літнього сезону, а різноманіття засобів декору не знає меж. Все починається з оформлення тканин, які мають рельєфну фактуру, вишукані жакардові та набивні малюнки чи прикрашені вишивкою та аплікаціями. Деякі тканини всплош розшиті бісером та пайєтками. Сьогодні декоративні прикраси згідно загальній тенденції частіш за все роблять в одному кольоровому рішенні з моделлю. Контрастні акценти умісні в тому випадку, якщо головною темою стають узори у фольклорному стилі чи якщо використовуються вишивки та біжутерія кольору старого золота, бронзи та срібла. Як оформлення тканин, Актуальні контрасти чорного та білого, які можна побачити й в об'ємних аплікаціях, в оздобленні кружевом.

Одним із варіантів декору знов стають квіти. Виконані частіше за все тон в тон з основним кольором тканини, вони надають їй гладкої поверхні незвичайну рельєфність. Дивовижні по красоті композиції, створені із гірлянд кольорів яскравих відтінків, котрастуючих із кольором виробу, не поступаються за розкішшю вишивкам хруст альні стрази.

Серед самих вишуканих та прекрасних видів декору – кружевне оздоблення країв деталей: коміра, рукавів, низу виробу, а також вставки із тонкого кружева, які можуть бути розшиті бісером чи пайєтками тон в тон. Особливо ефективно виглядають варіанти в чорному та білому кольорах. При цьому кружевні оздоблення можуть використовуватися у настилах білого на біле чи коли біле кружево накладається на контрастний чорний фон.

Не менш актуальні й об'ємні аплікації. Їх виконують із самих різноманітних матеріалів, в тому числі котрих тонкі шифонні тканини, оздоблювальний шнур, тасьма, дрібні металеві деталі, нашиті чи на клеєні на тканини у вигляді мозаїчних узорів.

Узори, розшиті напівкоштовними каменями, дуже активно використовуються для створення декору по низу рукавів чи по лінії талії як імітація розкішного пояса, а також по краю вирізу горловини – у вигляді вишуканих прикрас, які виглядають як реальні коштовні прикраси.

Знов з'явилася потреба іскусно виконана біжутерія, яка відрізняється особою вишуканістю. Тут використовуються різноманітні матеріали – від напівкоштовних камей, скла, пластика, пір'їв та декоративних металевих вставок до штучної перлини. Будучи невід'ємною частиною стильного образа, у створенні якого головну роль грає декор, ефектна сучасна біжутерія по зовнішньому вигляду не поступається розкішним ювелірним прикрасам, виконаних із коштовних каменів та металів.

Історія сучасного костюма починається в перше десятиріччя 20 століття, коли він стає невід'ємною частиною жіночого гардеробу та разом з тим відображенням нових та дуже значних соціальних змін в суспільстві. Спочатку костюм складався із жакета та спідниці, як правило, прямого силуету. Вона довго зберігала пуританську довжину міді, яка рідко піднімалася вище середини ікри. Радикальна зміна відбулася у 60-ті роки, коли з'явилася довжина міні. Призначена попередньо для молодшого покоління, вона дуже швидко завоювала популярність і серед більш дорослих жінок, які не хотіли ігнорувати модні тенденції. Жаклін Кеннеді, яку називали іконою стилю 60-их, одна із перших оцінила зручність костюма із розкішною спідницею, довжина якої злегка відкривало коліна. Вона з'явилася в ньому, коли, став першою леді Америки, супроводжувала свого чоловіка в одному із офіціальному візитів. Цього було достатньо, щоб узаконити довжину міні у якості елемента ділового одягу.

Брюки, без яких сьогодні неможливо уявити елегантний жіночий костюм, увійшли у моду тільки в 60 – ті роки 20 сторіччя, не дивлячись на те, що ,як відомо, найсміливіші жінки почали їх носити вже у середині 19 сторіччя. Брюки стали дійсно популярними завдяки Іву Сен – Лорану, який перший представив у своїй колекції брючний костюм.

Зміни в тенденціях моди преображали костюм, який частіше за все асоціювався з діловим одягом. Немаловажну роль грали незвичайні деталі та елементи, заімствовані із чоловічого гардеробу. Так з'явилися білі блузки – сорочки, галстуки й підтяжки, які стали не просто класичними, а гостро модними доповненнями жіночих костюмів. Жакети все більше й більше нагадували чоловічі піджаки, а потім мода посягнула на святая святих чоловічого одягу, запропонувавши жінкам стильний смокінг. І тут не обійшлося без блискучих ідей Іва Сен – Лорана, який в черговий раз опередив усіх. Свій перший смокінг він створив в 1966 році, а потім протягом багатьох років представив ще 230 варіацій на тему чоловічого фрака та смокінга.

Усі подальші модифікації костюма були пов'язані із пошуком оригінальних образних рішень, а що стала важливішою відміною моди 21 сторіччя яскраво виражена індивідуальність вимагала змішування стилів, тканин, деталей крою та оздоблювальних елементів. Все це не тільки преобразило зовнішній вигляд сучасного костюма, но й змінило саме уявлення про нього.

1.3 Розробка та аналіз моделей – пропозицій, вибір основної моделі

Створення ескізу – це творчий процес рішення композиції моделей, чи групи моделей, який здійснюється на ґрунті узагальнених елементів аналізу: джерела натхнення, напрямку моди з урахуванням усіх вимог до виробу і матеріалів згідно з темою проекту. На цій стадії проектування вирішується питання естетичної, художньої цілісності моделі, її композиції, обмірковуються і знаходяться оптимальні рішення щодо силуету, форми, ліній, пропорцій, кольору, кольорових сполучень, аксесуарів. Саме цьому розробка основної моделі і опис зовнішнього виду важливі для подальшої роботи над проектом.

Моделі – пропозиції створюються на основі напівприлеглого силуету. Крій обрано найбільш підходящий для напівприлеглого силуету зі вшивним рукавом. Запропоновані моделі не дуже важкі в обробці – це дуже важливо при створенні моделей для масового виробництва. Обрана оптимальна довжина, що коливається у районі лінії коліна. Кожна модель цікава по – своєму: одна –з прямими рельєфами; друга –з косими рельєфами; третя –привертає увагу тим, що має фігурні рельєфи, які дуже тендітно виглядають на костюмі . Після аналізу моделей пропозицій обрана найцікавіша, економічніша, раціональніша модель, у якій творчо – обігране поєднання двох різних по властивостям та зовнішньому вигляду матеріалів, а саме: вельвет бежевого кольору з рельєфним оздобленням..

Обрана модель дозволяє застосовувати промислові методи обробки, забезпечує оптимальні матеріальні та трудові витрати, а головне – дає змогу використовувати оптимальну конструкцію.

Модель 1

Костюм виконаний у жовтому кольорі. Пілочка оздоблена прямими рельєфами в області грудей спрямованих до низу. Комір піджачного типу, який надає жакету завершеного вигляду. На спідниці напівприлеглого силуету органічно поєднана з клинами із основною тканини.

Модель 2

У даній моделі пілочка поділяється двома вертикальними рельєфами на центральну частину та бічні.. Тут сміливо поєднуються комір – піджачноготипу із лацканами.

Спідниця теж з вертикальною клинами, оздоблена патою, яка поєднується з накладною кишенею

Опис зовнішнього виду моделі

Жакет жіночий святкового призначення виготовлений з бежевого вельвету напівприлеглого силуету з одношовним рукавом . Довжина виробу сягає лінії стегон. Застібка центральна з чотирма ґудзиками..

Пілочка вміщує кругоподібні рельєфи, які спрямована від центру груде-пройми до низу виробу. Комір піджачного типу оздоблений оздоблювальними строчками.

Спинка розрізна ,з двома рельєфами, які поділяють спинку на чотири частини.

Рукав одно шовний, який дуже підходить до цього костюму..

Жакет по низу пілочки і спинки оздоблен рельєфами. Саме він надає легкості і м’якості жакету.

Жакет виготовлено на пришивній підкладці.

Спідниця жіноча святкового призначення, виготовляється із того ж самого матеріалу, що й жакет, напівприлеглого силуету довжиною нижче лінії коліна.

Переднє й заднє полотнище чотирма вертикальними рельєфами поділяється на центральну й бічну частини. Застібка –"блискавка" потайна розташована у центральному задньому шві спідниці. Верхній зріз обробляється обшивкою, а нижній – підшивається потайними стібками.

Спідниця виготовлена на відлітній підкладці.

Рекомендовані розміри 170-120-140