- •Лекція 1 теоретичні аспекти загальної екології
- •1.1 Свідомість людства в умовах екологічної кризи
- •1.2 Класифікація періодів взаємодії людини й природним середовищем
- •1.3 Мета, предмет, об'єкт та задачі вивчення традиційної екології
- •Лекція 2 сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери (елементи глобальної екології, екологічний імператив
- •2.1 Непомірне зростання кількості населення
- •2.2 Марнотратство, нераціональне використання природних ресурсів
- •2.3 Забруднення довкілля
- •2.4 Екологічний імператив
- •3.2 Поняття «умови», «фактори», «ресурси»
- •3.3 Сукупність природних факторів
- •3.4 Середовища існування живих організмів
- •Лекція 4 літосфера, як компонент геосистеми
- •4.1 Загальна характеристика геосистеми
- •4.2 Охорона земних надр
- •4.3 Шляхи забруднення літосфери
- •Лекція 5 охорона водного середовища
- •5.5 Контроль якості води
- •5.1 Загальна характеристика водних ресурсів
- •Властивості води
- •5.2 Основні види забруднюючих воду речовин
- •5.3 Водокористування та водоспоживання
- •5.4 Очищення стічних вод
- •5.5 Контроль якості води
- •5.6 Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- •Лекція 6 охорона повітряного середовища
- •6.9 Тютюновий дим
- •6.1 Загальна характеристика атмосфери
- •6.2 Склад сучасної атмосфери
- •6.3 Структура сучасної атмосфери
- •6.4 Парниковий ефект
- •6.5 Ядерна ніч та ядерна зима
- •6.6 Озоновий захисний шар
- •6.7 Кислотні дощі
- •6.8 Смог
- •6.9 Тютюновий дим
- •6.10 Техногенний вплив на атмосферу
- •Підприємства енергетичного комплексу
- •Підприємства чорної металургії
- •Хімічна і нафтохімічна промисловість
- •Промисловість будівельних матеріалів
- •Целюлозно-паперова промисловість
- •Транспорт
- •Лекція 7 грунт, як екологічний фактор
- •7.1 Загальна характеристика педосфери
- •Земельні ресурси області
- •7.2 Фактори деградації ґрунтів
- •7.3 Загальні аспекти впливу хімізації сільського господарства на екологічний стан довкілля
- •Хімічне забруднення грунтів
- •7.4 Рекультивація порушених ґрунтів
- •Лекція 8 охорона тваринного і рослинного світу
- •8.1 Охорона флори
- •8.2 Охорона фауни
- •8.3 Заповідна справа
- •Лекція 9 основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища
- •9.1 Характер забруднення
- •9.2 Види забруднювачів
- •Важкі метали
- •9.3 Методи визначення якості та обсягу забруднень
7.3 Загальні аспекти впливу хімізації сільського господарства на екологічний стан довкілля
Нерозумна аграрна політика – це погіршення стану ґрунтів через накопичення в них шкідливих хімічних речовин (внесень міндобрив та різних пестицидів). Внесений у грунт фосфор практично не вимивається. Використання великої кількості фосфорних добрив призводить також до накопичення в ґрунтах фтору, стронцію, урану, торію, радію. На сьогодні в ґрунтах світу накопичено близько 150 млрд. т азоту, зокрема в чорноземах – до 20-30 т азоту на кожному гектарі. Нітрати накопичуються не лише у воді й ґрунтах, а й у рослинах, овочах, фруктах. Цим справляють шкідливий вплив на здоров'я людини.
Нітрати мало токсичні, але в шлунковому тракті вони під дією мікрофлори відновлюються до нітритів (солі азотистої кислоти). Вони набагато токсичніші, особливо для людей похилого віку та дітей з серцево-судинними хворобами. Різні рослини мають неоднакову здатність до накопичення нітратів. Найбільше їх акумулюють: кріп, салат, петрушка, потім буряки, значно менше – капуста та морква, ще менше – картопля. Концентруються нітрати в рослинах теж по-різному: в капусті їх найбільше в центральній кореневій частині та верхніх листках, у огірках, патисонах – у шкірці, в картоплі – всередині, у моркві, буряках, кабачках – у нижній частині плоду.
Хімічне забруднення грунтів
Найпоширенішими забруднювачами ґрунтів є: мінеральні добрива, пестициди, нафтопродукти, важкі метали, радіонукліди,
Мінеральні добрива.
Мінеральні добрива – це неорганічні речовини, як правило солі, які містять необхідні для речовин елементи живлення.
Азотні добрива – це нітроген, який є важливим елементом для живлення рослин.
Вміст в ґрунтах сполук нітрогену сприяють врожайності, підвищенню вмісту в рослинах білків та крохмалю, використовують для удобрення зерна.
Азотні добрива, внаслідок їх високої рухливості в природному середовищі здатні проникати в поверхневі та ґрунтові води.
Фосфорні добрива (ФД) – сполуки фосфору беруть участь у процесі синтезу амінокислот і білків, жирів, крохмалю та цукру. Нестача фосфору в ґрунті: порушує розвиток рослин, це причина погіршення якості врожаю, через це знижується вміст в рослинах білку, цукру. ФД використовують для підвищення цукровості буряків, збільшує врожайність і якості соняшника, збільшує врожайність маслянистих культур (тютюну, картоплі), збільшує поживну цінність сіна.
Забруднення довкілля ФД призводить до потрапляння на орні землі сполук важких металів, радіонуклідів, можуть привести до «цвітіння» водойм. Використання фосфорних добрив повинно знаходиться під контролем агрохіміків і екологів.
Калійні добрива – калій на відміну від нітрогену та фосфору не входить до складу органічних сполук рослин, але відіграє важливе значення в їх водному балансі, вуглеводному та білковому обміні. Калій посилює фотосинтез і відплив цукрів від листя до інших органів рослин, сприяє міцності стебла. Для компенсації втрат мінеральних речовин ґрунтом у нього носять добрива – азотні, фосфорні, калійні, але треба пам’ятати, що добрива часто містять важкі метали та радіонукліди.
Пестициди – це загальноприйнята назва отрутохімікатів, які використовуються в с/г для захисту рослин і тварин. Це різні хімічні сполуки, що володіють високою біологічною активністю і вони здатні знищувати або пригнічувати життєдіяльність живих організмів – комах, гризунів, спор грибів, бактерій тощо. Термін походить від грецьких слів «pestis» – зараза, «codi» – вбивати.
Світове виробництво пестицидів щороку зростає. Так, якщо у 1975 році воно складало 1,6 млн. тонн, то у 2009р. – 2,7 млн. тонн.
Пестициди негативно впливають на людей. При потраплянні отрути в організм наступає: сорбція речовини, її розчинення в жирах та біологічних рідинах, наслідок: поширення отрути в організмі, після цього настає враження клітин, блокування ферментів, гормонів, тощо. Вплив пестицидів на людину залежить від: хімічної природи отрути, токсичності, шляху потрапляння в організм. Потрапляючи тим чи іншим шляхом в організм людей, пестициди можуть викликати отруєння, які поділяють на:
При гострому отруєнні уражаються: печінка, нирки, нервова система. Симптоми отруєння нагадують харчові: загальна слабкість, головокружіння, нудота.
Негострі отруєння людей пестицидами спостерігаються при потраплянні в організм відносно невеликих доз високотоксичних препаратів або великих доз малотоксичних. При цьому отруєння протікає в більш легкій формі.
Хронічні отруєння пов’язане з тривалим потраплянням в організм пестицидів у невеликих їх кількостях, як правило значно нижчою за ГДК. Наслідки можуть привести до літальних випадків.
Можемо зробити висновок, що завдяки такій політиці:
• На величезних площах землі в степових і засушливих районах ґрунти втратили здатність вбирати й пропускати воду,
• Структура ґрунтів деградує.
• Вони перенасичені шкідливими хімічними речовинами.
• Повсюдно врожайність ґрунтів катастрофічно зменшується.
Потрібні термінові заходи для відтворення структури й родючості ґрунтів – нейтралізація, розсолення, збагачення гумусом тощо.
