- •Лекція 1 теоретичні аспекти загальної екології
- •1.1 Свідомість людства в умовах екологічної кризи
- •1.2 Класифікація періодів взаємодії людини й природним середовищем
- •1.3 Мета, предмет, об'єкт та задачі вивчення традиційної екології
- •Лекція 2 сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери (елементи глобальної екології, екологічний імператив
- •2.1 Непомірне зростання кількості населення
- •2.2 Марнотратство, нераціональне використання природних ресурсів
- •2.3 Забруднення довкілля
- •2.4 Екологічний імператив
- •3.2 Поняття «умови», «фактори», «ресурси»
- •3.3 Сукупність природних факторів
- •3.4 Середовища існування живих організмів
- •Лекція 4 літосфера, як компонент геосистеми
- •4.1 Загальна характеристика геосистеми
- •4.2 Охорона земних надр
- •4.3 Шляхи забруднення літосфери
- •Лекція 5 охорона водного середовища
- •5.5 Контроль якості води
- •5.1 Загальна характеристика водних ресурсів
- •Властивості води
- •5.2 Основні види забруднюючих воду речовин
- •5.3 Водокористування та водоспоживання
- •5.4 Очищення стічних вод
- •5.5 Контроль якості води
- •5.6 Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- •Лекція 6 охорона повітряного середовища
- •6.9 Тютюновий дим
- •6.1 Загальна характеристика атмосфери
- •6.2 Склад сучасної атмосфери
- •6.3 Структура сучасної атмосфери
- •6.4 Парниковий ефект
- •6.5 Ядерна ніч та ядерна зима
- •6.6 Озоновий захисний шар
- •6.7 Кислотні дощі
- •6.8 Смог
- •6.9 Тютюновий дим
- •6.10 Техногенний вплив на атмосферу
- •Підприємства енергетичного комплексу
- •Підприємства чорної металургії
- •Хімічна і нафтохімічна промисловість
- •Промисловість будівельних матеріалів
- •Целюлозно-паперова промисловість
- •Транспорт
- •Лекція 7 грунт, як екологічний фактор
- •7.1 Загальна характеристика педосфери
- •Земельні ресурси області
- •7.2 Фактори деградації ґрунтів
- •7.3 Загальні аспекти впливу хімізації сільського господарства на екологічний стан довкілля
- •Хімічне забруднення грунтів
- •7.4 Рекультивація порушених ґрунтів
- •Лекція 8 охорона тваринного і рослинного світу
- •8.1 Охорона флори
- •8.2 Охорона фауни
- •8.3 Заповідна справа
- •Лекція 9 основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища
- •9.1 Характер забруднення
- •9.2 Види забруднювачів
- •Важкі метали
- •9.3 Методи визначення якості та обсягу забруднень
Лекція 7 грунт, як екологічний фактор
7.1 Загальна характеристика педосфери
7.2 Фактори деградації ґрунтів
7.3 Загальні аспекти впливу хімізації сільського господарства на
екологічний стан довкілля
7.4 Рекультивація порушених ґрунтів.
7.1 Загальна характеристика педосфери
Одним з головних питань охорони довкілля є охорона педосфери.
Класифікація земельних ресурсів
• Сільськогосподарські землі (33,1%) є найціннішою частиною земельних ресурсів. Вони забезпечують людство продуктами харчування; більша частина сільськогосподарських земель відводиться під ріллю, багаторічні насадження (сади, лісосмуги тощо), луги й пасовиська.
• Ліси (30,1 %) – надзвичайно важлива складова біосфери. Вони є одним з основних поглиначів вуглекислого газу атмосфери й виробників кисню; постачають людству дуже цінні матеріали (деревина, сировина для хімічної промисловості), продукти харчування тощо; мають велике рекреаційне значення.
• «Інші землі» (36,8 % ) поділяються на дві групи.
▲ Землі, малопридатні для сільського господарства – пустелі, гори, тундра, яри.
▲ До другої групи належать заселені й забудовані території, тобто такі, які вже не можна використати якось інакше.
Педосфера – це ґрунтовий шар землі в складі біосфери, заселений мікроорганізмами, рослинами, тваринами.
Ґрунти – це природні утворення, які характеризуються родючістю – здатністю забезпечувати рослини речовинами, необхідними для їх життєдіяльності, а також накопиченими водою й повітрям.
Землі, які використовуються або можуть бути використані в галузях народного господарства, називають земельними ресурсами.
Виникли ґрунти в результаті тривалої взаємодії живих організмів і субстрату (певного типу гірських порід – гранітів, вапняків, базальтів, глин, пісків чи сланців тощо), розкладу живих організмів, впливу природних вод і атмосферного повітря.
Товщина ґрунтового покриву становить від 15-20см до 2-3м.
В.Вернадський називав грунт «біокосним» тілом і «благородною іржею», оскільки він є результатом дії живої і неживої природи.
Безліч видів частину або все своє життя проводять у ґрунті, розпушуючи його та удобрюючи. Це мікроорганізми, найпростіші, черви, вищі тварини. Грунт не лише живить, а й утримує рослини. Найважливіша особливість ґрунту – родючість, тобто забезпечення рослин усім необхідним для їх росту і розвитку.
Найродючіші та найпотужніші ґрунти – чорноземи, в них міститься багато гумусу (перегною). Перегній – органічна речовина, яка утворюється з решток померлих рослин під впливом діяльності мікроорганізмів. Кращі чорноземи містять до 70-90 % гумусу (перегною). Вони формувалися протягом тисячоліть у зонах лугових степів, де був сприятливий клімат (тепле літо, кількість опадів – 500-600 мм. на рік) і оптимальні умови для розвитку багатої трав'яної рослинності. В.Докучаєв називав чорноземи «царем ґрунтів».
Підзолисті ґрунти – сформувалися на півночі, в лісовій зоні, де вологи більше, але не досить тепло.
Бурі, сіро-бурі й каштанові ґрунти, сіроземи, солонці та солончаки формувалися на півдні, де тепла більше, ніж у степовій зоні, але значно менше вологи, рослинність бідна, ґрунтоутворення відбувалося слабше.
Функції ґрунтів:
• вони є головним джерелом одержання продуктів харчування;
• утримають рослини та забезпечують їх живлення;
• приймають участь у мінералізація органічних решток;
• вони відіграють активну роль у очищенні природних і стічних вод, які через них фільтруються;
• грунтово-рослинний покрив планети є регулятором водного балансу суші, оскільки він поглинає, утримує й перерозподіляє величезну кількість атмосферної вологи.
• грунт є місцем проживання численних видів тварин;
• він учасник колообігу хімічних елементів;
В Україні нараховується близько 650 видів різних ґрунтів.
