- •Лекція 1 теоретичні аспекти загальної екології
- •1.1 Свідомість людства в умовах екологічної кризи
- •1.2 Класифікація періодів взаємодії людини й природним середовищем
- •1.3 Мета, предмет, об'єкт та задачі вивчення традиційної екології
- •Лекція 2 сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери (елементи глобальної екології, екологічний імператив
- •2.1 Непомірне зростання кількості населення
- •2.2 Марнотратство, нераціональне використання природних ресурсів
- •2.3 Забруднення довкілля
- •2.4 Екологічний імператив
- •3.2 Поняття «умови», «фактори», «ресурси»
- •3.3 Сукупність природних факторів
- •3.4 Середовища існування живих організмів
- •Лекція 4 літосфера, як компонент геосистеми
- •4.1 Загальна характеристика геосистеми
- •4.2 Охорона земних надр
- •4.3 Шляхи забруднення літосфери
- •Лекція 5 охорона водного середовища
- •5.5 Контроль якості води
- •5.1 Загальна характеристика водних ресурсів
- •Властивості води
- •5.2 Основні види забруднюючих воду речовин
- •5.3 Водокористування та водоспоживання
- •5.4 Очищення стічних вод
- •5.5 Контроль якості води
- •5.6 Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- •Лекція 6 охорона повітряного середовища
- •6.9 Тютюновий дим
- •6.1 Загальна характеристика атмосфери
- •6.2 Склад сучасної атмосфери
- •6.3 Структура сучасної атмосфери
- •6.4 Парниковий ефект
- •6.5 Ядерна ніч та ядерна зима
- •6.6 Озоновий захисний шар
- •6.7 Кислотні дощі
- •6.8 Смог
- •6.9 Тютюновий дим
- •6.10 Техногенний вплив на атмосферу
- •Підприємства енергетичного комплексу
- •Підприємства чорної металургії
- •Хімічна і нафтохімічна промисловість
- •Промисловість будівельних матеріалів
- •Целюлозно-паперова промисловість
- •Транспорт
- •Лекція 7 грунт, як екологічний фактор
- •7.1 Загальна характеристика педосфери
- •Земельні ресурси області
- •7.2 Фактори деградації ґрунтів
- •7.3 Загальні аспекти впливу хімізації сільського господарства на екологічний стан довкілля
- •Хімічне забруднення грунтів
- •7.4 Рекультивація порушених ґрунтів
- •Лекція 8 охорона тваринного і рослинного світу
- •8.1 Охорона флори
- •8.2 Охорона фауни
- •8.3 Заповідна справа
- •Лекція 9 основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища
- •9.1 Характер забруднення
- •9.2 Види забруднювачів
- •Важкі метали
- •9.3 Методи визначення якості та обсягу забруднень
Підприємства чорної металургії
При виплавлянні 1 т чавуну в повітря виділяється: 4,5 кг пилу, 2,7 кг оксиду сульфуру (IV), 0,1-0,6 кг мангану, невеликі кількості сполук фосфору, арсену, меркурію, плюмбуму, інших металів.
Хімічна і нафтохімічна промисловість
Особливістю цих галузей народного господарства (порівняно з енергетикою) є менша кількість викидів і велика різноманітність сполук. Найбільше газоподібних забрудників надходить у повітря під час добування барвників, пластмас, гуми, добрив, неорганічних кислот та в технологіях, де використовуються органічні розчинники (ацетон, бензол, толуол, діетиловий ефір).
Крім газоподібних речовин в атмосферу потрапляють пари, рідкі й тверді часточки у вигляді аерозолів.
Промисловість будівельних матеріалів
При виробництві будівельних матеріалів найбільша частка серед забрудників належить пиловим часточкам, які осідають на листя дерев, потрапляють на землю, будівлі, в легені людини.
Целюлозно-паперова промисловість
Спектр забрудників, які використовують для виробництва целюлози, паперу, картону, надзвичайно широкий.
Обов'язковими компонентами викидів підприємств цієї галузі є: оксиди сульфуру, хлор (використовують як відбілювач).
Транспорт
У світі чисельність автомобілів перевищує 400 млн. одиниць, з яких 80% припадає на легкові, 15-17% – на вантажні автомобілі та автобуси.
За підрахунками, в автомобільних двигунах внутрішнього згоряння щороку спалюється близько 2 млрд. т нафтового палива, а якщо врахувати, що коефіцієнт корисної дії двигуна не перевищує 23%, то решта палива витрачається не лише на обігрівання, а й на забруднення довкілля. У містах з розвинутою промисловістю до 80% усіх забруднень дає автотранспорт.
Чинниками забруднення атмосфери автотранспортом є:
• відпрацьовані гази, що викидаються через вихлопну трубу;
• картерні гази (утворюються при згоранні масел);
• вуглеводні з бака, карбюратора та трубопроводів внаслідок випаровування та протікання.
Викиди автотранспорту містять до 200 хімічних сполук, деякі з них надзвичайно токсичні.
Лише один вантажний автомобіль, який працює на бензині, при спалюванні 1 т палива викидає в повітря до 0,6 т оксиду карбону (II) (чадного газу), що за рік становить 8-10 т. У двигунах внутрішнього згоряння на спалювання 1 т бензину витрачається близько 15 т повітря або 2000 л кисню, що в 2,5 рази перевищує його добове споживання людиною.
Ось кілька шляхів зменшення негативного впливу транспорту на довкілля:
• проектування об'їзних шляхів для транзитного транспорту;
• створення дорожніх розв'язок так щоб, зменшити кількість зупинок перед світлофорами, коли різко зростає викид газів;
• розширення мереж електротранспорту й метрополітену;
• переведення автотранспорту на екологічно чистіше пальне чи природний газ;
• створення економічніших двигунів (двигуни вітчизняних автомобілів на 1 км пройденої відстані викидають у 3—5 разів більше шкідливих речовин, ніж закордонні аналоги);
• заміна антидетонаційної домішки до бензину на екологічно безпечніший, зокрема етиловий спирт.
• створення автомобілів, у яких джерелом енергії будуть водень та електроенергія.
