- •Лекція 1 теоретичні аспекти загальної екології
- •1.1 Свідомість людства в умовах екологічної кризи
- •1.2 Класифікація періодів взаємодії людини й природним середовищем
- •1.3 Мета, предмет, об'єкт та задачі вивчення традиційної екології
- •Лекція 2 сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери (елементи глобальної екології, екологічний імператив
- •2.1 Непомірне зростання кількості населення
- •2.2 Марнотратство, нераціональне використання природних ресурсів
- •2.3 Забруднення довкілля
- •2.4 Екологічний імператив
- •3.2 Поняття «умови», «фактори», «ресурси»
- •3.3 Сукупність природних факторів
- •3.4 Середовища існування живих організмів
- •Лекція 4 літосфера, як компонент геосистеми
- •4.1 Загальна характеристика геосистеми
- •4.2 Охорона земних надр
- •4.3 Шляхи забруднення літосфери
- •Лекція 5 охорона водного середовища
- •5.5 Контроль якості води
- •5.1 Загальна характеристика водних ресурсів
- •Властивості води
- •5.2 Основні види забруднюючих воду речовин
- •5.3 Водокористування та водоспоживання
- •5.4 Очищення стічних вод
- •5.5 Контроль якості води
- •5.6 Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- •Лекція 6 охорона повітряного середовища
- •6.9 Тютюновий дим
- •6.1 Загальна характеристика атмосфери
- •6.2 Склад сучасної атмосфери
- •6.3 Структура сучасної атмосфери
- •6.4 Парниковий ефект
- •6.5 Ядерна ніч та ядерна зима
- •6.6 Озоновий захисний шар
- •6.7 Кислотні дощі
- •6.8 Смог
- •6.9 Тютюновий дим
- •6.10 Техногенний вплив на атмосферу
- •Підприємства енергетичного комплексу
- •Підприємства чорної металургії
- •Хімічна і нафтохімічна промисловість
- •Промисловість будівельних матеріалів
- •Целюлозно-паперова промисловість
- •Транспорт
- •Лекція 7 грунт, як екологічний фактор
- •7.1 Загальна характеристика педосфери
- •Земельні ресурси області
- •7.2 Фактори деградації ґрунтів
- •7.3 Загальні аспекти впливу хімізації сільського господарства на екологічний стан довкілля
- •Хімічне забруднення грунтів
- •7.4 Рекультивація порушених ґрунтів
- •Лекція 8 охорона тваринного і рослинного світу
- •8.1 Охорона флори
- •8.2 Охорона фауни
- •8.3 Заповідна справа
- •Лекція 9 основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища
- •9.1 Характер забруднення
- •9.2 Види забруднювачів
- •Важкі метали
- •9.3 Методи визначення якості та обсягу забруднень
6.7 Кислотні дощі
Окиси сірки й азоту, що потрапляють у атмосферу внаслідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаючись з атмосферною вологою, утворюють дрібні крапельки сірчаної та азотної кислот, які переносяться вітрами у вигляді кислотного туману й випадають на землю кислотними дощами. Ці дощі мають таку шкідливу дію на фактори навколишнього середовища.
Негативні наслідки кислотних дощів:
• врожайність багатьох сільськогосподарських культур знижується на 3-8 % внаслідок ушкодження листя кислотами;
• кислі опади спричинюють вимивання з ґрунту кальцію, калію й магнію, що викликає деградацію фауни та флори;
• деградують і гинуть ліси (особливо вразливими до дії кислотних дощів виявилися кедр, бук і тис);
• отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба (в першу чергу цінні види – лосось, форель тощо) і численні види комах;
• зникнення лісів у гірських районах (Карпати) зумовлює збільшення кількості гірських зсувів і селів;
• різко прискорюється руйнування пам'ятників архітектури, житлових будинків, особливо тих, що оздоблені мармуром, вапняком;
• вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, спричинює захворювання дихальних шляхів, подразнення очей тощо.
Взимку поблизу ТЕС, металургійних заводів тощо інколи випадає також кислотний сніг. Він є ще більш шкідливим, ніж кислотний дощ. Як встановив англійський дослідник Т. Девіс, райони, де випадає такий сніг, одержують одразу чотирьох-п'ятимісячну дозу забруднення, а під час його танення навесні відбувається процес концентрації шкідливих речовин, тому тала вода інколи містить вдесятеро більше кислот, ніж сніг, який Девіс називає «екологічною бомбою уповільненої дії».
6.8 Смог
Смог у перекладі з англійської означає «дим» — це скупчення шкідливих газів.
Дослідження вчених свідчать, що смог виникає внаслідок складних фотохімічних реакцій (тому його ще називають фотохімічним смогом). Повітря забруднено вуглеводнями, пилом, сажею,оксидами азоту. Смог має такі наслідки:
• в сухому, загазованому, теплому повітрі з'являється синюватий прозорий туман, який має неприємний запах;
• викликає подразнення очей, горла, задишку;
• спричинює розвиток бронхіальної астми;
• листя на деревах в'яне, стає плямистим, жовкне;
• набагато прискорюються корозія металів, руйнування мармуру, фарб, гуми;
• швидко псуються одяг, взуття, порушується робота транспорту.
♦ У грудні 1952 р. світові інформаційні агентства передавали тривожні повідомлення про біду, що спіткала Лондон. Через безвітряну й дуже холодну погоду над цим величезним містом утворився так званий чорний смог, причиною якого була посилена робота котелень, що використовували вугілля, мазут і солярову оливу. В приземному шарі повітря різко (до 10 мг/м3, а подекуди й більше) зріс уміст отруйного оксиду азоту та інших шкідливих сполук. Це призвело до загибелі близько 4 тис. чоловік, а десятки тисяч потрапили до лікарень із захворюваннями легень.
♦ Над іншим великим містом — Лос-Анджелесом — через велику загазованість його території внаслідок роботи автотранспорту досить часто з'являється так званий білий смог. Це явище серйозно загрожує здоров'ю жителів і таких міст, як Нью-Йорк, Чикаго, Бостон, Токіо, Мілан, Мехіко, а найближчим часом може виникнути й у наших великих індустріальних містах, до того ж іще й перевантажених автотранспортом (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Сімферополь, Запоріжжя та ін.). Утворенню смогу сприяє спекотна безвітряна погода.