
- •Лекція 1 теоретичні аспекти загальної екології
- •1.1 Свідомість людства в умовах екологічної кризи
- •1.2 Класифікація періодів взаємодії людини й природним середовищем
- •1.3 Мета, предмет, об'єкт та задачі вивчення традиційної екології
- •Лекція 2 сучасна екологічна ситуація окремих компонентів біосфери (елементи глобальної екології, екологічний імператив
- •2.1 Непомірне зростання кількості населення
- •2.2 Марнотратство, нераціональне використання природних ресурсів
- •2.3 Забруднення довкілля
- •2.4 Екологічний імператив
- •3.2 Поняття «умови», «фактори», «ресурси»
- •3.3 Сукупність природних факторів
- •3.4 Середовища існування живих організмів
- •Лекція 4 літосфера, як компонент геосистеми
- •4.1 Загальна характеристика геосистеми
- •4.2 Охорона земних надр
- •4.3 Шляхи забруднення літосфери
- •Лекція 5 охорона водного середовища
- •5.5 Контроль якості води
- •5.1 Загальна характеристика водних ресурсів
- •Властивості води
- •5.2 Основні види забруднюючих воду речовин
- •5.3 Водокористування та водоспоживання
- •5.4 Очищення стічних вод
- •5.5 Контроль якості води
- •5.6 Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
- •Лекція 6 охорона повітряного середовища
- •6.9 Тютюновий дим
- •6.1 Загальна характеристика атмосфери
- •6.2 Склад сучасної атмосфери
- •6.3 Структура сучасної атмосфери
- •6.4 Парниковий ефект
- •6.5 Ядерна ніч та ядерна зима
- •6.6 Озоновий захисний шар
- •6.7 Кислотні дощі
- •6.8 Смог
- •6.9 Тютюновий дим
- •6.10 Техногенний вплив на атмосферу
- •Підприємства енергетичного комплексу
- •Підприємства чорної металургії
- •Хімічна і нафтохімічна промисловість
- •Промисловість будівельних матеріалів
- •Целюлозно-паперова промисловість
- •Транспорт
- •Лекція 7 грунт, як екологічний фактор
- •7.1 Загальна характеристика педосфери
- •Земельні ресурси області
- •7.2 Фактори деградації ґрунтів
- •7.3 Загальні аспекти впливу хімізації сільського господарства на екологічний стан довкілля
- •Хімічне забруднення грунтів
- •7.4 Рекультивація порушених ґрунтів
- •Лекція 8 охорона тваринного і рослинного світу
- •8.1 Охорона флори
- •8.2 Охорона фауни
- •8.3 Заповідна справа
- •Лекція 9 основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища
- •9.1 Характер забруднення
- •9.2 Види забруднювачів
- •Важкі метали
- •9.3 Методи визначення якості та обсягу забруднень
5.5 Контроль якості води
Вода характеризується складом та властивостями, котрі визначають її придатність для конкретних видів водокористування. Оцінка якості води дається за ознаками, котрі вибираються та нормуються в залежності від виду водокористування. Один з показників води вважається лімітуючим. Лімітуючою вибирають ознаку, що характеризується найменшою нешкідливою концентрацією речовини у воді.
Якість, склад та властивості води у водоймах регламентуються гігієнічними вимогами та санітарними нормами.
Для гігієнічної оцінки води використовують такі показники:
• кількість завислих речовин;
• кількість плаваючих речовин;
• температура;
• водневий показник рН;
• мінеральний склад;
• розчинений кисень;
• біологічно повне споживання кисню( БПКповне);
• хімічне споживання кисню (ХСК);
• наявність збудників захворювань;
• кількість каліфагів у бляшкоутворюючих одиницях;
• наявність життєдатних яєць гельмінтів та найпростіших кишкових;
• кількість хімічних речовин.
Для санітарної оцінки води використовуються показники:
• граничне допустимі концентрації речовин у воді;
• орієнтовно допустимі рівні речовин у воді;
• лімітуючи ознаки шкідливості (санітарно-токсикологічний, загально-санітарний, органолептичний з розшифруванням його властивостей: запаху, впливу на колір, утворення піни та плівки, надання присмаку);
• клас небезпеки речовин.
Хімічні речовини у воді поділяються на класи небезпеки:
I клас – надзвичайно небезпечні;
II клас – високонебезпечні;
III клас – небезпечні;
IY клас – помірно небезпечні.
Віднесення шкідливих речовин до класу небезпеки залежить від їхньої токсичності, здатності викликати віддалені ефекти, від виду лімітуючого показника шкідливості.
Крім державного контролю, стан води контролюється підприємствами, котрі використовують воду та скидають стоки у водоймища. Для цього на підприємствах при заводських або спеціальних лабораторіях створюються пости, обладнані необхідною апаратурою для проведення аналізів. При проведенні контролю за станом вод та стоків використовуються фізичні, хімічні, біологічні та органолептичні методи.
Фізичні методи використовуються для визначення прозорості, каламутності, кількості завислих часток та провідності води і стоків.
Хімічні методи використовуються для визначення кислотності, лужності у воді металів, солей, органічних та синтетичних речовин.
Бактеріальний аналіз виконується за спеціальними методиками в лабораторіях санітарно-епідеміологічних станцій.
5.6 Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища
Скидання стічних вод в каналізацію дозволяється за таких умов:
• якщо не порушується робота каналізаційних мереж та споруд;
• кількість завислих та тих, що спливають, часток в стічних водах не перевищує 500 мг/л ;
• фізичні та механічні забруднення виробничих стоків не засмічують труби та не відкладаються на них;
• хімічні забруднення виробничих стоків не руйнують матеріал труб та елементи споруд каналізації;
• домішки горючих речовин у стоках не утворюють вибухонебезпечних сумішей в каналізаційних мережах;
• шкідливі речовини стоків не перешкоджають їхньому біологічному очищенню, температура води не перевищує 40° С;
• домішки не вступають у хімічні з'єднання з побутовими стоками і не виділяють отруйних та вибухонебезпечних газів;
• об'єм скидів не перевищує ГДС або ТПС, погоджених з Водоканалом.
Забороняється скидати у водні об'єкти стічні води, що містять шкідливі речовини, для котрих не встановлено ГДК.
Не допускається скидати стічні води:
• котрі після очищення можна використовувати в оборотних та повторних схемах водопостачання підприємств або для зрошення в сільському господарстві;
• скидати неочищені або недостатньо очищені виробничі, господарсько-побутові стічні води та стоки із заводських територій;
• стічні води, що містять збудників інфекційних захворювань;
• стічні води, що містять радіонукліди, сміття, неочищені стоки, з нафтопродуктами;
• води, що використовуються для водо- та грязелікування.
Виробничі стоки, котрі не відповідають перерахованим вимогам, повинні підлягати попередньому очищенню на очисних спорудах підприємств.