- •1.Історичні аспекти виникнення науки. Етапи розвитку науки.
- •2. Поняття про науку.
- •3. Сутність, характеристика та головні функції науки.
- •4. Класифікація наук.
- •5. Загальна схема процесу наукового пізнання і його характеристика.
- •6. Розвиток економічної наук та їх класифікація.
- •7. Поняття наукової школи.
- •8. Організація науково-дослідної діяльності в Україні.
- •9. Підготовка наукових кадрів та їх зайнятість.
- •10. Науково-технічний потенціал України.
- •11. Поняття, сутність та основні етапи організації наукового дослідження.
- •12. Класифікація наукових досліджень.
- •13. Основні напрями і методи наукових досліджень з економіки.
- •14. Загальна схема процесу наукового дослідження і його характеристика
- •15. Вибір проблеми та обгрунтування теми дослідження
- •16. Поняття інтелектуальної власності, її характеристика
- •17. Структура і функції наукової теорії.
- •Класифікація наукових теорій
- •Діалектичний підхід в економічних дослідженнях
- •Загальні методи наукових досліджень
- •23. Логічні закони і правила
- •25. Спеціальні методи наукових досліджень в економіці…(всі методи)
- •26.Роль інформації в наукових дослідженнях
- •27.Поняття і класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень.
- •28.Економічна інформація, її класифікація і призначення у науково – дослідному процесі.
- •29. Структура, призначення та класифікація наукових документів
- •30. Організація збору та документальне оформлення інформації
- •31. Порядок опрацювання інформації в економічних дослідженнях
- •32. Види систематизацІї результатів наукового дослідження та їх зміст.
- •33. Бібліографічний опис джерел, використаних у науковому дослідженні
- •34. Звіт про науково-дослідну роботу його зміст і методика складання
- •35. Впровадження результатів наукових досліджень. Ефективність результатів наукових досліджень та їх критерії
31. Порядок опрацювання інформації в економічних дослідженнях
Зібрана інформація в процесі наукового дослідження піддається ретельній обробці, яка складається з декількох стадій: 1) систематизація матеріалу;2) оцінка придатності інформації;3) перевірка достовірності і значущості інформації;4) зіставлення інформації;5) побудова попередніх і остаточних висновків.
Спочатку слід систематизувати зібрану інформацію, Методичними прийомами якої є класифікація і типологія. Класифікація - це групування фактів у сукупності за кількісними ознаками, а типологія - за якісними ознаками. У процесі збору інформації слід завжди перечитувати і розкладати матеріал відповідно до плану розробки теми.
Первинна інформація економічного характеру після суцільної обробки підлягає статистичної або вторинній обробці, яка полягає в складанні таблиць, схем, графіків і.т.д.. Таким чином, створюється нова інформація.
У процесі систематизації слід очистити інформацію від непотрібних і помилкових матеріалів і доповнити додатковими даними.
Вся зібрана і систематизована інформація повинна перевірятися за її достовірністю і значущістю. Оцінка достовірності інформації - особливо відповідальна стадія її обробки, яка вимагає високої кваліфікації дослідника. Одним із способів визначення достовірності зібраної інформації є її математична оцінка.
Основним методом побудови наукових висновків у процесі обробки інформації є зіставлення даних. Дослідник в пошуках вирішення проблеми повинен порівнювати відомі факти в різних поєднаннях, поки якась комбінація не стане можливим рішенням. Для отримання достовірних наукових висновків слід максимально зосереджуватися на досліджуваній темі та залучати максимальну кількість фактів і ідей.
В кінці дослідник на підставі попередніх висновків, відсікає непотрібні дані, підводить підсумок роботи і формулює остаточні висновки, які мають бути короткими і змістовними.
З метою удосконалення наукових досліджень у відповідності з вимогами ринку важливо використовувати АСУ обробки інформації на ЕОМ. Основними етапами обробки інформації на ЕОМ в АСУ виступають: збір, передача та підготовка до введення в ЕОМ первинної інформації; введення, накопичення та обробка інформації; виведення і передачі результатів обробки інформації людині (досліднику).
Ефективність обробки інформації залежить від якості комплексу експлуатаційних програм і проектування всього циклу робіт з обробки інформації на ЕОМ. Послідовність її обробки включає такі етапи:
1. постановка завдань і складання алгоритму їх вирішення, що має здійснювати вчений (дослідник);
2. вирішення завдань і видачі обробленої інформації, за допомогою якої створюються можливості для доказу гіпотез щодо конкретної ситуації;
3. виявлення причин недоліків і розробка рекомендацій по їх усуненню;
4. написання та узагальнення висновків.
Виконання дослідником зазначених етапів обробки наукової інформації вимагає від нього володіння професійними навиками. Дослідник повинен глибоко вивчити інформаційне забезпечення АСУ обробки інформації, тобто всю наявну сукупність засобів, методів, пакетів прикладних програм побудови та обробки інформаційного фонду.