3. Тактичні властивості місцевості.

Властивості місцевості, які впливають на організацію та ведення бойових дій,

застосування зброї і техніки в бою, називають тактичними властивостями.

До основних з них відносяться:

1. прохідність місцевості;

2. маскуючи властивості;

3. захисні властивості;

4. умови орієнтування;

5. умови ведення вогню;

6. умови спостереження.

В деяких районах суттєвий влив на ведення бойових дій здійснюють умови

інженерного обладнання місцевості та умови водопостачання.

Прохідність місцевості — це властивість місцевості яка полегшує або

обмежує пересування військ.

Маскуючи властивості місцевості — це якості місцевості, які допомагають

скривати від противника розташування та пересування військ.

Захисні властивості місцевості — це властивості місцевості, які

послабляють дію вражаючих факторів ядерної та хімічної зброї і полегшують

організацію захисту військ.

Умови орієнтування — це властивості місцевості, які сприяють

визначенню місцеположення і потрібного напрямку руху відносно сторін

горизонту, навколишніх об`єктів місцевості, а також відносно розташування своїх

військ і військ противника.

Умови ведення вогню — це якості, які забезпечують скрите розташування

вогневих засобів, ведення вогню на максимальні дальності, а також коректувати

стрільбу.

Умови спостереження — це якості місцевості, які допомагають отримати

відомості про противника, його силах та засобах.

У тактичному відношенні місцевості прийнято поділяти за умовами

прохідності, спостереження, маскування, а також по ступені пересіченості.

За умовами прохідності місцевість може бути: прохідною; важко прохідною; та

непрохідною.

За умовами спостереження та маскування місцевість розділяють на:

відкриту; напівзакриту; закриту.

По ступені пересіченості місцевості перешкодами (балки, річки, озера,

канави і ін.), які ускладнюють пересування по ній, місцевість ділять на:

слабо пересічну;

середньо пересічну;

сильно пересічну.

4. Різновиди місцевості та їх тактичні якості.

Різновиди місцевості характеризуються в основному за домінуючими формами рельєфу та грунтово - рослинного покрову.

В залежності від характеру рельєфу місцевість розділяють на рівнинну, горбисту та гірську. В залежності від грунтово-рослинного покрову місцевість може бути:

• лісова;

• степова;

• пустельна;

• болотиста;

До особливого виду відносять місцевість північних районів.

Тип місцевості	Основні характеристики			Основні тактичні якості
	абсолютна висота над рівнем моря, м	відносне перевищення, м	крутизна скатів, град
Рівнинна	до 300	до 25	до 1	легкопрохідна у всіх напрям-ках; ускладнює маскування та захист від ядерної зброї.
Горбиста	до 500	25 – 200	2 – 3	прохідна за виключенням окремих ділянок; сприяє маскуванню та захисту від ядерної зброї.
Гірська:
низько гірська	500 – 1000	200 – 500	5 – 10	перешкоджає масованому використан-ню важкої БТ; сприяє маскуванню та захисту від ядерної зброї
середьо гірська	1000 – 2000	500 – 1000	10 – 25	важко прохідна,використання важкої БТ можливо на окремих ділянках; сприяє маскуванню та захисту від ядерної зброї.
високогірна	більше 2000	більше 1000	крутіше 25	використання важкої БТ майже неможливо; сприяє маскуванню та захисту від ядерної зброї.

До перехідних типів місцевості відносяться передгірья, плоскогірья (гірське плато), мілкосопочник, горбкувата (хвиляста), рівнина.

Горбкувата місцевість в залежності від пересічності лощинами, характеру підвищень и понижень може бути злегка горобкувата (слабо хвиляста), різко горобкувата (сильно хвиляста), долинно-балочна, яристо-балочна.

До лісової місцевості відносять території, площа яких більш ніж на 50% покрита лісом.

Степова місцевість характеризується відсутністю дерев’янистої рослинності, сухим кліматом, низьким рівнем залягання ґрунтових вод, малою кількістю річок, в основному переважають чорноземні ґрунти які покриті трав’янистою рослинністю.

Пустельна місцевість — бідна водою і рослинністю, має малу заселеність та слаборозвинуту дорожню мережу. Рельєф пустелі переважно рівнинний. В залежності від ґрунту розрізняють піщані, глинисті і кам`янисті пустелі.

Болотиста місцевість обмежує переміщення техніки, а часто і підрозділів у пішому строю. Прохідними для підрозділів у пішому строю, як правило, є мохові болота, покриті суцільним шаром старого (відмерлого) моху або шаром торфу.