Цикличность процесса подготовки

Одним из основных принципов спортивной тренировки является цикличность, которая повторяется в систематических повторениях относительно законченных структурных единиц тренировочного процесса ─ отдельных занятий, микроциклов, мезоциклов, периодов, микроциклов.

Различают микроциклы продолжительностью от 2─3 до 7─10 дней; мезоциклы ─ от 3 до 5─6 недель; периоды ─ от 2─3 недель до 4─5 месяцев, макроциклы ─ от 2─4 до 12 месяцев и более.

Построение подготовки на основе различных циклов дает возможность систематизировать задачи, методы и средства процесса подготовки и реализовать ее другие принципы: непрерывности; единство общей и специальной подготовки; единство постепенности увеличения нагрузки; волнообразность и вариативность нагрузок.

Единство и взаимосвязь структуры соревновательной деятельности и структуры подготовленности

В основе данного принципа лежат закономерности, отражающие структуру, взаимосвязь и взаимообусловленность соревновательной и тренировочной деятельности. В этом плане необходимо четко уяснить субординационные отношения между соревновательной деятельности и подготовленности:

• соревновательной деятельности как интегральной характеристики подготовленности спортсмена;

• основных компонентов соревновательной деятельности (старта, финиша и т.д.);

• интегральных качеств, определяющих эффективность действия спортсмена при выполнении основных составляющих соревновательной деятельности.

2. Дидактические принципы спортивной тренировки

Кроме изложенных выше специфических принципов, в спорте широко используются общедидактические принципы: научности, доступности, систематичности и последовательности, сознательности и активности, наглядности, прочности, коллективности в единстве с индивидуализацией.

Одной из попыток наиболее удачной адаптации дидактических принципов к нуждам современного спорта являются разработанные Ю.К. Гавердовским:

Принцип целесообразности и практичности. Обучение должно носить целеполагающий характер. Необходимо соответствие всех основных компонентов обучения, особенно его методических и программных элементов, как ближним, так и отдаленным целям обучения и подготовки.

Принцип готовности. Требования принципа адресуются ко всем участникам работы. Тренер должен быть достаточно готов над конкретным упражнением с данным учеником, включая владение определенными профессиональными навыками, умениям, знаниями. В свою очередь, спортсмен должен обладать достаточной и необходимой готовностью, чтоб в данной ситуации обучения рассчитывать на успех.

Принцип управляемости и подконтрольности.Обучение должно быть построено как система с развитыми обратными связями между тренером и спортсменом, в противном случае оно носит неуправляемый, стихийный характер. Необходимым компонентом управления процессом обучения является текущий контроль.

Принцип позитивной мотивации. Успешное обучение, особенно сложным упражнениям, невозможно без должного психологического стимула к работе.

Принцип систематичности. Эффективный процесс усвоения нового материала возможен только при условии работы, носящей систематический, упорядоченный характер с рациональным чередованием труда и отдыха. Правильный режим работы позволяет строить процесс подготовки в строгом соответствии с закономерностями адаптации организма спортсмена к тренировочным и соревновательным нагрузкам.

Принцип смысловой и перцептивной «наглядности»является версией традиционного принципа наглядности и, в отличие от него, подчеркивает важность не только зримого образа движения, но и всего концептуального образа, включающего в себя как смысловую, так, в особенности, и сенсомоторную информацию о движении, «собираемую» в процессе обучения по всему перцептивному полю, задействованному в исполнении данного упражнения.

Принцип планомерности и постепенности. Обучение сложному упражнению должно следовать некоторой стратегии, заблаговременный выбор которой предопределяется степень готовности обучающегося в отношении избранной им цели.

Фізичне навантаження - це певна міра впливу рухової активності людини на організм, що супроводжується підвищенням (відносно стану спокою) рівнем його функціонування.

Тренувальні навантаження розглядаються як важливий компонент тренування. Це кількісна міра тренувальних впливів на спортсменів у процесі тренувальних занять. Під навантаженням у тренуванні слід розуміти вплив фізичних вправ на організм спортсмена, що викликає активну реакцію йо¬го функціональних систем. Виділяють зовнішнє, внутрішнє та психологічне навантаження, котрі складають сумарний обсяг роботи, вплив на організм і психічну сферу спортсмена  Психологічне навантаження у тренуванні спортсменів характеризу-ється вольовим та моральним напруженням, емоційністю тренувальних зав-дань, особливо під час протиборства з суперником, сенсорним напруженням, переживаннями та іншими чинниками. Це навантаження пов'язане з зовніш-нім та внутрішнім навантаженням, що впливає на організм баскетболіста. Зовнішніми показниками навантаження керується тренер під час планування та контролю; внутрішні показники — дають можливість визначити їх¬ню відповідність можливостям організму і їхній вплив на розвиток тренованості. Величи¬на зрушень залежить від рівня підготовленості та спортивної кваліфікації баскетболістів: одне й те саме за характером навантаження викликає меншу реакцію і більш швидке відновлення у майстрів порівняно з початківцями.  Тренувальне навантаження дає тренувальний ефект, який оцінюють за величиною змін стану баскетболістів. У спорті виділяють: Терміновий тренувальний ефект — це реакція організму на вплив од-ного тренувального завдання, вправи; Поточний тренувальний ефект — це зміна стану спортсмена після тре-нувального заняття, тобто сумарного комплексу тренувальних завдань та вправ; Кумулятивний тренувальний ефект — це результат послідовного нако-пичення організмом усіх тренувальних ефектів системи тренувальних занять. Таким чином, у кожному тренувальному занятті навантаження повин¬не забезпечити відповідний ефект, бути логічно пов'язано з тренувальними ефектами попередніх та наступних занять. Тренувальні навантаження мають визначені характеристики з урахуванням впливу на організм спортсменів і досягнення тренувальних ефектів від використаних засобів. Виділяють такі характеристики.