- •1. Соціальне партнерство (соціальний діалог) в галузі охорони праці.
- •2. Соціальний діалог в Європейському Союзі.
- •3. Стандарт sа 8000 «Соціальна відповідальність»
- •4. Стандарт 1s0 26000 «Настанова по соціальній відповідальності».
- •5. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
- •6. Законодавство Євросоюзу з охорони праці
- •7. Міжнародна організація праці (моп)
- •8. Конвенції та рекомендації міжнародної організації праці
- •9. Міжнародне співробітництво в сфері охорони праці
- •11.Всесвітня організація охорони здоров'я
- •19. Забезпечення функціонування та побудова суоп на підприємствах і організаціях
- •20. Примірна структура положення про суоп та орієнтовний зміст його розділів
- •21 Елементи системи управління охороною праці міжнародний стандарт он8л8 18001: 2007. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці.
- •25.План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій – плас
- •28. Загальні положення та визначення(питання геніальне..Відповідь-ну шось отаке мабуть..)
- •29. Мета та завдання Розслідування нещасних випадків
- •30. Обовязки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків
- •31Обствавини за яких проводиться розслідування
- •32 Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •33 Розслідування та облік нещасних випадків
- •34 Розслідування та облік хронічних професійних захворювань та отруєнь
- •36. Розслідування інцидентів та невідповідностей
- •37.Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
- •38. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •39. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •40.Звітність та інформація про нещасні випадки та їх аналіз
- •41. Методи дослідження виробничого травматизму
- •44. Вимоги безпеки до місць виконання робіт.
- •45. Мікроклімат робочої зони
- •46. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі
- •47. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •48. Утримання території підприємств.
- •49. Особливості безпеки праці під час вантажно-розвантажевальних робіт
- •50 Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем вентиляції , опалення та кондиціювання повітря
- •51. Санітарно -гігієнічні вимоги до умов праці в галузі
- •52.Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •53.Безпека праці підчас експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •54.Важкість праці
- •55 Вимоги безпеки до лабораторних приміщень та обладнання для наукових досліджень
- •57. Наукова база охорони праці
- •58. Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці, та виробничого середовища
- •65 Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення та вентеляції
- •5.3 Вимоги до електрообладнання
- •66 Забезпечення безпечної безпечної евакуації персоналу
- •67 Державний пожежний нагляд
- •68 Пожежна профілактика при проектувані і експлуатації обєктів будинків, споруд.
- •69 Первинні засоби гасіння пожеж
- •70. Протипожежне водопостачання
- •71. Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •73. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки, охорони праці
- •76. Основні принципи страхування.
- •78. Види страхування.
- •79. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •80. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг і профілактичних заходів. Джерела фінансування фонду.
- •81. Страхові тарифи
- •83.Субєкт та об’єкт страхування.Види страхування.Страховий ризик і страховий випадок
68 Пожежна профілактика при проектувані і експлуатації обєктів будинків, споруд.
Порядок проведення експертизи проектної та іншої документації на пожежну безпеку визначає терміни проведення експертизи (перевірки) проектної та іншої документації на нове будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переоснащення об’єктів виробничого та іншого призначення, впровадження нових технологій, випуск пожежонебезпечної продукції на відповідність цієї документації нормативним актам з пожежної безпеки, а також повноваження органів державного пожежного нагляду щодо проведення експертизи, взаємовідносини між ними і замовником та автором проекту.
Експертизі підлягають усі типові проекти, проекти, робочі проекти на нове будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переноснащення будівель та споруд, документація на випуск пожежонебезпечної продукції незалежно від форм власності та джерел фінансування.
Основними завданнями експертизи є виявлення відхилень від вимог діючих нормативних актів з пожежної безпеки; визначення достатності і якості проектних рішень щодо забезпечення пожежної безпеки.
Експертиза виконується центральним, територіальними й місцевими органами державного пожежного нагляду. Для проведення експертизи можуть залучатися вищі навчальні заклади та інші установи, а також окремі учені, висококваліфіковані фахівці.
69 Первинні засоби гасіння пожеж
Первинні засоби пожежогасіння призначені для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу підприємства до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони, а також –.ліквідації невеликих осередків пожеж. Вони є у всіх виробничих приміщеннях, цехах, складах, лабораторіях, майстернях і передаються під охоронну відповідальність безпосередньо керівникам цих об’єктів або іншим посадовим особам з числа інженерно-технічних працівників.
До первинних засобів гасіння пожежі належать вогнегасники, як ручні так і пересувні, бочки з водою, відра, сокири, багри, лопати, ящики з піском, азбестові полотна, повстяні мати, шерстяні ковдри, ломи, пилки тощо.
На промислових підприємствах застосовуються в основному пінні, рідинні, вуглекислотні, вуглекислотно-брометилові, аерозольні та порошкові вогнегасники.
При правильній експлуатації, належному технічному обслуговуванні та кваліфікованому застосуванні вогнегасники є ефективним первинним засобом гасіння пожеж. Користування поданими відомостями допоможе підвищити рівень пожежної безпеки об’єктів, і, тим самим, зменшити матеріальні збитки та людські жертви. Вогнегасники застосовують для ліквідації пожеж на початковій стадії їх розвитку.
Будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини, повсті, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо), які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.
Вперше збудовані, після реконструкції, розширення, капітального ремонту об’єкти (будівлі, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння (згідно з нормами належності) до початку їх експлуатації.
Норми належності первинних засобів пожежогасіння для конкретних об’єктів повинні встановлюватися нормами технологічного проектування та галузевими правилами пожежної безпеки з урахуванням рекомендацій, викладених вище.
Для зазначення місця розміщення первинних засобів пожежогасіння слід встановлювати вказівні знаки згідно з чинними державними стандартами. Знаки повинні бути розміщені на видних місцях на висоті стандартами. Знаки повинні бути розміщені на видних місцях на висоті 2–2,5 м від рівня підлоги як всередині, так і поза приміщеннями (за потреби).
Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будівлях, спорудах, а також на території підприємств, як правило, слід встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).
На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння мають бути пофарбовані у відповідні кольори за чинним державним стандартом.
Пожежний інвентар повинен мати червоно-біле пофарбування і відповідні написи. Пожежний інструмент фарбується у чорний колір. На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони. Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу «ПШ».
Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати:
захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від використання сторонніми особами не за призначенням (для щитів та стендів, установлюваних поза приміщеннями);
зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів.
Немеханізований пожежний ручний інструмент, розміщуваний на об’єкті у складі комплектації пожежних щитів (стендів), підлягає періодичному обслуговуванню, яке включає такі операції:
очищення від пилу, бруду та слідів корозії;
відновлення пофарбування з урахуванням вимог стандартів;
випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для виключення залишкових деформацій після використання;
відновлення потрібних кутів загострювання інструмента з дотриманням вимог стандартів.
Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від попадання прямих сонячних променів і безпосередньої (без загороджувальних щитків) дії опалювальних та нагрівальних приладів.
Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.
Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:
навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;
встановлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди).
Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах мають забезпечувати можливість прочитування маркувальних написів на корпусі.
Експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників повинні здійснюватися відповідно до паспортів заводів-виготовлювачів, а також затвердженими у встановленому порядку регламентами технічного обслуговування.
Вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію, повинні мати:
облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об’єкті системою нумерації;
пломби на пристроях ручного пуску;
бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.
Зарядження й перезарядження вогнегасників усіх типів повинні виконуватися відповідно до інструкції з експлуатації. Газові та закачні вогнегасники, в яких маса вогнегасного заряду або тиск середовища менше або більше номінальних значень на 5% (за температури 20±2oС), підлягають дозарядженню (перезарядженню).
Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно негайно направляти на перезарядження або перевірку. Вогнегасники, відправлені з об’єкта на перезарядження, повинні бути замінені відповідною кількістю заряджених вогнегасників.
Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, повинні зніматися на холодний період. У таких випадках на пожежних щитах та стендах має вміщуватися інформація про місце розташування найближчого вогнегасника.
Відповідальність за своєчасне і повне оснащення об’єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правил користування вогнегасниками несуть власники цих об’єктів (або орендарі згідно з договором оренди).
Успішне гасіння пожежі пов’язане з правильним вибором типу й виду вогнегасника.
Класифікація пожеж дає змогу обрати необхідний вогнегасник, тому що в кожен клас об’єднано пожежі, пов’язані з горінням речовин, що мають подібні характеристики. Для успішної боротьби з пожежами та з метою запобігання використанню непризначеного або неефективного для гасіння даного класу пожежі вогнегасника необхідне знання цих класів, тому що їх символи вказано на корпусах вогнегасників.
