3. Сили цивільної оборони та їх формування

Силами цивільної оборони є державна професійна спеціальна аварійно-рятувальна служба, спеціалізовані та невоєнізовані формування. Вони підпорядковані міністерству НС (МНС).

Для виконання специфічних робіт, пов’язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійних ситуацій, проведення профілактичних та відновлювальних робіт створюються спеціалізовані формування.

Спеціалізовані формування - це організаційно оформлені підрозділи Цивільної оборони, створені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, що потребують спеціальної кваліфікації особового складу і застосування спеціальних технічних засобів.

На спеціалізовані формування покладається:

- рятувальні та евакуаційні роботи осередку ураження та надання медичної допомоги безпосередньо на місці робіт або на шляхах евакуації;

- профілактична робота щодо запобігання аварій і катастроф;

- виробництво, ремонт та технічне обслуговування захисних дихальних апаратів, контрольних приладів, засобів аварійного зв’язку тощо.

Для виконання покладених завдань спеціалізовані формування мають у своєму складі оперативні, допоміжні підрозділи, науково-дослідні організації та виробничі підприємства.

Невоєнізовані формування ЦО - це група людей, об’єднаних у загони, команди, дружини, ланки, групи, оснащені спеціальною технікою і майном та підготовлених до дії у НС.

Базою створення невоєнізованих формувань є підприємства, установи та організації, їх працівники, матеріальні та технічні засоби. Штатну чисельність визначає керівник на підставі вимог Концепції ЦО України та Положення про ЦО. Зарахування до воєнізованих формувань не звільняє від основної діяльності.

З метою забезпечення своєчасного запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру 3 серпня 1998 р. КМ України прийняв постанову № 1198 “Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру в Україні” (далі СЗРНС).

СЗРНС складається з органів управління, сил і засобів попередження та реагування на НС, а також систем забезпечення у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих держадміністрацій, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, до компетенції яких віднесено функції захисту населення і територій, попередження та ліквідації НС. До складу СЗРНС також відносяться добровільні рятувальні формування, які зареєстровані на території України і мають національний сертифікат на проведення аварійно-рятувальних робіт.

Основними завданнями СЗРНС є: розробка нормативно-правових актів, державних технічних норм та стандартів з питань забезпечення захисту населення і територій від наслідків НС.

Сили та засоби СЗРНС - це сили і засоби реагування на НС міністерств, інших органів виконавчої влади. Крім того, для виконання робіт попередження і ліквідації НС залучаються недержавні (добровільні) рятувальні формування, військові підрозділи, спеціалізовані та інші аварійно-рятувальні формування. Такі сили укомплектовані для роботи в автономному режимі протягом не менше 3-х діб і перебувають у стані постійної готовності.

Для координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади створюються постійно діючі Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки під час НС (ТЕБ та НС). Комісії створюються при виконавчих органах влади всіх рівнів, а також на об’єктах.

Основні завдання комісії такі:

- координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов’язана зі створенням та функціонуванням Національної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші НС;

- участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки;

- організація та керівництво проведенням робіт при ліквідації наслідків НС.

Обов’язки комісії у звичайних умовах такі:

- координація діяльності органів виконавчої влади щодо реалізації загальнодержавних програм безпеки населення, санітарно-епідеміологічної обстановки та реагування на НС;

- підготовка і подання пропозицій щодо прав та обов’язків органів виконавчої влади і об’єктів;

- сприяння розвитку гідрометеорологічних спостережень і прогнозів,

державної системи моніторингу навколишнього природного середовища, контролю за функціонуванням потенційно небезпечних об’єктів будівництва і реконструкції;

- підготовка до дії у НС;

- співробітництво з відповідними органами сусідніх областей і країн.

Робота комісії під час НС полягає в :

- керівництві ліквідацією НС;

- вивченні обстановки, причин виникнення НС та підготовці інформації про вжиті заходи реагування на НС;

- організації робіт і взаємодії з органами виконавчої влади, громадськими організаціями з питань евакуації населення та наданні допомоги потерпілим;

- залученні до ліквідації наслідків НС наявних сил і засобів;

- взаємодії з відповідними організаціями сусідніх регіонів, територія яких опинилась під впливом НС;

- визначенні розмірів збитків.

Фінансування заходів ЦО здійснюється за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності й підпорядкування.

Під час ліквідації наслідків НС на загальнодержавному рівні за поданням МНС України, Мінфіну, інших зацікавлених органів виконавчої влади використовуються спеціальні фінансові та матеріальні резерви, у тому числі:

- кошти резервного фонду КМ України;

- запаси державних матеріальних резервів техніки і спеціальних видів майна.

Для ліквідації НС на регіональному рівні використовуються:

- кошти резервного фонду Ради Міністерств Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

- регіональні запаси матеріальних резервів, техніки та спеціальних видів майна.

Кошти на проведення навчання та заходи щодо захисту населення і місцевостей, на утримання і підготовку територіальних органів управління відраховують міністерства та органи місцевого самоврядування.