1. Променева хвороба у людей

Опромінення людей дозою від 100 до 200 Р призводить до легкого ступеня хвороби. У людини проявляється нездужання, загальна слабкість, головний біль, незначне зменшення лейкоцитів у крові. При цьому ступені ураження люди видужують.

Середній ступінь розвитку хвороби виникає при дозі опромінення від 200 до 400 Р. Ознаками хвороби є важке нездужання, головний біль, часте блювання, розлади функцій нервової системи, майже на половину знищується кількість лейкоцитів. Люди видужують через кілька місяців, але можливі часті ускладнення хвороби.

Важкий ступінь ураження виникає при дозі опромінення від 400 до 600 Р. Стан здоров'я хворого дуже важкий, сильний головний біль, блювота, крововиливи в шкіру і слизові оболонки, буває втрата свідомості, різко зменшується кількість лейкоцитів і еритроцитів, ослаблюються захисні сили організму і з’являються різні ускладнення. Без лікування хвороба часто (50%) призводить до смерті.

Надзвичайно важкий ступінь хвороби розвивається при одержаній дозі опромінення 600 Р і більше. Симптоми такі, як і при важкому ступені ураження, але хвороба протікає дуже важко і при неефективному лікуванні таке ураження у 80 – 100% випадків призводить до смерті.

Діючи на організм людини, іонізаційні випромінювання виявляють такі особливості: висока руйнівна ефективність поглинутої енергії, навіть мала доза може спричинити глибокі біологічні зміни в організмі, наявність прихованого періоду уявного благополуччя; випромінювання має генетичний ефект, тобто впливає не тільки на даний організм, а й на його нащадків; найбільш чутливі кровотворні органи (кістковий мозок, селезінка), щитовидна залоза, статеві й внутрішні органи, молочні залози тощо.

Під впливом опромінення вода тканин організму розкладається на водень (Н) та гідроксильну групу (ОН), що утворюють оксид НО ₂ і перекис водню Н₂О₂ – продукти з високою хімічною активністю. Вступаючи в реакцію з молекулами білка, ферментів та інших структурних елементів тканини, вони руйнують її. У результаті цього уповільнюється та зупиняється ріст тканин, порушуються обмінні процеси, пригнічується активність ферментних систем, з'являються хімічні сполуки не властиві організму – токсини, що порушують життєдіяльність окремих функцій і систем організму.

При рівномірному опроміненні всього тіла зі 100% дози кістковий мозок може поглинути 12%, молочні залози – 15%, легені – 12%, яєчники і сім’яники – 25%, щитовидна залоза – 3%, кісткова тканина – 3%, інші тканини – 30%. Ці відсотки показують коефіцієнт радіаційного ризику органів.

Найбільш уразливою до опромінення є кровотворна система організму. Її нормальне функціонування порушується при дозах опромінення 50 – 100 Р, і якщо доза не зростає, кровотворні органи мають високу здатність відновлюватись, можуть повністю відновити свої функції.

Високу чутливість опромінення мають репродуктивні органи і очі. Опромінення сім'яників одноразовою дозою 10 Р призводить до тимчасової стерильності чоловіків, доза більша 200 Р може призвести на тривалий період до сталої стерильності. Менш чутливі до ураження яєчники, проте доза більша 300 Р може призвести до безпліддя. На відміну від інших органів, для цих органів сумарна доза, отримана за кілька разів, більш небезпечна, ніж одноразова. Очі уражаються при дозах 200 – 500 Р.

Дуже небезпечне опромінення дітей. Воно може призвести до аномального розвитку кісток, розумової відсталості, втрати пам’яті.