Класифікація управлінських рішень:
За сферою охоплення:
загальні рішення - стосуються всієї організації (наприклад, директор підприємства затверджує план запровадження прогресивних технологій виготовлення продукції організації шляхом підписання відповідного наказу);
часткові рішення – стосуються конкретних підрозділів, служб, проблем тощо.
За тривалістю дії:
перспективні рішення – їх розробка та реалізація відбувається протягом тривалого періоду;
поточні рішення – приймаються і реалізуються протягом короткотермінового періоду;
оперативні рішення - рішення щодо конкретних епізодів виробничо-господарської діяльності.
За рівнем прийняття:
рішення на вищому рівні управління – приймаються директором та його заступниками, ректором та проректорами тощо;
рішення на середньому рівні управління – приймаються завідувачами відділів, начальниками відділів, деканами тощо;
рішення на нижчому рівні управління – приймаються майстрами, начальниками дільниць, завідувачами кафедр, старшими продавцями тощо.
За характером вирішуваних завдань організацією:
організаційні запрограмовані рішення;
організаційні незапрограмовані рішення, викликані новими або невідомими факторами та ситуаціями. це можуть бути рішення щодо реалізації цілей організації, поліпшення якості продукції, вдосконалення структури управління, механізмів мотивування тощо;
компромісні рішення, які повинні врівноважувати протиріччя, що виникають.
За способом обґрунтування:
інтуїтивні рішення, тобто ті, які базуються на відчуттях менеджера у правильності вибору. Їх обґрунтованість визначається особистими якостями менеджера;
рішення, які базуються на судженнях (думках, міркуваннях, висновках). Це вибір, обумовлений знаннями, досвідом, стажем, кваліфікацією. Оскільки ці рішення приймаються безпосередньо менеджером, то вони формуються швидко і без значних затрат. але такі рішення можуть привести до несприйняття нової альтернативи;
раціональні рішення (обґрунтовуються об’єктивними аналітичними процесами).
За способом прийняття:
одноособові рішення;
колегіальні рішення (розробляє група фахівців, а приймає відповідна група менеджерів);
колективні рішення (приймаються загальними зборами).
За характером:
економічні (стосуються сфери фінансів, інвестицій, заробітної плати, використання кредитів тощо);
технологічні (стосуються сфери розробки нових технологій, конструювання продукції, покращення технологічного оснащення тощо);
соціально-психологічні (стосуються сфери соціального забезпечення працівників, покращення психологічного клімату в колективі, морального стимулювання, створення сприятливих умов праці);
адміністративні (стосуються організаторської, розпорядчої, координаційної, дисциплінарної, інформаційної, регламентної сфер).
Умови прийняття управлінських рішень
Успішне прийняття управлінських рішень базується на таких умовах, як право прийняття, повноваження, обов’язковість, компетентність, відповідальність.
Право прийняття рішень мають всі менеджери, але відповідні їх групи можуть приймати тільки конкретні рішення (загальні рішення можуть приймати тільки лінійні керівники).
Повноваження характеризує межу між групами менеджерів під час прийняття рішень. Наприклад, начальник відділу не може приймати рішення, які, згідно з посадовими обов’язками, може приймати тільки директор підприємства.
Обов’язковість є здатністю об’єктивно усвідомлювати необхідність прийняття рішення відповідно до ситуації, що склалася. Вимагає від менеджера обов’язкового прийняття рішення, якщо цього потребує ситуація, що склалась в організації.
Компетентність характеризує вміння менеджера приймати адекватні реаліям, обґрунтовані, кваліфіковані рішення.
Відповідальність постає як покладений на когось або взятий на себе обов’язок відповідати за конкретну ділянку роботи, справу, вчинки; показує, які санкції можна застосовувати стосовно менеджера внаслідок прийняття невдалого рішення.