Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
26-30.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
207.36 Кб
Скачать

26) Протягом 1650 р. Польща готувалася до нового етапу війни проти Богдана Хмельницького.

Воєнні дії розпочалися вночі проти 10 лютого 1651 р. Коронна армія на чолі з польним гетьманом Мартином Калиновським захопила містечко Красне на Поділлі. У жорстокому бою загинули майже всі козаки Брацлавського полку.

З-під Красного частини Калиновського рушили на Вінницю, маючи намір зробити її опорним пунктом подальшого наступу, і наприкінці лютого вже розпочали облогу. Проте бої під Вінницею були невдалими для поляків і відчутно послабили армію Калиновського.

Вирішальні бої між основними силами польської та української армій сталися 18-30 червня 1651 р. поблизу м. Берестечка на Волині. Місцем для битви було обрано межиріччя Стиру й Пляшівки. Зранку 18 червня спалахнули перші сутички.

Берестецька битва була найбільшою битвою Національно-визвольної війни за чисельністю вояків, які брали в ній участь.

Під час головної битви, 20 червня, коли перевага була вже на боці Богдана Хмельницького, ординці несподівано залишили поле бою: як з'ясувалося, кримський хан Іслам-Ґірей не хотів поразки польського війська, тому напередодні розпочав переговори з королем.

Щоб уберегти козацькі сили від нищівної поразки, Хмельницький вирішив відвести армію до р. Пляшівки, болотяні береги якої могли надійно захистити тил козацького війська. Наказавши збудувати земляні укріплення для зміцнення табору, гетьман вирушив за ханом, аби домогтися повернення орди на поле бою. Але хан фактично ув’язнив Богдана Хмельницького.

Протягом 10 днів козаки героїчно обороняли табір, відбиваючи всі атаки поляків.

Наказним гетьманом було обрано Івана Богуна. Рада ухвалила рішення прориватися з оточення.

Відхід основної боєздатної частини козацького війська стався вночі проти 30 червня. Козаки спорудили переправи через Пляшівку й непомітно для ворогів вийшли з оточення. Довідавшись, що козаки залишають табір, Ян Казимир негайно надіслав туди підрозділи коронного війська. Ті козаки, які прикривали відхід основних сил, загинули героїчною смертю.

Отже, Берестецька битва була для козаків невдалою. Проте вважати її цілковитою поразкою немає підстав. Адже не було капітуляції, не було розгрому козацької армії, значну частину якої врятували рішучі дії Богуна.

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 18 вересня 1651 р. в Білій Церкві

Територія гетьманського врядування обмежувалася Київським воєводством.

До Брацлавського й Чернігівського воєводств поверталася польська адміністрація.

Магнати і шляхта отримували свої довоєнні маєтки.

Козацький реєстр зменшувався з 40 до 20 тисяч.

Причини укладення

Далися взнаки втрати українців під Берестечком та під Ріпками - від литовського війська.

Захоплення супротивником більшої частини території Гетьманщини.

Невизначеність позиції кримського хана.

Загострення суперечностей між козаками і старшиною.

Тиск на гетьмана з боку тих старшин, які прагнули якомога швидше укласти перемир'я з Польщею.

ПЕРШИЙ МОЛДАВСЬКИЙ ПОХІД БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

З метою досягнення воєнно-політичної ізоляції Польщі Богдан Хмельницький на початку 1650-х рр. прагнув зав’язати відносини з придунайськими країнами - Валахією, Трансильванією, а надто Молдавією.

Влітку 1648 р. гетьман удався до спроби схилити молдавського господаря Василя Лупула до встановлення добросусідських відносин з Гетьманщиною.

Проте Лупул і надалі підтримував польський уряд, який планував використати Молдавію у своїй боротьбі проти повстанців.

У другій половині серпня 1650 р. 60-тисячна українська армія під проводом Богдана Хмельницького й 30 тисяч кримських татар перейшли Дністер і вступили на територію молдавського князівства.

На початку вересня 1650 р. козацькі полки заволоділи столицею князівства - м. Яссами. Василь Лупул погодився на мир, головною умовою якого була відмова Молдавії від союзу з Польщею. Так між Україною і Молдавією було встановлено союзницькі відносини. Щоб зміцнити політичні зв’язки з Гетьманщиною, молдавський господар зобов’язався видати свою дочку Розанду за сина Богдана Хмельницького - Тимоша.

Однак після Берестецької битви Василь Лупул відмовився виконувати свої зобов’язання щодо України. Нагадати про умови україно-молдавського договору Хмельницький вирішив силою зброї. Гетьман підготував новий похід проти Молдавії.

БАТОЗЬКА БИТВА

Не бажаючи допустити воєнного союзу України з Молдавією, польський уряд наказав великому коронному гетьманові М.Калиновському виступити проти українських полків, що йшли з Подніпров'я до Молдавії.

Польські загони розташувалися табором біля гори Батіг на Брацлавщині (сучасна Вінниччина), на правому березі Південного Бугу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]