3. Правові і організаційні засади державних фінансів.

Правове регулювання фінансових відносин, що виника­ють при створенні та використанні фондів фінансових ре­сурсів, є однією з форм управління з боку держави еконо­мічним і соціальним розвитком. Усі дії держави в сфері фі­нансів мають грунтуватися на правових актах. Ці акти ви­конують такі основні функції: визначають коло юридичних і фізичних осіб, на яких в конкретний період поширюється дія правової норми, права і обов'язки юридичних і фізичних осіб щодо мобілізації та використання фондів фінансових ресурсів; є основою для прийняття відповідних дій з вико­нання правових норм.

Так, Податковим кодексом України, зокрема розділом ІУ "Податок на доходи фізичних осіб» регулюються конкретні правові відно­сини, що виникають між державою і громадянами при сплаті податку на доходи фізичних осіб. Якщо він не сплачений у строк за відповідний період, то в дію вступають юридичні засоби забезпечення прав як держави, так і громадян.

Суб'єктами фінансових правових відносин є держава, громадяни і підприємницькі структури. Всі фінансово-пра­вові відносини виникають і припиняються на законодавчій основі. Вони можуть припинятися також у випадках, вста­новлених законом, наприклад у разі сплати платежів, вико­ристання передбачених асигнувань тощо.

Правові норми, що регулюють фінансові відносини, ста­новлять систему фінансового права, яка грунтується на Кон­ституції України, Бюджетному, Податковому, Митному кодексах. На основі Конституції та принятих в останні роки нових кодексах приймається ряд законів, що регулюють окремі сфери фінансових відносин. Це насамперед Закони "Про Державний бюджет України", "Про цінні папери та фондовий ринок" та ін.

Від імені держави організаційну роботу з виконання чин­ного законодавства здійснюють фінансові органи. Систему фінансових органів очолює Міністерство фінансів. Воно несе відповідальність за фінансове становище держави, розробку і реалізацію фінансової політики. Для оперативного керів­ництва створюється колегія, яку затверджує Кабінет Міні­стрів України.

Мовою указу

1. Міністерство фінансів України (Мінфін України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, податкової, митної політики, політики у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

2. Мінфін України у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

3. Основними завданнями Мінфіну України є:

формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, податкової і митної політики;

формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску та проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

- формування і забезпечення у межах повноважень реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, координації та спрямовування діяльності органів виконавчої влади, уповноважених на проведення контролю за дотриманням бюджетного законодавства; - забезпечення концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України; - здійснення заходів із підвищення ефективності управління державними фінансами;

- проведення разом з іншими органами виконавчої влади аналізу фінансово-економічного стану держави, перспектив її дальшого розвитку;

- розроблення разом з іншими центральними органами виконавчої влади проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;

- розроблення в установленому порядку проекту закону про Державний бюджет України;

- організація роботи, пов'язаної зі складанням та управлінням виконання Державного бюджету України, координація діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету;

- розроблення в установленому порядку прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди;

- удосконалення міжбюджетних відносин;

- забезпечення управління державним та гарантованим державним боргом;

- удосконалення методів фінансового і бюджетного планування; - здійснення державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової і бюджетної звітності в Україні, розроблення стратегії розвитку національної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та складання фінансової і бюджетної звітності, обов'язкових для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків), адаптація законодавства з питань бухгалтерського обліку в Україні до законодавства Європейського Союзу та запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності;

- забезпечення здійснення повноважень головного розпорядника бюджетних коштів в установах і організаціях, що належать до сфери управління Мінфіну України, центральних органах виконавчої влади;

- інформування громадськості про економічні та фіскальні цілі держави.

16