Чутливості під час контролю за залишковою намагніченістю
2) Розраховуємо струм циркулярного намагнічування для знаходження тріщин, що зорієнтовані подовжньо:
.
3) Визначаємо напруженість поля соленоїда для контролю поперечних тріщин. Через те, що відношення l/d < 30, то слід намагнічувати деталь за допомогою подовжувачів або об'єднати деталі ланцюгом і одночасно намагнічувати декілька деталей. Під час цього, не виникає ніяких особливостей розрахунку соленоїда і струм намагнічування визначається із відношення:
,
де w - число витків; L - довжина соленоїда.
Слід вказати, що поблизу торців соленоїда напруженість магнітного поля може бути меншою, ніж розрахована. Тому необхідно передбачити можливість вимірювання напруженості поля поблизу торців соленоїда. На цьому закінчується вибір режиму магнітопорошкового контролю циліндричної деталі.
Порядок виконання роботи
1) Отримати у викладача умови проведення магнітного контролю згідно варіанту і завдання відповідно із табл. 10.1, 10.2.
2) Провести розрахунок необхідних показників із необхідними поясненнями.
3) Розрахунки і отримані результати оформити відповідно до вищенаведених прикладів розрахунків, зробити висновки.
Таблиця 10. 1 – Варіанти даних для завдання І
Варіант |
Н, А/см |
dзв,мм |
ddn, мм |
1 |
100 |
30 |
15 |
2 |
90 |
32 |
24 |
3 |
80 |
27 |
12 |
4 |
70 |
25 |
20 |
5 |
60 |
24 |
12 |
6 |
50 |
20 |
8 |
7 |
40 |
16 |
10 |
Таблиця 10. 2– Варіанти даних для завдання ІІ
Варіант |
l, мм |
d, мм |
δ, мм |
Br, Тл |
Нс,А/м |
1 |
151 |
20 |
1,2 |
0,6 |
20 |
2 |
155 |
22 |
1,4 |
0,7 |
23 |
3 |
160 |
24 |
1,6 |
0,8 |
26 |
4 |
165 |
26 |
1,8 |
0,9 |
29 |
5 |
170 |
28 |
2,0 |
1,0 |
32 |
6 |
175 |
30 |
2,2 |
1,1 |
35 |
7 |
180 |
32 |
2,4 |
1,2 |
38 |
8 |
185 |
34 |
2,6 |
1,3 |
41 |
9 |
190 |
36 |
2,8 |
1,4 |
44 |
10 |
195 |
38 |
3,0 |
1,5 |
47 |
Зитання до сАмоконтролю
10.1) Які способи намагнічування поля використовують під час контролю
10.2) З якою метою використовують магнітні порошки у дефектоскопії?
10.3) Тріщина якого напрямку викликає максимальний потік розсіювання?
10.4) Які вимоги висувають, до поверхні ОК під час магніто-
порошкового контролю?
лабораторна робота № 11
11 Радіаційний контроль якості виробів
І конструкцій
Мета заняття: вивчення умов застосування радіацій-ного контролю якості. Набуття практичних навиків розрахунку параметрів радіографії.
Прилади і обладнання: персональний комп’ютер.
Тривалість: 2 год.
Основні теоретичні положення
Радіографія – це метод радіаційного контролю без руйнування, що полягає у перетворенні радіаційного зображення об’єкта контролю на радіографічний знімок або запис цього зображення в запам’ятовуючий пристрій з подальшим перетворенням у світлове зображення.
Застосування різних методів радіаційного контролю зу-мовлюється, як технічною доцільністю, так і економічною ефективністю. Основні технічні показники – це чутливість і продуктивність контролю.
Середні розміри мінімально виявлених дефектів можна подати такими значеннями:
Розмір виявленого дефекта: у напрямі просвічування – 0,1..5 мм, поперечний – 0,01..0,2 мм (табл. 11.1).
Підготовка до радіографування
Під час вибору джерела випромінювання спочатку згідно зі схемою контролю із урахуванням конструктивних особливостей об’єкта контролю встановлюють атомний номер, щільність матеріалу і радіаційну товщину, за даними табл. 11.2-11.6 визначають вид необхідного випромінювання і основну його характеристику (напругу на рентгенівській трубці, радіонуклід або енергію прискорених електронів).
Приклад розрахунку необхідних режимів просвічування під час радіографії
І На рентгенівському апараті, для якого побудовано номограму на рис. 11.1, на фокусній відстані, що дорівнює 750 см, просвічують зварний шов стальної деталі з товщиною стінки 5 мм на плівку РТ-5, розташовану між двома олов'янисто-свинцевими фольгами товщиною 0,05 мм. Визначіть режими просвічування.
Таблиця 11. 1- Дефекти, які виявляються радіаційними методами
Об’єкт, що контролюється |
Дефекти або відхилення від заданих розмірів, що виявлені |
Злитки і відливки |
Тріщини: газові раковини, пористість, рихлоти, усадні раковини, земляні включення, шлакові включення, незлитини, ліквідації |
Зварні з’єднання, одержані зварюванням, плавленням |
Тріщини (повздовжні і поперечні) в наплавленому і основному металлах, непровари (суцільні і переривчасті), шлакові включення, включення воль-фраму, пористість, підрізи, проплави,пропалини, зміщення кромки раковини |
Паяні з’єднання |
Відсутність припою, тріщини в припої і основному матеріалі, пористість, чужорідні включення, підрізи основного металлу |
Клепані з’єднання |
Тріщини в тілі заклепки або в основному матеріалі, зазори між тілом заклепки і основного матеріалу, зміна форми тіла заклепки |
Збірні одиниці, агрегати |
Неправильна збірка, зазори, перекоси і руйнування внутрішніх елементів, сторонні об’єкти у внутрішніх порожнинах, ступінь заповнення внутрішніх порожнин |
Стінки і внутрішні елементи деталей і агрегатів |
Відхилення від форми, відхилення від заданих розмірів |
Розв’язування. Згідно з даними табл.11.2 під час просвічування сплавів на основі заліза і радіаційній товщині 5 мм напруга на рентгенівській трубці не повинна перевищувати 100 кВ. З номограми на рис.11.1 витікає, що під час просвічування сталі товщиною 5 мм і напрузі 100 кВ необхідна експозиція 10мАхв. Згідно з довідковими даними максимальний анодний струм трубки 0,3 БПВ6-150 апарата РУП-150/300-10 має значення 2мА.
Рисунок 11. 1 – Номограма для визначення експозицій просвічування сплавів на основі заліза апаратом
РУП-150/300-10 з трубкою 0,3 БПВ6-150 на плівки
РТ-1 (1), РТ-2 (2), РТ-5 (5) (F = 750 мм, оптична густина почорніння знімка 1,5) з олов'янисто свинцевими