
- •1.Милозвучність мови.
- •2.Фонетичні засоби милозвучності української мови.
- •3.Чим пряма мова відрізняється від непрямої?
- •4.Діалог. Розділові знаки при діалозі.
- •5.Що називається прямою мовою? Навести приклад.
- •6.Чим відрізняється за будовою тексти творів,що належать до різних типів мовлення?
- •7.Пунктограми при прямій мові та діалозі. Навести приклад.
- •8.Розділові знаки при прямій мові.
- •9.Чим відрізняється речення від інших одиниць мови?
- •10 . Як пряму мову зробити непрямою? Навести приклад.
- •11 .Чим цитата відрізняється від прямої мови?
- •12.Доберіть заголовок до тексту…
- •13.Схематично представте подані речення:
- •14. Що таке літературна норма?
- •15.Дайте визначення поняття „мова".
- •16. Які види мовленнєвої діяльності вам відомі
- •17. Напишіть слова українською мовою.
- •18.Охарактеризувати поняття стиль у мовознавстві та поняття стиль висловлювання.
- •20.Охарактеризувати поняття індивідуальний функціональний стиль.
- •21. Науковий стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •22. Офіційно-діловий стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •23. Публіцистичний стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •24. Художній стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •25. Конфесійний стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •26. Розмовний стиль української мови ( сфери використання, основні ознаки, мовні засоби, підстилі та жанри)
- •27. Стилістичне значення як поняття стилістики.
- •28. Стилістичні норми української мови.
- •29. Характеристика мовних норм української мови.
- •30. Структура стилістики української мови.
- •32. Стилістична система національної мови
- •33. Публіцистичний стиль мовлення
- •34. Опис.
- •35. Роздум
- •36. Жанри мовлення . У межах кожного функціонального стилю виділяються жанри висловлювання. Кожний з них має певну композицію і тематичну побудову.
- •38.Стилістична диференціація української лексики.
- •39.Стилістичне використання багатозначності.
- •40.Риторика середніх віків.
- •41.Публічний виступ.Жанри публічного виступу.
- •42.Публічний виступ і стиль мовлення їх взаємозв’язок.
- •43.Характеристика академічного красномовства.
- •44.Розвиток риторики у Київській Русі.
- •45.Політичне красномовство як один із видів з публічних виступів.
- •47.Чим регламентується вибір мовцем стилю свого висловлювання?Назвіть сферу вживання кожного із стилів мовлення.
- •48.Назвати жанри мовлення.Охарактеризувати їх.
- •49.Що вивчає стилістика художньої літератури?
- •50.Що єднає стилістику з культурою мови?
- •51. Які функції виконують стилі?
- •52. Церковне красномовство як вид публічного виступу.
- •53. Суспільство – побутове красномовство. Загальна характеристика.
- •54. Які різновиди наукового стилю ви знаєте? Охарактеризуйте їх.
- •55. Чому риторику вважають одночасно і наукою і мистецтвом?
- •56. Стилістична помилка.
- •57. Ораторське мистецтво в древньому світі.
- •58. Контекст як одне з основних понять стилістики.
- •60. Функціональний стиль. Критерії класифікації функціональних стилів.
33. Публіцистичний стиль мовлення
Публіцистичний стиль мовлення використовується найчастіше в політичній, суспільній, освітній масовій агітації. Він характеризується точністю, послідовністю, логічністю викладення провідних тез разом з їх емоційним забарвленням.
Метою публіцистичного стилю стає викладення та з'ясування певних соціально-політичних та філософських проблем, вплив на читачів або слухачів, агітація та пропагування суспільно-політичних та освітніх ідей у газетах і журналах, по радіо і телебаченню, під час мітингів і зібрань.
Публіцистичний стиль потребує попереднього відбору певних мовних засобів, матеріалу.
Звичайною формою реалізації публіцистичного стилю є усний або друкований монологом.
34. Опис.
В описі автор поступово розкриває ті чи інші характеристики якого явища дійсності. Картинка, яку характеризує автор за допомогою опису, статична, і всі її риси присутні одночасно. Опис може використовуватися в будь-якому стилі мови, але, наприклад, у науковому стилі опис має бути як можна більш точним, а в художньому воно зазвичай підкреслює лише найбільш яскраві деталі.
Існує безліч видів опису, але основні - це опис людини або тварини, місця, середовища або стану.
Опис — змістовий тип тексту, при якому дається характеристика ознакам предметів, людини, навколишньому світу, явищам природи.
Описування починається або із загальної ознаки до конкретних деталей, або від малих деталей до більш узагальненого предмета.
Опис — композиційна форма, яку використовують літературознавці і лінгвісти, щоб проаналізувати текст.
Цю композиційну форму розрізняють на опис предметів, опис процесів, опис пережитиго або опис життя й характеристику.
Комплексний предмет утворює абстрактний змістовий тип, який використовується для опису предметів. Для цієї композиційної форми типове зображення просторових відношень, в якому також відображажеться просторове співвідношення елементів предмету. Саме ці елемнти надають тексту наочності, яке реалізується через вживання засобів простору — прислівники місця або просторове позначення, дані напрямків, відстані та форми, а також відповідного спрямування прикметників. У описі також збігається час спостреження із часом опису.
Предмет може зображуватись у минулому часі з використанням усіх лінгвічтичних засобів, які типові минулості. Дуже часто предмети у цій композиційній формі описують як спогади.
35. Роздум
Розповідь — змістовий тип текстів, де опису підлягають події, розташовані у визначеній послідовності.
Розповідь може бути побудована у формі розмовного і художнього стилів.
Художній розповідний текст моделюється відповідно до композиційної схеми: експозиція, зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка.
– висловлювання про причини якостей, ознак, подій. У роздумі обов’язково присутні три частини: теза, докази, висновок. Чисті описи, роздуми, розповіді використовуються рідко. У текстах найчастіше зустрічається, що описи входять до змісту розповіді або зв’язані з роздумом, або роздум може доповнювати розповідь.