58. Контекст як одне з основних понять стилістики.

Контекст - оточення мовної одиниці, в якому виявляються її властивості. Види контексту: позамовний та мовний. Позамовний контекст включає в себе всі умови, за яких відбувається мовне спілкування. Це залежить від конкретного оточення і кожного разу може змінюватися зі зміною його. Оцінювати висловлене треба завжди з урахуванням конкретної ситуації. Проте існують типові ситуації, що й дає змогу говорити про типологію ситуативних контекстів. Виділяють такі типи ситуативних контекстів: .

1.Одиничний ситуативний контекст. Висловлене має сенс тільки в даній ситуації і ні в якій іншій. Часто це такі ситуації у казках, яким немає відповідних у реальному житті, і навіть в уявному вони не мають подібних.

2. Типовий ситуативний контекст. Висловлення сприймається правильно тільки в певних ситуаціях, зрозумілих частині мовців (за фахом, інтересами, уподобанням тощо). 3. Соціально-історичний контекст. У його межі входять не тільки конкретні умови висловлювань, а й події, процеси, факти, дати, оцінки чи прогнозування з огляду на філософсько-світоглядні та соціально-ідеологічні позиції мовців, історико-національні пріоритети, духовно-культурні цінності, сьогочасні смаки й уподобання мовців. 4. Лінгвістичним (мовним) контекстом називається така сукупність фіксованих умов, за якої зміст певної мовної одиниці є однозначним. Мовні контексти тісно пов’язуються з позамовними і суттєво залежать від них, від дійсності і людської думки про неї, тому вони різноманітні й багаті на засоби вираження. Його види: Лексичний контекст складається з лексичних значень мовних одиниць, тематичного характеру лексем. Морфологічний контекст — це сукупність актуальних морфем і форм. Синтаксичний контекст — це фіксовані синтаксичні конструкції, синтаксичні функції і позиції, які ставлять у певні синтаксичні рамки аналізовану одиницю. Синтаксичний контекст прийнято виділяти в межах речення

59. Система функціональних стилів української мови. Їх коротка характеристика.

Функціональні стилі, щоб уникнути плутанини з мовними стилями іноді називають мовними жанрами, функціональними різновидами мови. Кожен функціональний стиль має свої особливості використання загальнолітературної норми, він може існувати як у письмовій, так і в усній формі. Виділяють п'ять основних різновидів функціональних стилів мови, різняться умовами та цілями спілкування в якійсь сфері громадської діяльності: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, розмовний, художній.

60. Функціональний стиль. Критерії класифікації функціональних стилів.

Функціональні стилі мови - історично сформована система мовних засобів, що використовуються в тій чи іншій сфері людського спілкування; різновид літературної мови, що виконує певну функцію в спілкуванні.

Функціональні стилі, щоб уникнути плутанини з мовними стилями іноді називають мовними жанрами, функціональними різновидами мови. Кожен функціональний стиль має свої особливості використання загальнолітературної норми, він може існувати як у письмовій, так і в усній формі. Виділяють п'ять основних різновидів функціональних стилів мови, різняться умовами та цілями спілкування в якійсь сфері громадської діяльності: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, розмовний, художній.