Ефірне та продакпін-обладнання радіостанції

Кількість студій, наявність повного комплексу якісного ефірного й продакшн-обладнання радіостанції залежать не лише від фінансових можливостей засновників, а й від формату станції та кількості людей, що працюють у радіокомпанії. Необхідне обладнання для малобюджетної станції може розташовуватися в одній кімнаті - цього справді достатньо, щоб вести мовлення. Інші завдання стоять перед тими приватними радіокомпаніями, які збираються конкурувати на програмному й рекламному ринках. Тому такі радіостанції створюють передусім три студії: ефірну, продакшн- та інформаційну ("кімнату новин" - news-room).

Ефірна студія

У цій студії ведеться пряма передача (тому її ще називають студією прямого ефіру) зі звуковими заставками, відбивками, перебивками ("джинглами"), рекламною продукцією та змонтованими до ефіру програмами в продакшн- студії; проводиться (залежно від технічної комплектації станції) автоматичний музичний ефір; відбувається телефонні розмови зі слухачами.

Продакшн-студія

Тут готуються попередній запис і монтаж окремих матеріалів або цілих про­грам до ефіру, створюються рекламні ролики й формуються рекламні блоки, складається плей-лист (play list, див.: Термінологічний словник) для ефірної студії, зводяться чи монтуються фонограми.

Інформаційна студія

За допомогою наявних джерел інформації у цій студії формуються інформаційні блоки й складається їхній розклад для ефірної студії, приймаються телефонні дзвінки власних кореспондентів ("стрингерів") або слухачів для отримання оперативної інформації з місця подій, заздалегідь записуються інтерв'ю по телефону з подальшим використанням їх в ефірній студії.

Залежно від призначення кожна студія комплектується певною кількістю технічних пристроїв, які дозволяють оптимально забезпечувати відповідний робочий процес:

	Ефірна	Продакшн-	Інформаційна
Список обладнання	студія	студія	студія
	Кількість
Ефірний мікшерний пульт	1	-
Продакшн-мікшерний пульт	-	1	1
Мікрофон динамічний	3	2	-
Мікрофон конденсаторний	-	2	-
Мікрофонний процесор	1	1
КК-магнітофон	-	2
CD-програвач	2	2	-
MD-магнітофон	1	1	1
DAT-магнітофон	-	1	-
Reel-to-reel-магнітофон	-	1	-
Телефонний гібрид	1	-	2
Процесор обробки сигналу	1	-	-
Еквалайзер	-	1	-
Процесор ефектів		1	-
Компресор	-	1	-
Активний монітор	1	1	1
Пасивний монітор	1	1	2
Студійні гарнітури	3	3	3
Студійні репродуктори	2	2	-

Ефірний мікшерний пульт і продакиїн-мікшерний пульт потрібні для того, щоб за допомогою першого поєднувати (зводити) джерела звуку під час прямого ефіру і виводити сигнал на передавач, а за допомогою другого сполучати джерела звуку в процесі запису фонограми для їхньої майбутньої передачі в прямий ефір. Мікшерний пульт, як правило, найдорожчий елемент студійної апаратури. Головна різниця між цими пультами в тому, що ефірний набагато простіший в експлуатації, а це зменшує можливість помилки під час роботи з ним.

Мікрофони використовуються переважно двох видів - конденсаторні й динамічні. Конденсаторні мікрофони характеризуються підвищеною чутливістю до звукових хвиль, необхідністю ще якогось джерела енергії (як правило, додається батарейка) і мають кругове спрямування. Тому з ними працюють, наприклад, під час запису музичних відбивок з накладанням текстового ряду в продакшн-студії Динамічні мікрофони не такі чутливі, як конденсаторні, вони простіші в роботі й оптимальні для передачі голосу в прямому ефірі. Ними користуються також під час запису в позастудійній обстановці (наприклад, репортери), оскільки мікрофони цього типу характеризуються чітким опрацюванням звуку, ізоляцією його від фонових шумів.

КК-магнітофон (компакт-касетний), reel-to-reel-магнітофон (студійний бобінний), CD-програвач (компакт-дисковий), DAT-магнітофон (цифровий касетний), MD-магнітофон (міні-дисковий) належать до носіїв звуку. Кожен із них певною мірою символізує спадкоємність поколінь записів фонограм на радіо­мовленні, а в комплексі загалом складає основу носіїв звуку на сучасному радіомовленні. У цьому контексті можна згадати і програвачі платівок, і картридж- касети, з якими, по суті, на радіо вже не працюють, а також сучасні цифрові носії звуку й редактори звуку на базі ПК (наприклад, "Cool Edit Pro", "DALET", "Digiton"), які активно сьогодні задіяні в процесі виробництва аудіопродукту.Розділ 1. Радіомовлення як сфера журналістської діяльності

Телефон для радіостанції - це один із важливих інструментів збирання новин. Використання телефонного (аналогового, цифрового чи мобільного) зв'язку дозволяє оперативно включати до інформаційних програм повідомлення з місця подій і свіжі новини. Якість звуку, що передається телефонними ЛІНІЯМИ, як правило, нижча ніж, наприклад, на носіях звуку. Щоб позбутися цієї вади й забезпечити безперервний вихід на мікшерний пульт голосів обох співрозмовни­ків, кожен сигнал опрацьовують окремо за допомогою телефонного гібрида.

Телефонний апарат, під'єднаний за допомогою телефонного гібрида до аудіосистеми в ефірній студії, дозволяє слухачам і співробітникам станції за межами студії брати участь у трансляції програм. Ведучий програми може одночасно слухати абонента або через навушники, або через студійні динаміки та відповідати йому через студійний мікрофон. Учасник діалогу, який користується звичайним телефоном, за бажанням ведучого, може в будь-який момент стати знову слухачем. Одна з функцій телефонного гібрида пов'язана з блокуванням сигналів, які надходять від телефонних абонентів та беруть участь у розмові - функція блокування зворотного зв'язку ("mix minus bus"). За допомогою цієї функції сигнал із студійного мікрофона передається на один канал мікшерного пульта, а сигнал телефонного абонента - на інший канал, через телефонний гібрид. Обидва сигнали опрацьовують почергово, з'єднують на виході мікшерного пульта й виводять разом у ефір.

Процесор обробки сигналу, еквалайзер, компресор, процесор ефектів належать до групи "технічної і творчої підтримки" ефірної та продакшн- роботи зі звуком. Процесор опрацювання сигналу передбачає так звану стан­дартизацію звукового сигналу радіостанції до рівня його якісного транспорту­вання на передавач і антену. Еквалайзер і компресор унормовують частотний і хвильовий ресурси звукових рядів під час запису голосів та їхньої монтажної переробки; процесор ефектів дозволяє моделювати найрізноманітніші звукові гами, аж до роботи з бібліотеками джинглів, інструментальних композицій та шумів.

Активні й пасивні монітори забезпечують програмну та інформаційну підтримку прямоефірного й виробничого процесу на базі мережних з'єднань між студіями радіостанції. Мережа активних моніторів у режимі "прямий ефір" відображає програмне забезпечення радіостанції, зокрема плей-лист, який формується й передається з продакшн-студії до ефірної, а також - оперативні блоки новин, які готуються для ефірної студії в інформаційній студії радіостанції. Мережа пасивних моніторів пов'язана з виробничим процесом у продакшн- та інформаційній студіях радіостанції, метою якого є створення програмного продукту для ефірної студії в режимі "під прямий ефір". Пасивний монітор у продакшн-студії ілюструє, наприклад, підготовку джинглів, рекламної продукції тощо; пасивний монітор в інформаційні студії забезпечує збирання новин, їхнє редагування, формування у блоки тощо.

Студійні навушники (гарнітура) і студійні репродуктори забезпечують контроль якості студійного сигналу та програмної продукції. Порівняно з побутовими навушниками й колонками, студійні не підсилюють автономно басової частини звукового спектра. Вони відтворюють кожну смугу частот звукового спектра строго пропорційно до рівня сигналу.

Отже, виробництво й трансляція програмної радіопродукцїі – це певний, продиктований форматом радіостанції технічний комплекс, якому належить забезпечувати самодостатній безперервний ефірно-виробничий процес і бути перспективним для подальших технічних удосконалень ділового підприємництва в ефірі.