- •Робоча програма навчальної дисципліни
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Теоретико–категоріальні аспекти взаємодії політики й релігії
- •Тема 2. Взаємодія політики й релігії
- •Тема 3. Методи дослідження взаємодії політики й релігії
- •Тема 4. Іудаїзм і політика
- •Тема 5. Православ'я й політика
- •Тема 6. Католицизм і політика
- •Тема 7. Протестантизм і політика
- •Тема 8. Іслам і політика
- •Тема 9. Державно–конфесіональні відносини в Україні
- •Тема 10. Релігійний фактор у суспільно-політичних процесах в Україні
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Теми семінарських занять
- •7. Самостійна робота
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •15. Інформаційні ресурси
- •Информационно-аналитический центр «сова» / http://www.Sova-center.Ru/
- •Питання до заліку
Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета: показати специфіку політичного погляду на проблему взаємовідносин політики і релігії.
Завдання: познайомити з історією й сучасним станом проблеми, зі специфікою методів; освітити зміст політичного богослов'я й соціальних концепцій основних релігій сучасності, структуру й функції взаємодії політичних і релігійних організацій, специфіку релігійно–політичної діяльності, характер релігійно–політичних відносин; принципи і зміст конфесіональної політики України, участь релігійних організацій у політичних процесах в Україні.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати: проблематику і сучасній стан взаємовідносин політики й релігії.
вміти: коректно використовувати терміни, історичний та компаративний методи.
Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. ПОЛІТОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ: ІСТОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Тема 1. Теоретико–категоріальні аспекти взаємодії політики й релігії
Сутнісні підходи в дослідженнях політики й релігії. Релігійні (конфесіональні) підходи в дослідженнях взаємодії політики й релігії в традиційних суспільствах. Формування світських (наукових) підходів у період модерну: нормативно–інституціональний, проблемно–хронологічний, компаративний, соціологічний (О.Конт, Г.Спенсер, М.Вебер, Ф.Енгельс) та ін. Конфесіональні (католицька, протестантські, православна) концепції релігії. Іманентно–трансцендентний (модерністський) напрямок дослідження релігії (С.Булгаков). Феноменологічний напрямок (П.Бергер, Т.Лукман). Постмодерністські концепції релігії й політики.
Системний підхід. Об'єкт і предмет взаємодії політики й релігії. Суб'єкти взаємодії. Релігійна організація. Соціально-політичні функції релігії.
Тема 2. Взаємодія політики й релігії
Зміни співвідношення політики й релігії в суспільстві. Сакралізація. Ресакралізація. Секуляризація.
Участь релігії у політичних процесах. Релігійний модернізм. Релігійний фундаменталізм. Релігійний традиціоналізм. Політизація релігії. Політична діяльність віруючих. Відношення релігії до політичної системи. Вираження політичних і правових відносин у структурі релігійних організацій.
Вплив політики на релігію. Політична діяльність у релігійній сфері – конфесіональна політика держави. Характер конфесіональної політики. Моделі державно–конфесіональних відносин у традиційному й сучасному суспільствах.
Тема 3. Методи дослідження взаємодії політики й релігії
Релігієзнавча експертиза як практика державних органів у справах релігій. Етапи проведення релігієзнавчої експертизи. Проблема класифікації релігій. Аналіз релігійного вчення й релігійної етики. Релігійна практика.
Соціологічні методи. Релігійна статистика. Перевірка числа послідовників релігійних організацій. Етнічний принцип, критерій релігійної самоідентифікації («культурна» релігійність). Визначення рівня релігійності. Кореляція релігійного й політичного.
Політологічні методи роботи з матеріалом як зі суб'єктами політичного процесу.
Змістовий модуль 2. ВЗАЄМОДІЯ РЕЛІГІЇ Й ПОЛІТИКИ
