7. Багатоцільові карти – це науково-довідкові карти, культурно-просвітницькі карти, туристичні карти, карти спортивного орієнтування, навчальні карти.
Географічні атласи. Види атласів.
Географічний атлас – це систематизована збірка карт, що виконана за єдиною програмою як цілісний твір та видрукуваний у вигляді книги чи комплекту аркушів. Це не просто набір карт у переплеті, а є системою взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих одна одну карт.
Атлас є картографічною енциклопедією – систематизованим збором знань і фактичних відомостей про територію. Карти атласу зручно співставляти, порівнювати та накладати одну на одну.
Якщо необхідно, то можна отримати кількісні параметри, провести математичні кореляції і створювати похідні зображення. Фундаментальні атласи супроводжуються науковими географічними описами, текстами пояснень, космічними знімками і фотографіями і таблицями. Перший атлас датується ІІ ст.. н.е. та складений Клавдієм Птолемеєм.
Види атласів.
За просторовим охопленням – атласи планет; континентів; океанів, географічних регіонів, держав, областей, міст.
За змістом атласи поділяють на:
2.1 загальногеографічні атласи;
2.2 фізико-географічні атласи:
геологічні атласи;
геофізичні атласи;
кліматичні атласи;
океанологічні атласи;
гідрологічні атласи;
ґрунтові атласи;
ботанічні атласи;
зоогеографічні атласи;
медико-географічні атласи;
комплексні фізико-географічні атласи.
2.3 соціально-економічні атласи:
- населення
- промисловості
- сільського та лісового господарства
- культури
- політико-адміністративного поділу
- комплексні соціально-економічні.
2.4 еколого-географічні атласи:
- чинників впливу на середовище та окремі його компоненти
- наслідків впливу та забруднення середовища
- екологічних ситуацій
- умов життя населення
- екологічної безпеки
2.5 історичні атласи
- давнього світу
- середніх віків
- новітньої історії
- військово-історичні
2.6 атласи загальні комплексні
3. За призначенням атласи класифікуються на:
3.1 довідкові – як правило це загальногеографічні та політико-адміністративні атласи, де максимально деталізовано передають загальногеографічні елементи: населені пункти, рельєф та гідрографію, шляхи сполучення, кордони.
3.2 науково-довідкові атласи – потужні картографічні твори, що вміщують найбільш повну та науково-достовірну характеристику території. Як правило це багатотомні твори, що подають системні знання про територію. Їх використовують переважно науковці, адміністратори, органи планування.
3.3 популярні атласи – створюються для масового читача вони загальнодоступні, а використання їх не вимагає професійної підготовки. Вони призначені школярам, туристам, краєзнавцям, мисливцям, та рибалкам. Тому в атласах лише основні карти, які доповнені фото, малюнками тощо.
3.4 учбові – для використання в початковій, середній та вищій школі. Перелік карт в таких атласах, ступінь їх детальності та навантаження карт визначені відповідними учбовими програмами.
3.5 туристичні та дорожні атласи – вони необхідні автолюбителям, спортсменам, туристам. На них детально зображують туристичні об’єкти, мережу автомобільних доріг та залізниць, розміщення кемпінгів та мотелів, пішохідні, водні та інші туристичні маршрути.
3.6 військові та військово-історичні атласи – створені для використання військовими. Вони зручні, досить стримані в оформленні, навантажені довідковими матеріалами з військової топографії, економіки, подані плани великих міст.
4. Атласи класифікують також за форматом:
4.1 настільного формату – великі флоріанти, використовувати які можна тільки на столі;
4.2 книжковий формат – більшість атласів;
4.3 міні-атласи (кишенькові);
4.4 комп’ютерні атласи (на компакт-дисках).
Для забезпечення внутрішньої єдності атласів вони повинні відповідати певним умовам:
в атласі необхідно використовувати мінімальну кількість картографічних проекцій – це спрощує порівняння карт;
доцільно використовувати один масштаб для всіх карт, а якщо це не можливо, то масштаби повинні бути кратними – також для полегшення взаємного співставлення карт;
карти атласу необхідно складати на єдиних базових географічних основах;
в атласі необхідно дотримуватися певного балансу між кількістю аналітичних та синтетичних карт;
легенди різних карт, шкали та градації необхідно взаємно узгодити;
необхідно дотримуватись на картах атласу по можливості єдиного рівня генералізації та однакової деталізованості зображення явищ;
обов’язковим є взаємне узгодження карт різної тематики, усунення випадкових розходжень в зображенні контурів – при створенні атласів узгодженість карт головне завдання картографії;
всі дані, що подані в атласі, повинні бути одного часового проміжку;
карти повинні мати єдині принципи оформлення, єдиний стиль дизайну.
Ці вимоги не завжди легко виконати. Виникають певні суперечності, наприклад, обмеження використання масштабів суперечить бажанню подати окремі території більш детально, а бажання зберегти єдиний підхід до генералізації не завжди співпадає з рівнем вивченості того чи іншого явища. З цієї ж причини складно дотриматись єдності шкал та градацій, призвести всі дані до єдиного часового зрізу. З одного боку, бажано висвітити явище найбільш повно та подати побільше карт різної тематики, а з іншого – об’єм атласу не безмежний, і необхідним є його обґрунтоване обмеження.
Враховуючи, що комплексний атлас є системою карт які взаємопов’язані між собою і є взаємодоповнюючими то його можна розглядати як модель географічної системи (геосистеми).
Система карт атласу поділяється на розділи, і в кожному з них є головна та доповнюючи карти. На аналітичних картах представлені певні підсистеми (клімат) та компоненти геосистеми (температура, опади). Єдність розділу (чи підрозділу) досягається узгодженням всіх карт з головною, а таксономічна підпорядкованість елементів змісту кожної карти забезпечується логікою її легенди та підбором зображувальних засобів – тобто моделюється ієрархія компонентів геосистеми.
Комплексні атласи моделюють основні властивості геосистеми, зазначимо, що однією з головних переваг цієї складової системи є те, що інформація подається в систематизованому, формалізованому та одно типовому вигляді. Саме тому атлас є геоінформаційною системою, він є прототипом сучасних ГІС.