- •3. Мережі ip.
- •Коротка історія Internet та ip-технологій
- •Модель tcp/ip.
- •Потреба в проектуванні ip-мереж
- •Проектування ip-мережі
- •Загальний погляд на проектування.
- •Етапи проектування мережі
- •Розгляд застосувань
- •Розгляд платформ.
- •Розгляд мережевої інфраструктури.
- •Ідеальна мережа
- •Структура ip-адреси.
- •Повнокласова та безкласова ip-адресація
- •Структура ip-адрес при повнокласовій адресації.
- •Використання мережевої маски.
- •Безкласова ip-адресація
- •Мережі та підмережі.
- •Спосіб впровадження підмереж.
- •Розширений мережевий префікс і мережева маска.
- •Організація підмереж – складання адресного плану
- •Загальні правила побудови адресного плану мережі з підмережами.
- •Нові розв’язання для масштабування адресного простору Internet.
- •Мережеві маски змінної довжини.
- •Впровадження cidr
- •Раутінг у безкласовому середовищі.
- •Трансляція мережевих адрес
- •Статична nat.
- •Динамічна nat .
- •Динамічна nat з перевантаженням.
- •Динамічна nat з надлишковими зовнішніми інтерфейсами.
- •Nat всередині локальних адрес.
- •Динамічна nat з трансляцією номерів портів для глобальної адресації.
- •Спільне використання статичної та динамічної nat.
- •Переваги та недоліки nat
- •Відповідність між mac-адресами та ip-адресами.
- •Протоколи високого рівня і mac-адреси.
- •Протокол arp.
- •Протокол rarp (Reverse Address Resolution Protocol)
- •Пересилання данограм.
- •Концепція пересилання данограм.
- •Опції данограми.
- •Інкапсуляція, фрагментація та реасемлювання данограми.
- •Інкапсуляція данограми.
- •Фрагментація данограми.
- •Реасемблювання данограми.
- •Протокол повідомлень управління icmp
- •Повідомлення icmp
- •Раутінг в ip-мережах
- •Раутінг (маршрутування) – основні поняття
- •Встановлення маршруту
- •Комутація.
- •Маршрутовані протоколи і протоколи раутінгу
- •Прямий і непрямий раутінг.
- •Прямий раутінг і використання arp
- •Непрямий раутінг
- •Машрути за замовчуванням
- •Використання протоколу icmp для маршрутизації
- •Статичний раутінг та організація підмереж
- •Під’єднання окремого вузла до раутера wan
- •Стандартна керована конфігурація раутера
- •Під’єднання локальної мережі до раутера wan
- •Ієрархічний розподіл адрес класу c
- •Об’єднання мереж через wan-зв’язок “пункт-пункт”
- •Замовник з багатьма локалізованими lan
- •Замовник з окремими lan, сполученими через виділені лінії
- •Замовник із сервером мережевого доступу
- •Динамічний раутінг
Машрути за замовчуванням
У більшості випадків немає потреби записувати конкретні адреси інтерфейсів раутера вручну. У попередньому прикладі достатньо встановити раутер R як шлюз (раутер) за замовчуванням (default gateway) для всіх вузлів в обидвох мережах. Шлюз за замовчуванням – це IP-адреса раутера, до якої висилаються всі пакети, які не можуть бути доручені через прямий раутінг. Детальніше це пояснено нижче.
Маршрути за замовчуванням (default routes), разом з ICMP-повідомленнями типу “переспрямування” (ICMP redirect), є потужними засобами IP-раутінгу. Можливість задавати маршрути до мереж, і не задавати маршрути окремо для кожного з комп’ютерів у цих мережах, дозволяє значно зменшити розміри таблиць раутінгу, а також час пошуку в них. Впровадження маршрутів за замовчуванням дозволяє також спростити початкову (ініціалізаційну) таблицю раутінгу для звичайних робочих станцій, де вказується лише один запис - маршрут за замовчуванням. Далі протягом роботи станції таблиця може поповнюватися новими значеннями, тим самим збільшуючи знання станції про маршрути в мережі.
Використання маршрутів за замовчуванням базується на методі раутінгу з наступним стрибком (next-hop routing). Комп’ютер, який генерує IP данограму, передає її раутеру (default router), який не обов’язково безпосередньо під’єднаний до мережі, де знаходиться призначення, але (припускаємо) міститься ближче до неї, ніж будь-який інший раутер.
Для попереднього прикладу можна використати маршрут за замовчуванням. Наприклад, таблиці маршрутизації робочих станцій A, B, D і E мають запис про маршрут за замовчуванням, скерований на раутер R. При цьому станції А та В можуть не знати про існування мережі Net 1. Також для станцій D і E мережа Net 0 може бути невідома. Вигляд таблиць раутінгу для станцій та раутера, показаних на рис.3.35, такий:
Вузол |
Призначення |
Мережева маска |
Шлюз |
Інтерфейс |
A |
0.0.0.0 |
0.0.0.0 |
200.1.2.1 |
200.1.2.2 |
200.1.2.0 |
255.255.255.0 |
200.1.2.2 |
200.1.2.2 |
|
B |
0.0.0.0 |
0.0.0.0 |
200.1.2.1 |
200.1.2.3 |
200.1.2.0 |
255.255.255.0 |
200.1.2.3 |
200.1.2.3 |
|
R |
200.1.2.0 |
255.255.255.0 |
200.1.2.1 |
200.1.2.1 |
200.1.3.0 |
255.255.255.0 |
200.1.3.1 |
200.1.3.1 |
|
D |
0.0.0.0 |
0.0.0.0 |
200.1.3.1 |
200.1.3.2 |
200.1.3.0 |
255.255.255.0 |
200.1.3.2 |
200.1.3.2 |
|
E |
0.0.0.0 |
0.0.0.0 |
200.1.3.1 |
200.1.3.3 |
200.1.3.0 |
255.255.255.0 |
200.1.3.3 |
200.1.3.3 |