Тренування зору

1. Для тренування оперативного зору оберіть будь-який предмет, який має дрібні деталі й уважно подивіться на нього. Намагайтесь ретельно роздивитися найдрібніші нерівності, пошкрябані місця, окремі технічні особливості. Спробуйте зрозуміти походження дефектів та призначення технічних деталей. Закрийте очі. Спробуйте відтворити побачене і запам’ятати його. Відкрийте очі та перевірте себе. Так тренується зорово-аналітична пам’ять.

Спочатку тренуйтеся у спокійному місці, там де немає галасу й запахів, що відволікають вашу увагу. Потім треба вчитися „схоплювати” очима предмети та явища у найдрібніших деталях і при будь-яких обставинах.

2. Після того перекладіть зорові тренування у площину вражень.

Сконцентруйте увагу на якому-небудь яскравому предметі. Намагайтесь якомога більше використовувати тільки сприйняття очима, „відключивши” слух, нюх, чутливість шкіри. Сконцентруйтесь на кольорі предмета. Будь-який колір – це енергетичні вібрації. Для тренування зору треба вміти відпрацьовувати кольорове враження – при сприйнятті кожного окремого кольору, його хвильову дію треба глибоко відчути! Ці відчуття треба запам’ятати не тільки логічною, але й внутрішньою емоційною пам’яттю. Людина у процесі тренувань починає відчувати колір предмета. Наприклад, червоний та оранжевий у всіх викликають почуття тепла.

3. Для полегшення тренувань використовуйте все той же „ранковий” метод – відразу після пробудження, „відключивши” інші органи чуття, запам'ятайте внутрішні фізичні відчуття від впливу на вас променів сонця, що сходить.

4. Для тренування “глибини різкості” дивіться крізь листя на обрій та спробуйте не втратити з виду ні того, ні іншого. Треба чітко бачити дві точки – одна за одною. Це дозволяє вловлювати візуально велику кількість предметів у глибині простору.

5. Нічний зір – реальність. В ідеалі людське око в змозі помітити вночі полум’я свічки на відстані 200 метрів. У темряві чутливість ока швидко зростає. Для тренування нічного зору треба більше дивитися на небесні зорі. Само по собі це вже є медитацією, яка розширює спектр випромінювань, що сприймається оком. Нічний зір, як і слух, дуже швидко розвивається при екстремальних ситуаціях, вночі. Він загострюється у випадку нервового напруження. Але слід пам’ятати, що загострення зору вночі також швидко і падає з витратою нервової енергії.

6. Для загострення всіх видів зору – і нічного, і денного – потрібна дієта: вітамін А, джерелом якого є морква. Але їсти її треба з чимось жирним – із маслом, олією або сметаною. Також для очей є дуже корисними ягоди чернички.

Для покращення зору рекомендується тонізуюча процедура – плескати собі в очі холодною водою та робити легкий тонізуючий масаж подушечками пальців по закритих очах.

Є фізіологічний зв’язок між гостротою зору та кінчиками пальців на руках і ногах. Жорсткий масаж цих зон підтримує зір у тонусі. Але, м’які подушечки на пальцях треба берегти від сильних ударів бо ефект буде протилежним.

Тренування нюху

1. Усе живе та неживе постійно виділяє матеріальні частинки на молекулярному рівні. Нюх – це здатність вловлювати носом ці виділення.

Запах поту та інших виділень, навіть дуже слабкий, може багато розповісти про людину. Тренований нюх уловлює зміни цих запахів у залежності від зміни психічного або фізичного стану „клієнта”: людина пахне по різному коли вона поїла або є голодною, відпочила або не виспалась, агресивна або перелякана, відмобілізована до бою або знаходиться у депресії.

Характерний запах має нечищена зброя. Специфічним є запах іржи на зброї, різні запахи мають зброярські оливи тощо.

У безвітряну погоду запахи розповсюджуються зі швидкістю людини, яка біжить. Запах „зека”, наприклад, зникає аж через 2-3 місяці після відбуття терміну ув’язнення.

Тренований ніс відчуває вище перераховані запахи на відстані 150-200 метрів – це реальна дистанція лісового бою. Тютюновий та пороховий дим відчувається за півкілометра.

2. Головним прийомом, який використовується для тренування нюху є наступний: після ранкового пробудження, не відкриваючи очей та заткнувши ватою вуха, потягніть повітря носом, відчуйте сильні та слабкі запахи; диференціюйте їх; дослідіть „у глибині простору” усі запахи, які оточують вас. При цьому повністю „відключіть” силою волі слух та шкіряне чуття. Переведіть нюх у площину відчуттів; відчуйте як ці запахи діють на вас, які відчуття та реакції вони викликають. Різні запахи будуть сприйматись як кольори чи суміш кольорів. Протягом дня, по можливості, орієнтуйтесь тільки на запахи й напрями виходу запахів. „Працюйте” тільки носом. Найкраще такі тренування проводити у лісі.

3. Процедурний прийом для покращення нюху: постукуючи масаж подушечками пальців по крилах носа при втягуванні повітря. Корисним також є жорсткий масаж двох точок над буграми на потилиці.

4. Увага! При довготривалому впливі якого-небудь запаху досить швидко проходить процес адаптації та зниження чутливості саме до цього запаху. Адаптація буває настільки сильною, що конкретний запах зовсім перестає відчуватись. Тому перше нюхове враження найправильніше. Потім воно проходить. Після недовгих тренувань ви почнете по запаху розрізняти у темряві людину, її емоційний стан та визначати напрям на нього.

5. Запам’ятайте: існують запахи, які не чує ніс, але які можуть різко заспокоїти, або, навпаки, викликати нервозність. Тому завжди звертайте увагу на різкі, здавалось би безпричинні зміни свого психічного стану, тому що у сфері вашої відповідальності Щось з’явилось.