Підприємництво і менеджмент
57
На крок вперед подій іде превентивна кадрова політика. На відміну від попередніх типів,
володіє не тільки засобами діагностики, але і прогнозом розвитку кадрової ситуації, що
дозволяє вчасно прийняти необхідні засоби по впливу на неї.
Найбільш продуктивним типом кадрової політики в кризисних ситуаціях можна рахувати
активну(раціональну) кадрову політику. Вона має найбільш повну інформацію про кадрову
ситуацію, обов’язкову наявність позитивного діагнозу і виправданого прогнозу її розвитку. В
ідеалі така політика є частиною цілісного плану реорганізації, включаючи в себе декілька
варіантів її реалізації.
Головною проблемою в кадровому питанні в умовах кризи можна рахувати необхідність
ліквідації тих структурних підрозділів, котрі заважають здійсненню намічених завдань, і як
результат – необхідність звільнення спеціалістів. Найбільш продуктивною є практика
скорочення не окремих робочих місць, а окремих рівнів(при цьому враховуючи взаємозв’язок
і взаємозалежність різних елементів організаційної структури). А також попереднє
визначення ядра кадрового потенціалу підприємства і тої кадрової структури, яка найбільш
відповідає розробленому плану антикризових заходів.
Можна виділити такі основні методи роботи з кадрами в умовах антикризового
управління:
адаптивні зміни – це практика компромісів, угод, переміщень в керівному складі;
примусові організаційні зміни – спираються на силові рішення конфліктних питань;
управління спротивом – базується на вмілому використанні умов виникнення кризи
для мобілізації персоналу на його подолання і отримання керівництвом підтримки персоналу;
кризисний – завчасне попередження персоналу про неминучість кризи і обіцянка
успішного її подолання, дозволить досить легко подолати спротив персоналу введенню
запропонованих антикризових заходів.
Висновки з даного дослідження. Не маючи можливості запобігти ризику виникнення
кризових ситуацій, головним є найбільш швидке їх подолання, що по великому рахунку
залежить від уміння керівництва визначати необхідність тих чи інших змін і здатності ними
управляти. Враховуючи те що людський фактор є визначальним для виконання намічених
цілей і перетворень, необхідною залишається в першу чергу правильна стратегія в
кадровому питанні і вибір відповідного методу управління персоналом в кризисний період.
Література
1. Бланк __________И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. – К.: Ника – Центр, 2000. – 324 с.
2. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник. – К.: ЦУЛ,
2003. – 267 с.
3. Виханский О.С. Стратегічне управління. – К.:Центр навчальної літератури. 2003. –
296.с.
4. Глазов М.М. Функциональная диагностика промышленного предприятия: Учебное
пособие. – СПб.: РГГМУ, 2003. – 465 с.
5. Терещенко О.О. Теоретичні основи антикризового управління підприємством// Стратегія
економічного розвитку України. – 2006. - №4.
6. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации
для анализа: Пер. С англ.. – М.: Изд. дом „Вильямс”, 2002. – 356 с.
7 Чернявський А.Д. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник. – К.: МАУП,
2006. – 334 с.__