3. Елементи та види маркетингових стратегій

Маркетингова стратегія – взаємоузгодження маркетингових цілей підприємства з його можливостями, вимогами споживачів, використовуючи слабкі позиції конкурентів та свої конкурентні переваги.

Вхідні елементи маркетингової стратегії – це ті фактори, аналіз яких передує розробленню маркетингової стратегії. Йдеться про фактори маркетингового середовища і цілі фірми.

Вихідними елементами маркетингової стратегії є стратегічні рішення щодо маркетингу міксу, тобто комплексу елементів маркетингу, який включає чотири складові – товар, ціна, збут, просування.

Однакова ціль може бути досягнута реалізацією різних маркетингових стратегій. Різноманітність маркетингових стратегій пояснюється різницею в їхніх складових елементах – у конкурентних позиціях підприємства, їхніх фінансових, виробничих, технологічних можливостях та кадровому забезпеченні.

Маркетингові стратегії класифікують за такими ознаками:

1. За станом ринкового попиту

• стратегія конверсійного маркетингу

Більшість потенційних покупців відказується від товару не залежно від його якості. Завдання: проаналізувати, чому ринок не сприймає товар та чи може програма маркетингу виправити дану ситуацію.

• стратегія креативного (розвиваючого) маркетингу

Попит є, але немає товару, що задовольнить його. Завдання: оцінити величину потенційного ринку та створити ефективним способом товар.

• стратегія стимулюючого маркетингу

Споживачі байдужі до даного товару, так як він невідомий споживачам, запропонований не на тому ринку, покупці вважають , що товар втратив цінність. Завдання: формування активного попиту шляхом інформування споживачів, пошуку вигідних сфер використання, покращення споживчих якостей.

• стратегія синхромаркетингу

Попит пов’язаний з сезоном, часом дня чи тижня. Завдання: віднайти способи згладити коливання попиту за допомогою гнучких цін, стимулювання продажу.

• стратегія підтримуючого маркетингу

Обсяг продажу задовольняє виробника. Завдання: підтримувати існуючий рівень попиту.

• стратегія ремаркетингу

Зниження попиту у результаті насичення ринку, старіння товару, зміна моди. Завдання: творче переосмислення підходу до пропозиції товару на основі придання товару ринкової новизни, переорієнтації на інші ринки.

• стратегія демаркетингу

Попит вище, чим його можуть задовольнити виробники. Завдання: знайти спосіб тимчасового зниження попиту шляхом підвищення цін на товари, посилення стимулювання продажу.

• стратегія протидіючого маркетингу.

Попит на шкідливі товари. Завдання: переконати споживачів відмовитися від своїх звичок, підвищити ціни.

2. Залежно від загальноекономічного стану підприємства та його маркетингових спрямувань розрізняють три види базових маркетингових стратегій:

• виживання

• стабілізації

• росту: інтенсивного (поглиблення на ринок, розвиток ринку, розвиток товару); інтеграційного (горизонтальна інтеграція, пряма, зворотна, вертикальна інтеграція), диверсифікації ( горизонтальна, концентрична, конгломеративна)

3. За елементами маркетингового комплексу:

• товарна стратегія

• цінова стратегія

• стратегія товарного руху

• стратегія просування.

4. Залежно від етапу життєвого циклу товарів фірми:

• маркетингова стратегія на стадії впровадження товару на ринок;

• --- на стадії росту;

• --- на стадії насичення ринку (зрілості)

• --- на стадії спаду.

5. Залежно від ступеня сегментації ринків збуту підприємства:

• стратегія недиференційованого (агрегованого) маркетингу;

• стратегія диференційованого маркетингу;

• стратегія концентрованого маркетингу.

6. Залежно від методу обрання цільового ринку:

• стратегія товарної спеціалізації;

• стратегія сегментної спеціалізації;

• стратегія односегментної концентрації;

• стратегія вибіркової спеціалізації;

• стратегія повного охоплення.

7. За ознакою конкурентних переваг (за М.Портером):

• стратегія цінового лідерства;

• стратегія диференціації;

• стратегія фокусування (концентрації).

8. Залежно від виду диференціації:

• стратегія товарної диференціації;

• стратегія сервісної диференціації;

• стратегія іміджевої диференціації;

• стратегія кадрової диференціації.

9. Залежно від співвідношення відносної ринкової частки фірми та темпу росту її ринку збуту (за матрицею Бостонської групи) або залежно від конкурентоспроможності СГП та привабливості його ринку збуту (за матрицею „Дженерал Електрик”):

• стратегія розвитку;

• стратегія підтримання;

• стратегія збирання урожаю;

• стратегія елімінації.

10. Залежно від конкурентного становища фірми та її маркетингових спрямувань:

• стратегія ринкового лідера;

• стратегія челенджерів;

• стратегія послідовників;

• стратегія ринкової ніші.