Ретикулярна формація

У стовбурі головного мозку є скупчення нейронів із досить розгалуженими відростками, які утворюють густу сітку.

Ця система нейронів має назву „сітчатий утвір” або ретикулярна формація.

Від нейронів ретикулярної формації починаються неспецифічні шляхи, які піднімаються угору до кори та підкіркових ядер і опускаються до нейронів спинного мозку.

Ретикулярна формація є регулятором функціонального стану спинного та головного мозку, а також регулятором тонусу м’язів ( на кору – активуюча дія).

Якщо зруйнувати ретикулярну формацію, то тварина засинає, а при її подразнені тварина що спить, прокидається.

Кінцевий мозок (telencephalon)

півкулі великого мозку, мозолисте тіло, склепіння, нюховий мозок, бічні шлуночки.

Півкулі – верхньобічна, присередня та нижня поверхні.

Між півкулями – повздовжня щілина великого мозку, між півкулями і мозочком – поперечна щілина. Поверхні півкуль великого мозку поділяються борознами на закрутки та частки : лобову, тім’яну, скроневу, потиличну, острівкову.

Ззовні півкулі вкриті тонким шаром сірої речовини, що утворює кору головного мозку: товщина кори 2-4 мм, кількість нейроцитів 14 млрд.

Шість шарів клітин:

1. молекулярний шар (зовнішній) – веретеноподібні клітини;

2. зовнішній зернистий шар – дрібні клітини округлої, полігональної, зірчастої та пірамідної форм;

3. пірамідний шар (найбільша товщина) -пірамідні клітини різних розмірів;

4. внутрішній зернистий шар – дрібні нейроцити зірчастої форми;

5. гангліонарний шар – гігантські пірамідальні клітини (клітини Беца);

6. поліморфний шар – нейроцити різноманітної форми.

Клітинні шари мають певну функціональну спеціалізацію.

З молекулярними та поліморфними шарами пов’язана переважно асоціативна функція. Зернисті шари утворені чутливими, а пірамідні та гангліонарні – руховими нейронами. Під сірою речовиною кори півкуль розміщується біла речовина, що складається з волокон, які їдуть у різних напрямках.

Три системи волокон півкуль:

1. асоціативні – з’єднують різні ділянки однієї півкулі;

2. комісуральні – поєднують симетричні ділянки лівої та правої півкуль.

3. проекційні – з’єднають кору півкуль з іншими відділами головного мозку та спинним мозком (провідні шляхи).

Нюховий мозок – до складу входять нюхова цибулина, нюховий шлях, нюховий трикутник, передня пронизана речовина – периферичний відділ.

Центральний – поясна, парагіпокампальна, зубчаста звивини та гачок. Усі ці відділи є складовими частинами лімбічної системи.

Функції нюхового аналізатору: сприйняття звуків, регулює діяльність всіх внутрішніх органів; підпорядковані відчуття голоду і спраги, механізми пам’яті, захисні, статеві реакції, формування і регуляція емоцій.

Мозолисте тіло – побудовано з волокон, які з’єднають однакові ділянки кори різних півкуль великого мозку.

Передня частина – коліно мозолистого тіла, середня – валик, задня частина – подушка мозолистого тіла.

п

Склепіння – знаходиться під мозолистим тілом; середня частина – тіло, вперед та вниз відходять стовпці, назад та вниз – ніжки.

Базальні ядра – скупчення сірої речовини всередині півкуль – смугасте тіло, мигдалеподібне тіло, огорожа.

Смугасте тіло (corpus striatum) складається із хвостатого (розташовано збоку від згір’я) та сочевицеподібного (латеральніше від хвостатого) ядер. Сочевицеподібне поділене на частини: лушпину і бліду кулю.

Мигдалеподібне тіло – знаходяться у передніх відділах скроневої частки.

Огорожа – пластинка сірої речовини, розміщена біля острівкової частки.

Між базальними ядрами прошарки білої речовини, які становлять внутрішню, зовнішню та найбільш зовнішню капсулу.

Внутрішня капсула – переднє і заднє стегна, між ними коліно. Через внутрішню капсулу проходять провідні шляхи.

Бічні шлуночки – розміщуються в товщі півкуль. У кожному шлуночку розрізняють центральну частину, передній, задній та бічний роги.

Базальні ядра – функція: підкіркові центри руху – регулюють складні рухи (письма, танці, рухи піаніста); автоматичні, звичайні рухи (біг, ходьба); м’язовий тонус, мімічні реакції, швидкість і величину рухів.