Анатомія нервової системи. Центральна нервова система.

ЛЕКЦІЯ №4

План лекції

1. Провідна роль нервової системи в організмі; її значення для інтеграції органів, систем органів у єдиний цілісний організм. Класифікація нервової системи. Рефлекторна теорія діяльності нервової системи. Біла й сіра речовини ЦНС.

2. Спинний мозок: топографія. Зовнішня будова спинного мозку. Сегменти спинного мозку. Внутрішня будова спинного мозку. Біла й сіра речовини. Будова задніх, передніх і бічних рогів. Склад передніх, задніх і бічних канатиків. Оболонки спинного мозку, простори, спинномозкова рідина. Поняття про спинномозкову пункцію: визначення, місце проведення, клінічне значення.

3. Головний мозок. Відділи головного мозку: довгастий, задній (міст та мозочок), середній, проміжний, кінцевий. Зовнішня та внутрішня будова відділів головного мозку. Функції відділів головного мозку.

4. Загальна характеристика провідних шляхів ЦНС. Поняття про ретикулярну формацію.

5. Латинські терміни: еncefalon, medulla spinalis, medulla oblongata, metencephalon, pons, cerebellum, mesencephalon, diencephalon, telencephalon, meninges, nervi spinales, nervi cranialis.

Нервова система

центральна периферична

головний мозок черепно-мозкові нерви

спинний мозок спинномозкові нерви

соматична вегетативна

регулює скелетні м’язи та регулює діяльність внутрішніх,

органи чуття обмін речовин

симпатична парасимпатична

Структурно – функціональною одиницею ЦНС є нейрон.

Нервові клітини об’єднуються за допомогою симпатичних контактів.

Сіра речовина – це скупчення тіл нервових клітин.

Біла речовина – представлена нервовими волокнами (відростки нейронів).

Центральна нервова система

1. Забезпечує взаємний зв’язок окремих органів та систем, узгоджує та об’єднує їх функції.

2. Здійснює зв’язок організму та взаємодію його як цілого з довколишнім середовищем, а також індивідуальне пристосування до зовнішнього середовища.

3. Головний мозок є органом психічної діяльності (процеси свідомості та мислення)

Спинний мозок

Будова спинного мозку

Спинний мозок (medulla spinalis) лежить у хребтовому каналі і являє собою тяж довжиною 41-45 см (у дорослого). Вгорі він безпосередньо через великий потиличний отвір переходить у головний мозок, а внизу на рівні ІІ поперекового хребця закінчується звуженням, що має назву мозкового конусу. Від останнього відходить термінальна нитка, яка є атрофованою нижньою частиною спинного мозку. Під час внутрішньоутробного розвитку спинний мозок повністю заповнює хребетний канал, а потім внаслідок швидкого росту хребта відстає у рості і переміщується вгору. У новонародженого його нижня межа сягає ІІІ поперекового хребця, а тому нервові корінці, що відходять від спинного мозку, мають косий напрямок.

Зовнішня будова.

Спинний мозок має два потовщення: шийне і поперекове, де відходять нерви до верхньої та нижньої кінцівок. По передній поверхні спинного мозку проходить передня серединннра щілина, а по задній – задня серединна борозна, які ділять спинний мозок на дві симетричні половини.

Між борозною і щілиною з кожного боку знаходяться передня та задня бічні борозни, з яких виходять передні та задні корінці, що формують спинномозкові нерви. Таких нервів є 31 пара: 8 шийних (C₁ – C₈), 12 грудних (Th₁- Th₁₂), 5 поперекових (L₁ – L₅), 5 крижових (S₁- S₅), 1 куприковий. За своєю функцією усі вони є змішаними. Відрізок спинного мозку, від якого відходить пара спинномозкових нервів, називається сегментом. Таких сегментів у спинному мозку є 31.

Кожний корінець спинномозкового нерві із каналу виходить через свій відповідний отвір. Внаслідок того, що довжина хребетного каналу не відповідає довжині спинного мозку і корінці набувають косого напрямку, в поперековому відділі утворюється пучок, який називається кінським хвостом.

Внутрішня будова спинного мозку. Спинний мозок побудований із сірої та білої речовин.

Сіра речовина представлена тілами нервових клітин і знаходиться всередині. По периферії сірої речовини знаходиться біла речовина – це відростки нервових клітин. На горизонтальному зрізі у сірій речовині розрізняють передній, бічний та задній роги. В них закладені асоціативно-чутливі або вставні (в задньому розі), вегетативні (в бічному розі) та рухові (в передньому розі) ядра. Біла речовина має вигляд канатиків, що розташовуються між щілинами та борознами. Розрізнюють передній, задній та бічний канатики. Канатики утворені в основному повздовжніми нервовими волокнами, які об'єднуються у пучки – провідні шляхи. У задніх канатиках знаходяться висхідні (чутливі) шляхи, у передніх – рухові (нисхідні) і у бічних – і чутливі, і рухові шляхи. Усі вони з'єднують спинний мозок із головним.

Оболонки спинного мозку. Спинний мозок покритий трьома оболонками: твердою, павутинною і м'якою (судинною).

Тверда оболонка спинного мозку покриває його ззовні. Між нею та окістям хребетного каналу знаходиться епідуральний (надтвердооболонний)

простір, в якому міститься жирова клітковина і венозне сплетення.

Павутинна оболонка спинного мозку – це тонка, прозора, безсудинна пластинка, яка прилягає до твердої мозкової оболонки, відокремлюючись від неї субдуральним (підтвердооболонним) простором, який заповнений тонкими пучками сполучнотканинних волокон.

М'яка оболонка спинного мозку – прилягає до спинного мозку і містить судини, які проникають в речовину спинного мозку і живлять його. Між павутинною і м'якою оболонками знаходиться підпавутинний (субарахноїдальний) простір, заповнений спинномозковою рідиною. Цей простір має розширення в ділянці кінського хвоста. В цьому місці (нижче ІІ поперекового хребця) найбільш зручно шляхом проколу голкою (без ризику пошкодити речовину спинного мозку) отримати для дослідження спинномозкову рідину.

Функції спинного мозку

1. Провідникова функція – пов'язана з проходженням через спинний мозок провідних шліхів. Вони розташовані в канатиках і формують білу речовину спинного мозку.

Висхідні шляхи є чутливими і несуть інформацію від рецепторів шкіри – екстерорецепторів (тактильних, температурних, больових), м'язів – пропріорецепторів через задні корінці у спинний мозок і далі до головного мозку.

Нисхідні шліхи – рухові. Проводять збудження від нервових центрів головного мозку до мотонейронів передніх рогів спинного мозку і далі до скелетних м'язів.

Основний із них – пірамідний або кірково0спинномозковий шлях, що йдевід клітин Беца (рухових зон кори великих півкуль) до мотонейронів передніх рогів спинного мозку. Це основний шлях регуляції свідомості, довільної рухової активності.

2. Рефлекторна функція – пов'язана з рефлекторними дугами, які замикаються на рівні нервових центрів спинного мозку.

В шийному відділі знаходиться центр діафрагмального нерва і центр звуження зіниці, в шийному та грудному – центри м'язів верхніх кінцівок, груді, спини, живота.а

В поперековому відділі – центри м'язів нижніх кінцівок.

В крижовому відділі – центри сечовипускання, дефекації, статеві.

В бічних рогах грудного та поперекового відділів спинного мозку знаходяться центри потовиділення та спінальні судинорухові центри.

Розрізняють рефлекси:

• тонічні (регуляція м'язового тонусу

• фазні:

  • сухожилкові (при розтягненні м'яза)

  • шкірні

  • складні ритмічні

Рефлекторна діяльність спинного мозку регулюється вищими центрами, які знаходяться в головному мозку.

Спінальний шок – наслідок перерізки між довгастим і спинним мозком, проявляється різким зниженням збудливості та пригніченням рефлекторних функцій всіх нервових центрів, що розташовані нижче перерізки. Після проходження спінального шоку поступово відновлюється рефлекторна діяльність скелетних м'язів, кров'яний тиск, рефлекси сечовипускання, дефекації, ряд статевих рефлексів.

Не відновлюються довільні рухи, чутливість, температура тіла, дихання.