Тема 5. Механізми менеджменту в закладах культури.

Організаційно-адміністративний механізм як система розподілу повноважень, що фіксуються в організаційних документах. Розробка ефективної організаційної структури управління як завдання менеджменту в сфері культури. Лінійно-функціональна структура управління: радянський досвід. Перетворення організаційних структур з перерозподілом повноважень та посиленням контролю: західний досвід. «Наглядова рада» в інститутах культури.

Економічні механізми як система ресурсного забезпечення (фінансовими та матеріально-технічними ресурсами), господарського розрахунку та економічного стимулювання. Забезпечення матеріальними, фінансовими та кадровими ресурсами об’єкту управління як завдання менеджменту в сфері культури. Прибутки від основної (вхідна плата, продаж білетів, екскурсійне та лекційне обслуговування, прибутки від організацій виставок, гастролей, студій та гуртків) та додаткової діяльності (прибутки від роботи кафе, реалізації друкованої продукції, фото- і відео зйомки, експертизи та оцінки творів мистецтва, орендна плата) культурного інституту як власні ресурси.

Джерела фінансування інститутів культури: залучені, державні та власні ресурси. Пожертвування, спонсорство, доброчинність, патронаж, гранти, кредити як залучені джерела фінансування. Бюджетні субсидії, тендерне фінансування, податкові пільги для некомерційних організацій культури та меценатів.

Особливості трудових ресурсів культурних інститутів. «Персонал-орієнтовані технології» як формування та розвиток мотивації до активної діяльності та удосконалення якості результату праці. Практичні, інформаційні, привілейовані методи стимулювання працівників закладу культури.

Фандрейзінг та фандрейзінгові компанії як комплекс управлінських заходів по плануванню, організації, проведенню та контролю процесу залучання ресурсів в некомерційну організацію.

Освітні програми, підтримка інтелектуального потенціалу молодих науковців. Фінансування та розробка наукових проектів.

Тема 6. Маркетинг культурних продуктів.

Маркетинг як цілісна економічна теорія, що описує взаємовідносини фірми-виробника з зовнішнім середовищем (постачальниками матеріалів, конкурентами, покупцями, споживачами, структурами та організаціями, що впливають на діяльність фірми).

Особливості маркетингу в сфері культури. Маркетинг в сфері культури як ринкова орієнтація управління в сфері культури, в якій на засадах прийняття рішень лежить інформація про стан ринку та запити аудиторії, що передбачає проведення специфічної політики просування культурного продукту на ринку предметів та цінностей культури.

Маркетингове середовище на макрорівні: політичні, економічні фактори, що впливають на розвиток сфери культури. Зовнішнє (відвідувачі, партнери, спонсори, громадськість, Мас-медіа) та внутрішнє (відділи розвитку та маркетингу, зв’язків з громадськістю) мікромаркетингове середовище.

Етапи маркетингових технологій. Аналіз можливостей ринку для модернізації або розробки нових продуктів та послуг. Відбір цільових ринків для наступної сегментації ринку культурних цінностей за певними класифікаційними ознаками (соціально-економічними змінними величинами, культурними відмінностями, географічними чинниками, поведінкою споживача на ринку). Зв'язок властивостей художнього продукту та соціально-психологічних характеристик специфічних субкультурних груп. Розробка маркетингових заходів – чотири «P»: product (анонсування продукту), price (ціноутворення), promotion (стимулювання збуту, реклама), place (підтримка місця продукту в мережі збуту).

Проблема оцінки та ціноутворення культурних продуктів. Специфіка культурних та художніх продуктів. Поняття символічного капіталу як нематеріального активу, що має об’єктивовану форму та використовується для генерації додаткової інформаційної цінності. Цінова політика як один з головних чинників формування доходів культурних інститутів.

Головні принципи рекламної практики (Кодекс норм рекламної практики Міжнародної торговельної палати в Парижі, 1987). Соціальна реклама в сфері культури: реклама певного способу життя та патріотична реклама.

Результати маркетингових досліджень. Оцінка ефективності управління в сфері культури.