- •Розділ 1. Основні поняття та закони хімії. Хімічний зв'язок. Тема 1.1. Основні закони хімії
- •Закон збереження маси речовини
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.2. Будова атома
- •Сучасні уявлення про будову атома. *
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.3. Будова речовин
- •Основні положення атомно-молекулярного вчення.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.4. Періодичний закон і періодична система д.І. Менделєєва
- •Періодичний закон.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.5. Хімічний зв'язок.
- •Поняття про хімічний зв'язок. Типи хімічного зв’язку.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 1.6. Міжмолекулярна взаємодія. Типи кристалічних ґраток.
- •Контрольні запитання:
- •Розділ 2. Загальні закономірності хімічних процесів. Тема 2.1. Реакції іонного обміну
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.2. Окисно-відновні реакції
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.3. Енергетика хімічних реакцій
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.4. Хімічна кінетика
- •Контрольні запитання:
- •Тема 2.5. Хімічна рівновага
- •Контрольні запитання:
- •Розділ 3. Дисперсні системи. Розчини. Комплексні речовини. Тема 3.1. Дисперсні системи
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.2. Розчини і розчинність
- •Розчин, його склад.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.3. Розчини електролітів. Електролітична дисоціація.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.4. Гідроліз солей.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3.5. Комплексні речовини
- •Координаційна теорія Вернера. *
- •Контрольні запитання:
- •Розділ 4. Основи електрохімії. Тема 4.1. Електрохімічні процеси. Електродні потенціали і електрорушійна сила.
- •Електрохімія. Поняття про електроди.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.2. Електроліз
- •Поняття про електроліз.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4.3. Корозія металів
- •Корозія металів. Види корозії.
- •Контрольні запитання:
- •Розділ 5. Метали та матеріали Тема 5.1. Метали та їх сплави
- •Загальні властивості металів.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.2. Одержання металів
- •Добування металів з руд. *
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.3. Магній і берилій.
- •Положення в пс і будова атома.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.4. Алюміній і титан
- •Положення в пс і будова атома.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.5. Ванадій, хром і марганець
- •Положення в пс і будова атома.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.6. Залізо, кобальт, нікель і мідь
- •Положення в пс і будова атома.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.7. Цинк, галій, олово і свинець
- •Положення в пс і будова атома.
- •Контрольні запитання:
- •Тема 5.8. Інструментальні й абразивні матеріали
- •Бор і його сполуки.*
- •Контрольні запитання:
Контрольні запитання:
Способи добування заліза, кобальту, нікелю і міді.
Галузі використання заліза, кобальту, нікелю і міді.
Яку масу заліза можна одержати з 5 т бурого залізняку, якщо масова частка пустої породи в руді становить 15%?
Суміш цинку та заліза масою 12,1 г помістили в розчин з надлишковою кількістю речовини купрум(ІІ) хлориду. При цьому одержали 12,8 г міді. Обчисліть масові частки металів у суміші.
Шматочок заліза помістили в розчин нітрату невідомого металу, який проявляє в сполуках ступінь окиснення +1. Маса зразку металу збільшилась на 16 г. Через отриманий розчин ферум(ІІ) нітрату пропустили надлишок сірководню, отримавши ферум(ІІ) сульфід масою 8,8 г. Який метал виділився з розчину.
Література:
Глинка Н.Л. Общая химия: Учебное пособие для вузов. – Л.: Химия, 1979. – Гл. ХVІІ, § 200, с. 570-576; Гл. ХХІІ, §§ 236-244, с. 670-696.
Хомченко Г.П. Химия. – М.: Высшая школа, 1981. – Ч. ІІ, Гл. 14, §§ 119-123, с. 125-129.
Тема 5.7. Цинк, галій, олово і свинець
План
Положення в пс і будова атома.
Поширення в природі.
Добування. *
Фізичні властивості.
Хімічні властивості.**
Застосування.
План характер-ристики |
Цинк |
Галій |
Олово |
Свинець |
|
||
Положення в ПС і будова атома |
Розташовані в 4-тому періоді, ІІ-А групі. Характерний с.о. +2 |
Розташований в 4-тому періоді, ІІІ-A групі. Характерний с.о. +3 |
Розташоване в 5-тому періоді, ІV-A групі. Характерні с.о. +2, +4 |
Розташований в 6-тому періоді, ІV-A групі. Характерні с.о. +2, +4 |
|
||
Поширення в природі |
У земній корі міститься 0,01%. Головні природні сполуки – мінерали галмей ZnCO3 і цинкова обманка ZnS. |
Належить до рідкісних металів і в значних концентраціях у природі не зустрічаються |
У земній корі мало поширений - 0,04%, але воно легко виплавляється з руд. Зустрічається у вигляді сполуки з оксисеном – олов’яного каменю SnO2 |
Невеликий вміст у земній корі – 0,0016%. Найважливіша руда – свинцевий блиск PbS |
|
||
Добування |
Спочатку руди збагачують, потім концентрат випалюють; при цьому сульфід цинку перетворюється в оксид. З випаленого концентрату цинк добувають, відновлюючи його коксом і відганяючи пару цинку, що при цьому утворюється. Другий метод відновлення цинку – електролітичне виділення його з сульфату, який добувають обробкою випалених концентратів сульфатною кислотою |
З цинкових концентратів після виплавлення з них цинку |
З руди |
Спочатку випалюють руду, під час чого сульфід плюмбуму(ІІ) перетворюється в оксид: PbS + 3O2→2PbO + 2SO2 Добутий оксид плавлять у суміші з коксом, в результаті чого утворюється чорний свинець, який містить домішки багатьох металів. Далі його піддають очистці. |
|
||
Фізичні властивості |
Голубувато-сріблястий метал. При кімнатній температурі він досить крихкий, але при 100-150ºС його можна легко гнути і прокатувати в листи. При нагріванні вище 200С цинк стає дуже крихким. |
Сріблясто-білий метал, м’який з низькою температурою плавлення. |
Сріблясто-білий м’який метал. При згинанні палички олова чути характерний тріск, зумовлений тертям окремих кристалів між собою. Воно м’яке, тягуче, його можна легко прокатати в тонкі листи. |
Голубувато-білий важкий метал, дуже м’який – його можна різати ножем. |
|
||
Хімічні властивості |
На повітрі він вкривається тонким шаром оксиду або гідроксокарбонату. Вода майже не діє на цинк. В розбавлених кислотах легко розчиняється з утворенням відповідних солей. Може реагувати з лугами. |
На повітрі досить стійкий, воду не розкладають, але легко розчиняється у кислотах і лугах. |
На повітрі олово при кімнатній температурі не окислюється, але нагріте вище температури плавлення поступово перетворюється в SnO2. Вода не діє на нього. Розбавлені |
На повітрі вкривається захисною оксидною плівкою. А при контакті з твердою водою вкривається плівкою нерозчинних солей. Майже не діють на нього розведені соляна і сульфатна кислоти; легко розчиняється в |
|
||
|
|
соляна і сульфатна кислоти діють дуже повільно, а концентровані розчиняють олово. |
нітратній кислоті. Може розчинятися в лугах з утворенням гідроксоплюмбітів. |
|
|||
|
|
|
|
||||
Застосування |
1) нанесення покриттів на залізні і стальні вироби, призначені для роботи в атмосферних умовах або у воді 2) виготовлення сплавів з алюмінієм, міддю, магнієм. 3) виготовлення гальванічних елементів
|
1) Для наповнення кварцових термометрів, якими вимірюють високі температури. 2) сплави галію з золотом застосовують у ювелірній та зубопротезній справі |
1) використовують для покриття заліза 2)сплави олова з сурмою і міддю застосовують для виготовлення підшипників. 3) сплави з свинцем (припої) використовуються для паяння 4) як легуючий компонент входить до сплавів міді. |
1) у техніці – виготовлення оболонок кабелів та пластин акумуляторів. 2) у виготовленні боєприпасів 3) у виготовленні сплавів 4) використовується для захисту від γ-випромінювання |
|
||
