- •Міністерство освіти і науки україни
- •Хмельницький
- •Опис навчальної дисципліни
- •2. Структура навчальної діяльності
- •2.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •2.2. Зміст лекційних занять
- •Змістовий модуль 1
- •Лекційне заняття 1
- •Тема: Історія держави і права як наука і навчальна дисципліна
- •Лекційне заняття 12 Тема: Конституція п. Орлика та її демократичні положення
- •Лекційне заняття 13
- •Лекційне заняття 14 Тема: Суспільно-політичний устрій і право України після ліквідації української державності (кінець хvііі - перша половина хіх ст.).
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 2, 3
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 4 Тема: Галицько-Волинська держава як спадкоємиця Київської Русі - України
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 5 Тема: Литовські статути і їх характеристика
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль 2 Семінарське заняття 6 Тема: Устрій та право Запорізької Січі (кінець хv - перша половина XVII ст.)
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 7 Тема: Формування української національної держави та її розвиток у період народно-визвольної війни 1648-1654 рр.
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 8 Тема: Суспільно-політичний лад і право України держави в період наступу на її автономію Російською імперією (друга половина хvіі-хvііі ст.).
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 9 Тема: Суспільно-політичний лад і право в західноукраїнських землях (середина хvіі - 70-ті роки хvііі ст.).
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 10 Тема: Суспільно-політичний устрій і право України після ліквідації української державності (кінець хvііі - перша половина хіх ст.).
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 11 Тема: Суспільно-політичний лад і право в західноукраїнських землях (кінець хvііі – до 1918 року)
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 12 Тема: Суспільно-політичний лад і право в період з початку хх ст до 1917 р.
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 14 Тема: Українсько-гетьманська держава (квітень – листопад 1918 р.)
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 15 Тема: Українська Народна Республіка періоду Директорії (листопад 1918 – листопад 1920рр.)
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 16 Тема: Західноукраїнська Народна Республіка (1918 – 1923 рр.)
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 18 Тема: Держава і право України в умовах нової економічної політики (1921-1929 рр.)
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 19 Тема: Держава і право України в період тоталітарно-репресивного режиму (1929-1941 рр.)
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 22 Тема: Держава і права в період уповільнення темпів суспільного розвитку і застою (середина 1960-х років – середина 1980-х років)
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 23 Тема: Держава і право України в період перебудови (1985 – 1991 рр.)
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття 24 Тема: Становлення сучасної Української держави і права (1991-2010 рр.)
- •Питання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Література
- •2.4. Зміст самостійної роботи студентів Змістовий модуль 1 Тема 1. Історія держави і права як наука і навчальна дисципліна
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Держава і право Київської Русі у період зародження і становлення феодальних відносин (іv - половина хіі ст.)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Конституція п. Орлика та її демократичні положення
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 23. Організація і діяльність органів народної влади в Закарпатті (1944 – 1945 рр.)
- •Питання для самоконтролю
- •Модульний контроль
- •2.5. 1. Питання до модульного контролю Змістовий модуль 1
- •Модуль 2
- •Модуль 3
- •Модуль 4
- •2.5.2. Приклади тестових завдань
- •2.6. Індивідуально-консультативна робота
- •2.6.1. Тематика творчих та наукових завдань
- •2.7. Підсумковий контроль
- •2.7.1. Питання для підсумкового контролю
- •2.7.2. Приклад екзаменаційного білету
- •3. Система оцінювання знань студентів в умовах європейської кредитно-трансферної системи (ects)
- •3.1. Поточний контроль
- •3.2. Модульний контроль
- •3.3. Підсумковий семестровий контроль
- •3.4. Критерії оцінювання знань студентів
- •3.4.1. Поточний контроль
- •3.4.2. Підсумковий семестровий контроль
- •4. Список рекомендованих джерел
- •Місінкевич Леонід Леонідович
- •29013, М. Хмельницький, вул. Театральна, 8
2.7.2. Приклад екзаменаційного білету
Суспільний лад Київської Русі у другій половині ІХ – першій третині ХІІ ст.
Суспільний і державний устрій України після ліквідації української державності (1 пол. ХІХ ст.)
Основні риси права. Кодифікація законодавства в Українській СРР (20-ті рр.).
3. Система оцінювання знань студентів в умовах європейської кредитно-трансферної системи (ects)
Оцінювання знань студентів здійснюється паралельно за 5-бальною національною шкалою і за 100-бальною шкалою ЄКТС.
З урахуванням виконання позапрограмних завдань студент може отримати максимально 120 балів.
Така система контролю дозволяє здійснювати оцінювання більш гнучко, об’єктивно і сприяє систематичній та активній самостійній роботі студентів упродовж усього навчання, забезпечує змагальність між студентами в навчанні, стимулює виявлення і розвиток творчих здібностей студентів.
Система обов’язкова для використання в ході підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційними рівнями Бакалавр, Спеціаліст, Магістр відповідно до навчальних планів.
3.1. Поточний контроль
3.1.1. З поточного контролю знань за семінарські (практичні, лабораторні) заняття та самостійну (індивідуальну) роботу студент максимально може набрати 40 балів.
3.1.2. Кількість набраних за семінарські (практичні, лабораторні) заняття та самостійну роботу балів визначається як результат множення семестрової середньої арифметичної оцінки з цих занять на 8 (ціну у балах однієї одиниці оцінки за національною шкалою).
Оцінка з поточного контролю виставляється одна за семестр після проведення останнього у ньому семінарського (практичного, лабораторного) заняття.
3.1.3. Семестрова середня арифметична оцінка з семінарських (практичних, лабораторних) занять та самостійної роботи обчислюється шляхом ділення суми кодів (5; 4,5; 4; 3,5; 3; 2; 1) отриманих студентом протягом семестру оцінок (“відмінно”, “дуже добре”, “добре”, “задовільно”, „достатньо”, „незадовільно”, „неприйнятно”) на цих заняттях з урахуванням перездач, на кількість отриманих оцінок та пропущених з неповажних причин занять.
Семестрова середня арифметична оцінка заокруглюється до десятих бала.
Студентові, який має невідпрацьовані незадовільні оцінки чи пропущені заняття, семестрова середня арифметична оцінка виставляється після їх відпрацювання.
3.1.4.Оцінювання самостійної роботи за змістовий модуль здійснюється в рамках поточного контролю шляхом оцінювання за 5-бальною шкалою із занесенням до документів обліку успішності студентів.
3.1.5. Викладач, який проводить семінарські (практичні, лабораторні) заняття, виставляє у визначений термін кількість набраних з поточного контролю балів і заносить їх у відповідні документи обліку успішності студентів.
3.2. Модульний контроль
3.2.1. В умовах кредитно-трансферної системи організації навчального процесу зміст навчальних дисциплін залежно від їх обсягу розподіляється в робочій програмі на змістові модулі.
3.2.2. Кожний змістовий модуль оцінюється у балах за шкалою ЄКТС. Ціна модуля залежить від обсягу навчального матеріалу і визначається у робочій програмі. Максимально за усі модульні контролі протягом семестру студент може отримати 20 балів.
3.2.3. Модульний контроль здійснюється після проведення усіх форм організації навчального процесу, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни, з урахуванням часу, необхідного для перездач, незалежно від того, чи читалися з них лекції і проводилися семінарські (практичні, лабораторні) заняття.
3.2.4. Модульний контроль проводиться з використанням комп‘ютерної техніки, в письмовій формі або, як виняток, у письмово-усній формі.
Письмова чи комп’ютерна компонента модульного контролю обов’язкова та проводиться у формі виконання контрольних завдань (тестів, практичних розрахункових та ситуаційних задач, нетестових питань) для перевірки знання фактичного матеріалу відповідних модулів. Письмово-усна форма контролю застосовується на підставі рішення декана факультету за поданням кафедри.
3.2.5. Завдання для проведення модульного контролю можуть бути диференційованими за складністю, кількістю правильних відповідей та відповідною системою їх оцінювання.
3.2.6. Для проведення модульного контролю формуються варіанти контрольних завдань, які повинні бути рівнозначними за складністю. Структура завдань, система та критерії оцінювання результатів їх виконання визначаються робочою програмою навчальної дисципліни та доводяться до відома студентів на початку семестру.
3.2.7. До складання модулів допускаються студенти, які не мають незадовільних оцінок чи невідпрацьованих пропущених семінарських (практичних, лабораторних) занять. Якщо модуль був прийнятий без фактичного відпрацювання незадовільних оцінок чи пропущених семінарських (практичних, лабораторних) занять або необґрунтовано був визнаний викладачем складеним, результати його складання анулюються деканом факультету.
3.2.8. Модульний контроль проводиться у визначених розкладом час і місці. Тривалість модульного контролю не повинна перевищувати дві академічні години. На один день для студентів академічної групи встановлюється модульний контроль лише з однієї навчальної дисципліни. Якщо запланована письмово-усна форма проведення модульного контролю, то усна компонента проводиться після перевірки письмових завдань.
Перевірка письмової компоненти здійснюється протягом 3-х робочих днів із внесенням результатів у документи обліку успішності студентів.
3.2.9. Контрольне завдання виконується кожним студентом індивідуально. Самостійність виконання студентом свого завдання та дотримання встановленого порядку проведення контрольного заходу контролюється викладачем. При виконанні контрольного завдання студент може користуватися лише дозволеними допоміжними матеріалами або засобами. Під час контрольного заходу студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами, а також використовувати, розповсюджувати, збирати варіанти контрольних завдань. У разі порушення зазначеного порядку робота студента припиняється і йому виставляється 0 балів, незалежно від обсягу виконаного контрольного завдання.
3.2.10. Студенти, які з поважних причин не були допущені або не з‘явилися на складання модульного контролю, допускаються до складання модульного контролю в установленому порядку.
Студенти, які без поважних причин не були допущені або не з‘явилися на складання модульного контролю, за модульний контроль отримують 0 балів.
Кількість набраних за модульний контроль балів заноситься викладачем у документи обліку успішності студентів.
3.2.11. Перескладання модулів не допускається.
3.2.12. Студент має право ознайомитися з власними результатами модульного контролю після завершення його проведення на курсі.
