34

Лекція №4

Модуль 4. Значення кольору у проектуванні

План:

Тема 1 : Колір і просторовість сприйняття

1.Вплив кольору на сприйняття простору

2.Просторові властивості кольору 3.Роль кольору в просторі ландшафтного дизайну. 

4.Колір в інтер’єрі і екстер’єрі

5.Колір і простір в дизайні інтер'єру

6.Колір і світло при сприйнятті простору в проектуванні

Тема 2 : Колір в контексті функціональності і емоційності

1. Функція кольору в природі

2. Функції кольору. Взаємовідносини тла і зображень.

3. Емоційна функція кольору

4. Функціональне значення кольору у брендінгу(імідж

5. Функція кольору в графічному дизайні та рекламі

6.Функція кольору в геральдиці

Вплив кольору на сприйняття простору Колір - це найбільш важливий чинник, який потрібно враховувати при проектуванні інтер’єрів житла та інших приміщень. Кожна людина завжди прагне перебувати в гармонійній атмосфері свого будинку чи квартири. Проектанту –дизайнеру для цього потрібно знати, що різні поєднання кольорів не тільки впливають на психіку і настрій, але і на сприйняття простору. Розширити простір невеликої кімнати можна, якщо: пофарбувати стіни у світлі тони; підібрати світлі меблі згармонувати співвідношення кольорів; вибравши для оформлення приміщення неяскравий приглушений колір. На одній з її стін закріпити в дотик прямокутні дзеркала. При необхідності зменшити, зробити приміщення більш затишним можна, якщо: використовувати шпалери, з великим малюнком; вибравши як основний тон в оформленні приміщення теплі кольори, а для оформлення інтер'єру меблі і шпалери темного кольору; пофарбувати стіни в яскраві кольори; зробити контрастну обробку; поздовжні стіни пофарбувати більш ясно, ніж поперечні. Вибираючи колір для приміщення, враховуються не тільки розміри кімнати, але і на яку сторону виходять вікна, а також вплив кольору на психіку людини. Як підібрати колір інтер'єру для кухні, кабінету, дитячої, вітальні, спальні, як звузити чи розширити простір, як поєднуються кольори. Для житлової кімнати найбільш підходить зелений колір: він знімає напругу і втому, заспокоює. Для кращого сприйняття потрібно додати до нього сині або жовті аксесуари. Якщо в приміщенні переважає червоний колір, від цього підвищується дратівливість і агресивність. Крім того, він візуально зменшує простір. Разом з тим червоний і оранжевий колір покращує травлення, і тому він добре підходить для оформлення їдальні. Жовтий колір допомагає зосередитися, підвищує творчу активність, тому його можна використовувати для робочого кабінету, тільки він повинен бути злегка приглушеним, не кричущим. Також жовтий колір добре виглядатиме в приміщеннях з вікнами на північну сторону. Синій колір викликає відчуття розслаблення, спокою знімає емоційну напругу - він ідеальний для спальні.Фіолетовий не слід вибирати для оформлення приміщення: його вплив на психіку проявляється в дуже великому пониженні фізичної активності і працездатності, виникненні пригніченого стану. Коричневим кольором не варто захоплюватися. Хоча він викликає відчуття спокою, але темні тони цього кольору спровокують виникнення похмурих думок. Вибираючи колір для робочого приміщення, потрібно пам'ятати, що не рекомендується використовувати синій колір: від нього знижується гострота зору. Щоб очі не втомлювалися, вибирайте білий, жовтуватий і зеленуватий кольори.Нейтральні кольори (білий, сірий, чорний) можна використовувати в будь-якому інтер'єрі. Білий колір може займати дуже велику поверхню в оформленні приміщення, він чудово доповнює будь-які кольори і служить відмінним тлом.Використовуючи в оформленні приміщення чорний колір, бажано застосовувати як такий що відтіняє всі інші кольори. Не потрібно використовувати для інтер'єру багато сірого кольору: він діє гнітюче, хоча його світлі відтінки є хорошим фоном для меблів та інших предметів обстановки. В оформленні приміщення повинні переважати світлі кольори, а яскраві кольори займати меншу площу. Для дитячої кімнати найкращими будуть ніжні тони блакитного, рожевого, жовтого, пастельного кольору, тканини з малюнками. Не рекомендується використовувати темні кольори - чорний, коричневий, ліловий, сірий. Контрастні поєднання краще використовувати для їдалень, прихожих, кімнат для ігор або в кухнях. Нейтральні і стримані тони можуть бути ідеальним фоном для солідних меблів.

Вплив кольору на простір Кожному проектувальнику дизайнеру, необхідно знати про взаємозв'язок між кольором і простором. Щоб не зробити серйозних помилок, які в наслідку можуть вилитися в утворення хворобливого стану людини.Вибір колірної гами при благоустрої житла, офісу, готелів, лікарень і т.д., вимагає ретельного продуманого плану. Колір має властивість, впливати на просторову візуалізацію - збільшувати або зменшувати, подовжувати і укорочувати простір.  Звичайно ж, колір не радикально змінює простір, як реконструкція, або перепланування приміщення. Колір впливає тільки на візуалізацію, тобто на зорове сприйняття того чи іншого об'єкта. Існують правила, про які кожен повинен знати, як разюче впливає колір на зміну простору. Наприклад, для візуального зниження високої, стелі необхідно пофарбувати її в темні тони. Цей ефект, можна більш укріпити - шляхом «розширення» кольору по стінах або «сповзання» кольору на одну зі стін переходить у малюнок. Даний метод корисний при непропорційно маленьких кімнатах з високими стелями, щоб збалансувати в них простір. При використанні цього принципу, створюється відчуття тепла і затишку. Такого ж ефекту доб'ється малюнок, вертикально структурований, плавно переходить на стелю. Цього також, досягає світлий колір стелі, який збільшує візуально висоту стін. Поєднані стеля і стіни в сукупності з темною підлогою візуально наближають всі сторони один до одного. Але треба бути обережним , цей вибір може створити відчуття клаустрофобії, якщо це створено не грамотно і не професійно. Щоб звузити велике приміщення або як-небудь «зібрати» його, застосовують спосіб «зменшення» стін. Бічні стіни фарбують в темні кольори, а одну зі стін - в теплі тони. У цьому випадку, для збалансованості кольору бажано, щоб покриття збігалося з тоном бічних стін, а завіси були у світлих тонах. Протилежний ефект досягається коли бокові стіни «розширюють» світлими відтінками, а одна зі стін забарвлена ​​в темний колір. Горизонтальні малюнки на стінах, особливо в поєднанні з легкою кольоровою задньою стіною, зроблять кімнату просторою. Геометричні фігури горизонтальні, витягнуті в довжину: прямокутники, ромби, овали в світлих тонах - візуально розширюють простір. Що не сказати про вертикальні лінії в малюнках. Вертикальні геометричні фігури концентрують увагу тільки на висоті стелі. Застосування контрастних кольорів на протилежних стінах, візуально розширять кімнату. Наприклад, пофарбувати в червоний колір одну зі стін, а протилежну їй - у синій. Два контрастних кольори будуть відштовхувати стіни один від одного, і створять зорове відсунення стін. А застосування одного кольору, в різних його відтінках на стінах, зорово наблизять стіни один одному і створять атмосферу компактності, цілісності. Темні тони підлоги, плавно переходять на нижні частини стін візуально збільшують простір підлоги. У цьому разі не можна недооцінювати вплив геометричних ліній на простір підлоги. Напрямок лінійних ліній і грамотно підібрані колірні відтінки можуть, як зменшувати, так і збільшувати простір.Наприклад, килимові плитки з діагональним малюнком, можуть збільшити зовнішній вигляд вашого нижнього простору. Хоча темні підлоги з легким кольоровим малюнком, навпаки, тільки зменшать площу. Звідси випливає висновок: чим темніше тон, тим більше очікується ефект зменшення, і навпаки. Але не тільки колір впливає на простір. Свої штрихи впливу вносять: розміри приміщення, меблювання і освітлення. Меблі: її колір, обсяги і характерні риси - просторе та світле приміщення, може перетворити на вузьку, похмуру, захаращену «барлогу». І навпаки, маленьку кімнатку, облаштувати в стильовому рівновазі між кольоровою гамою, меблями, освітленням і різними аксесуарами. При цьому створити обстановку спокою і затишку в стильовому наповненні.. Наприклад, при виборі кольору в першу чергу необхідно врахувати, розташування вікон по відношенню до сторін світу. Якщо вікна виходять на південну частину світу, то однозначно в цьому приміщенні завжди тепло і світло. Для зменшення потрапляння великої кількості світла в велике приміщення, бажано застосувати метод «зменшення» стін і якщо буде потрібно - метод «зниження» стелі. Якщо вікна виходять на північну частину, то тут бажано використовувати світлі тони, які в свою чергу будуть «розширювати» простір.

Просторові властивості кольору Можна визначити два основних види сприйняття кольору у просторі: -природний, незамкнутий, відкритий простір, тобто пленер; -замкнутий простір, тобто створений людиною інтер`єр. Розглянемо окремо кожне світло-колірне середовище. Колір на пленері З цього приводу можна зазначити тільки таке — теплі кольори здаються приближеними, холодні — як би відступаючими. Це пов`язано із створенням у кожній людині міцного умовного рефлексу, коли в оточуючому середовищі ми постійно спостерігаємо явище колірно-повітряної перспективи. Воно проявляється в тому, що об`єкти середнього та дальніх планів окутуються синявою та значно висвітлюються за тоном через утримування часток пилу у шарі повітря між людиною та об`єктами, які сприймаються. Чим дальше об`єкти, тим більше вони об`єднуються до загального сіро-синього або блакитного кольору в залежності від стану освітлення у конкретний момент.

Просторові властивості кольорів. Просторові властивості кольору вже були помічені художниками епохи Відродження, які в картинах перший план зображали у теплих брунатних тонах, середній — нейтрально-зелених, а дальній — блакитних. Теплі світлі кольори збуджують, зігрівають, здаються більш близькими. Теплі темні — замикають простір, наближують площину, створюють відчуття міцності, стійкості. Холодні світлі кольори розширюють простір, створюють відчуття прохолоди. Холодні темні — створюють відчуття холоду і смутку, темряви. Але потрібно відмітити, що теплі тони виступають по відношенню до холодних тільки тоді, коли вони світліші холодних або при рівності світлот. Взагалі просторові властивості кольору залежать від колірного тону, насиченості, світлості, а також загальної композиції. Композиційно за допомогою кольору можна акцентувати увагу глядача на найбільш важливих частинах зображення або простору для зрозуміння образного змісту. Американець Д.Алберс, представник абстракціонізму, працював з композиціями з найпростіших геометричних фігур. У своїх роботах він завжди використовував невелику кількість фарб, зате багато їх відтінків. Відома його серія "квадратів", написаних насиченими кольорами. Сполучення теплих та холодних відтінків створюють оптичні ілюзії третього вимірювання. В його книзі "Взаємодія кольорів" досліджується проблема сприйняття кольору — цією темою художник займався все життя.

Роль кольору в просторі ландшафтного дизайну.

Колористика. Колір є одним з найбільш важливих інструментів у ландшафтному дизайні, який вимагає грамотного використання і професіоналізму дизайнера, що працює над проектом. Головна функція кольору в дизайні полягає в тому, що він надає певну своєрідність ландшафту, підкреслює його унікальність і неповторність.Тому найчастіше колірна гамма обговорюється вже у фінальній частині обговорення проекту. Колір створює в кінцевому варіанті проекту завершеність, надає пейзажу природність, допомагає виділити якусь певну частину в загальному сприйнятті території, залучає в сад комах і птахів, дарує власникам ділянки певний настрій, додає декоративність ландшафтній картині. Існує безліч теорій з приводу сприйняття людиною певних колірних гам, проте слід зазначити, що все-таки певну частку впливу на організм колір має. Перш за все, це виражається у впливі на настрій і стан емоційного світовідчуття. Також багато вчених довели факт, що затверджує вплив кольору на здатність до праці і загальний стан здоров'я.  Як приклад можна навести такий колірний ряд: червоний має асоціацію з небезпекою, загрозою, тому викликає почуття напруги та занепокоєння; жовтий колір також привертає увагу. Обидва кольори відносяться до теплої гами кольорів, тому, незважаючи на досить-таки негативну характеристику, частіше за всіх інших застосовуються в ландшафтному дизайні. Крім того, вони добре поєднуються між собою, їх використовують для залучення уваги до певних об'єктів пейзажу. Отже, не варто привертати увагу до зарослої або покинутій частині саду, розбивши там клумбу з червоними або жовтими тюльпанами. Якщо ж розглядати палітру з холодною гамою кольорів, наприклад, синій і зелений, то потрібно враховувати, що ці кольори візуально розширюють простір. Крім цього, вони здатні подарувати людині розслаблення і зняти напругу після довгого трудового дня. Також їх використовують у поєднанні з теплими (червоним, жовтим і т. д.) з метою створення гри контрасту. Дальше можна зупинити свою увагу на такій властивості кольору, як вплив різних кольорів та їх співвідношень на людську психіку: фіолетові відтінки здатні подарувати атмосферу багатства і розкішності, проте перебільшивши його використання, можна отримати натомість депресивний настрій; чистий білий колір створює відчуття свіжості, здатний збільшувати обсяги невеликого простору; жовтий колір принесе позитивний настрій і загострить всі рецептори - посилиться апетит і загостриться нюх; використовувати помаранчеву гамму потрібно з обережністю, краще в невеликих кількостях, тому що цей колір здатний викликати самі непередбачувані настрої та емоції; блакитні відтінки допоможуть знизити тиск.  Однак найбільш позитивно впливає кольором на психічний стан людини це зелений, оскільки володіє розслаблюючим ефектом, дарує відчуття гармонії і спокою. Особливу увагу слід приділити сполучуваності кольорів, оскільки вони безпосередньо впливають на здоров'я і рівень фізичної активності людей. Наприклад, поєднання білого з синім або зеленим подарують відчуття прохолоди, а при використанні цих же кольорів у взаємодії з помаранчевим - активізують і радують око. Деякі дуети з червоним чинять негативний вплив на глядачів: чорний + червоний = пригнічення, червоний + фіолетовий = млявість, апатія; проте, такі сполучення як: червоний + синій = динамічність червоний + жовтий = відчуття святковості і парадності. Крім того, колір необхідний для створення балансу, гармонії, єдності і цілісності композиції, а також для її врівноваженості. Наприклад, використання рослин, що володіють близькими один до одного відтінками, здатні об'єднати різні елементи пейзажу в єдине ціле. Для створення цікавої та унікальної композиції використовуються локальні точки - так звані кольорові акценти, які допомагають зробити який-небудь елемент центральним, що привертає загальну увагу. Тут головне не перебрати кількість і розташування локальних точок, це може перевантажити вигляд всієї композиції, зробити негативний вплив на остаточний результат роботи. Також колір здатний створювати певний ритм, тобто ввести який-небудь повторюється з певною періодичністю елемент орнаменту, візерунка. Це виражається в поєднанні кольорів на спеціально створених інтервалах. Не потрібно забувати про те, що роль кольору визначається не тільки забарвленням квіток рослин, але і відтінком кори дерев, кольором їхніх листів у певні пори року (більш яскраві і соковиті навесні, в’янучі під час осені). З усіх перерахованих вище доказів випливає висновок про те, наскільки важлива правильна добірка кольору в ландшафтному дизайні. Роль кольору є

основним фактором на якому базується емоційний вплив образу дизайну на людину.

Колір в інтер’єрі і екстер’єрі

Колір в інтер`єрі та екстер`єрі сприймається інакше, чим в оточуючому світі, так як замкнутий і організований в функціонально-естетичному відношенні простір — специфічне середовище, зовсім не схоже на пленер. Воно значно слабше освітлено сонячним світлом, тому переважає тут освітлення штучне. Інтер`єр відрізняється від природи різноманітним предметним оточенням, багатством оздоблених природних та штучних матеріалів. Інтер`єр складається з огороджувальних поверхонь (стіни, стеля, підлога) та засобів його обладнання та оформлення. Колір та фактура розглядаються з близької відстані, іноді досить тривалий час. Вплив освітлення, кольору та фактури в приміщенні значно сильніше, ніж зовні: перенасиченість кольором, як і кольорове голодування в інтер`єрі відчувається особливо. Колір в приміщеннях може сприяти або перешкоджувати функціональним процесам. Його вибір обумовлюється багатьма причинами, а психофізіологічний вплив та емоційне сприйняття в інтер`єрі зовсім не такі, як у зовнішньому середовищі. У кожному конкретному випадку потрібно враховувати санітарно-гігієнічні нормативи, загальну композиційну ідею, структуру, форму та величину внутрішнього простору, особливості клімату, ступінь освітлення. У творчих руках колір стає інструментом, здатним повністю змінити настрій кімнати, створити художній образ та приховати недоліки. Але наше відчуття простору несвідомо орієнтуються на природу. Ми звикли бачити над головою світле небо, а під ногами — темну землю. Тому у приміщенні для доброго самопочуття та настрою необхідно дотримуватися цих умовних рефлексів. У природі гармонія кольору безумовна. Вивчаючи її на прикладах природних аналогів, досліджуючи умови, які привели до цієї гармонії, людина-художник шукає ключ до наукових рішень колірних гармоній штучного середовища. Колір в інтер`єрі здавна використовувався інтуїтивно, емпірично. Зараз його застосування стає все більше системним, свідомим. Фізика, оптика, колориметрія, психофізіологія та психологія доказали, що колір має можливість успішного підвищення ефективності праці та створення оптимальних умов для життєдіяльності людини. Необхідно сполучення наукового та естетичного напрямків. В архітектурній поліхромії дуже важко встановити чітку межу між тим, що робиться для "вигоди", а що для "краси". Повноцінність колірного вирішення передбачає його комплексність, всебічність, обґрунтованість. В інтер`єрі необхідна емоційна насиченість середовища. Людина не може вдоволитися тільки конкретним усвідомленням того, що її оточує, так як в її житті відчуття не менш важливі, ніж тверезий розрахунок. Діяльність людини в громадських приміщеннях різноманітна. Зорова робота може відповідати праці у виробничих приміщеннях (ательє, цех, конструкторське бюро) або обмежуватися лише оглядом інтер`єру (кімнати відпочинку, фойє, їдальні, кафе). Об`єкти праці можуть бути кольоровими або ахроматичними, робота може бути точною або ні, з високим ступенем напруженості або ні. Тому в залежності від виду зорової роботи змінюються вимоги до колірної відділки. При офарбленні виробничих приміщень необхідно враховувати специфіку даної праці. Наприклад, давно відома закономірність, що там, де людина має справу з теплом (металургійні заводи, пекарні, кухні їдалень) не можна інтер`єр робити у теплій гамі — потрібно "нейтралізувати" високу температуру холодними тонами. Або інший приклад: сіре приміщення цеху, сіре обладнання, сірі деталі, сірий робочий одяг — така колірна гама діє дуже стомлювально на працівників та може викликати зниження уваги і виробничі травми. При колірному вирішенні будь-якого промислового виробу художник- дизайнер враховує його розміри, форму, функції й умови використання. Ці питання також не вирішуються ізольовано від колірних співвідношень всього середовища. Проте безколірність та колірна монотонність викликають відчуття байдужості та в`ялості. І, навпаки, неорганізована багатоколірність хаотична та стомлювальна. Ці дві крайнощі, анархія кольору або кольоробоязкість, які характерні для сучасного оформлення приміщень. А через те, що наше "естетичне виховання" не враховує навчання краси кольору та форм. Естетичне відношення людини до кольору ще недостатньо вивчено, адже його не вимірити приладами. Цікаво, що загально естетичне відношення не відповідає психофізіологічному впливу кольору на людину. Синій та червоний подобаються значно більше, ніж зелений; "несприятливий" пурпуровий колір дуже подобається великій кількості людей. Лабораторні дані стверджують, що чорний та фіолетовий пригноблюють психіку та не гігієнічні для зору, але жінкам дуже подобається чорний і фіолетовий одяг. Краса кольору, як і краса звуку, пов`язана з психофізіологічними особливостями сприйняття засобами асоціацій В образотворчому мистецтві та в архітектурі їм належить провідна роль. Важливі й просторові властивості кольорів, температурні та вагові відчуття, загальний збуджуючий або заспокоюваний вплив кольорів. Інтенсивні, дуже яскраві кольори активно впливають на різні сторони психіки. На дітей безколірність, сірість діє пригноблювано. Вони вже у ранньому віці відчувають радість від світлого, кольорового та яскравого оточення Для них особливо важлива часта зміна кольорових вражень. Вже науково доведена необхідність безперервного припливу інформації, в тому числі й кольорової, інакше розвивається кольорове голодування. Воно часто спостерігається в Заполяррі з його скудністю кольорів та тривалою зимою, в місцевостях з бідною рослинністю та сірим колоритом, в безколірному монотонному інтер`єрі. Але іноді ахроматичний фон буває оправданий і необхідний, наприклад, такий фон — ідеальний для зорового сприйняття творів живопису, килимів, гобеленів у музеях та картинних галереях. Колірної активності, динамічності, напруги можна досягнути не стільки величезною кількістю колірних тонів в інтер`єрі, а їх вмілим зіставленням при обмеженої численності. Образ, тектоніка та гармонія — три тісно пов`язаних фундаментальних принципів композиції, у сукупності або при різних співвідношеннях в кожному конкретному випадку перетворюють інтер`єр на твір мистецтва. Архітектурний задум повинен втілюватися одночасно в матеріальній формі та в кольорі. Інтер`єр не просто фарбують та оформлюють, а задумують в кольорі. Тут важливе значення має взаємодія СВІТЛО — КОЛІР — МАТЕРІАЛ. Просторові властивості кольорів в інтер`єрі такі ж самі, як і на пленері, але ще додаються якості фактурні. Наприклад, відступаючий синій колір з сильною фактурою може здаватися розташованим ближче, ніж оранжевий з гладкою поверхнею. Серед ахроматичних кольорів білий та чорний наближаються до нас, а всі сірі — відступають. Теплі, насичені тони приміщення викликають прилив енергії, спонукують до дії. Жовта гама створює враження сонячного дня. Тепло-рожеві кольори створять радісний настрій. Холодні відтінки оптично збільшують будь-яке приміщення, тому що несвідомо асоціюються з реальним пейзажем, з великим простором — і стіни ніби "розсовуються". Взагалі колірна композиція інтер`єру є архітектурною композицією зі всіма її основними закономірностями — співвідношеннями та пропорціями, ритмом, контрастом або нюансом, масштабністю. Всю різноманітність форм зіставлення кольорових поверхонь можна умовно об`єднати в декілька типових форм: Форма 1. Безпосереднє прилягання локальних кольорів при чітко розрізняючій межі між ними, наприклад при членуванні стін, підлоги, стелі чи при поєднанні стін з підлогою та стелею. Подібне стикання виявляє характер членування поверхні, форму, силует, малюнок та кількість кольорових плям, природні властивості кольорів, ускладнює їх гармонійність, потребує їх зрівноваження. Породжує при великої відмінності кольорів крайовий світлотний контраст, при якому світлість кольору більш за всього змінюється на межі зіткнення. Підкреслює розташування площин у просторі. Форма 2. Зіткнення з розмитими межами, як перехід від кольору до кольору через ряд проміжних градацій, тобто кольори як би перетікають один до одного, не мають чіткої форми. На площині ця форма сполучення робить ілюзію відступання поверхні стикаючих кольорів углиб, але у просторі — ілюзію його поширення. У природі — це райдуга, багатоколірність неба й моря, у мистецтві — ефекти кольорового освітлення та кольоромузика, в інтер`єрі — світлотні градації кольору, які обумовлені освітленням або криволінійністю кольорових поверхонь. Рівність чи близькість світлот співпідпорядкованих кольорів породжує одночасний хроматичний контраст. Монохромна палітра кімнати може бути оживлена декоративними акцентами насичених кольорів. Форма 3. Введення розподільного контуру, як в мозаїці та вітражу (білий, сірий, чорний). Форма 4. Перевага фону за розміром, тоном та кольором, що має вирішальну роль в об`єднанні різних колірних плям, в створенні загальної тональності. Це розповсюджений випадок зіставлення кольорів та самий важливий в практичної діяльності. Будь який окремий колір, сполучення колірних плям завжди сприймаються на будь якому кольоровому фоні. В інтер`єрі таким фоном служать поверхні стін, стелі, підлоги. Вони об`єднують численні та різні за формою й габаритами меблі, речі, звичайно визначають загальну тональність приміщення. Форма 5. Загородження одна одною кольоровими площинами, що не мають загальної межі та знаходяться паралельно на різної відстані від глядача, створює ілюзію глибини. А якщо будувати композицію на основі ритму плям, створюється враження площинності. Форма 6. Оптичне змішування кольорів — рівномірне чергування кольорових крапок, мазків, сіточок, смуг, візерунків (шпалери, декоративні тканини). Потрібно пам`ятати загальний закон — пошуки колірних співвідношень завжди пов`язувати з конкретною композиційною задачею та конкретними умовами приміщення. Дім, житло — це те оточуюче середовище, з яким людина стикається дуже тісно. В оформленні житла проявляється портрет його господарів. Але не слід думати, що оформлення житла — тільки їх особиста справа. Воно підкоряється також і стилю епохи, національним тенденціям та моді як і всі жанри мистецтва, а колір відповідає загальним законам колірної естетики даного стилю. Про це свідчить вся історія архітектури та прикладного мистецтва. Існує декілька принципово різних типів відношення до проектування кольору у житлі