
- •1.Соціологія як наука. Центральні поняття соціології: соціальний інститут, соціальна система, соціальна спільнота
- •2. Співвідношення соціології та соціології міжнародних відносин. Об’єкт та предмет соціології міжнародних відносин. Соціологія міжнародних відносин у структурі соціологічного знання
- •Системний підхід до суспільства в соціології: органістичний, механістичний та інтегрований напрямки
- •Історія становлення компаративістики. Компаративні дослідження у протосоціології
- •Типи та методичні проблеми компаративних досліджень (м. Доган, д. Пеласі)
- •Неомарксистський напрям у соціології міжнародних відносин. Відмінність від марксизму. Представники. Критика неомарксистського напряму.
- •Ціннісне коло ш. Шварца як інструмент компаративного дослідження
- •8. Ціннісна система українського суспільства у крос національному вимірі (за методикою ш. Шварца)
- •15.Теорія постматеріалістичних цінностей р. Інглегарта
- •Дискусія про тенденції розвитку та конфліктів у сучасному світі: ф.Фукуяма vs. С.Гантінгтон.
- •11.Неполітичні чинники конфліктності західної та мусульманської цивілізації (за роботою п. Норріс та р. Інглегарта «Справжнє зіткнення цивілізацій»).
- •12.Світ-системний аналіз та теорія залежності (а. Франк, і. Валлерстайн)
- •13.Соціокультурні чинники інституційної ефективності. Критика теорії залежності (л. Гарісон)
- •14.Емансипаційна теорія демократії р. Інглегарта
- •15.Теорія постматеріалістичних цінностей р. Інглегарта
- •16. Внесок п. Норріс у сучасні компаративні дослідження
- •17. Застосування шкали національної дистанції для дослідження конфліктогенного потенціалу міжнаціональних відносин
- •18. Інтегровані показники у компаративних кроснаціональних дослідженнях: (показник ефективності державного управління – failed state index). Методика обрахунку та місце України у рейтингу
- •20. Інтегровані показники у компаративних кроснаціональних дослідженнях: показник сприйняття корупції (Corruption perception index) Методика обрахунку та місце України у рейтингу
- •21. Міжнародні відносини у епоху «третьої хвилі» (теорія третьої хвилі о. Та х.Тоффлерів).
- •22. Різновиди акторів на міжнародній арені. Етатизм vs. “світове громадянське суспільство”.
- •23.Закономірності функціонування і трансформації міжнародних систем. Теорія транзиту та її критика.
- •24. Теорія хвиль демократизації с. Гантінгтона
- •25. Учасники/автори/актори міжнародних відносин.
- •28. Моделювання і теорія ігор.
12.Світ-системний аналіз та теорія залежності (а. Франк, і. Валлерстайн)
Іммануїл Валлерстайн - відомий сучасний американський соціолог, макроекономіст і геополітик.
Його головний вклад в розвиток соціальних наук полягає в розробці оригінальної теорії світових систем, що носить геополітичний характер. Свій аналіз він починає з глобальної економічної системи, або, як він її називає, світ-системи. "Світ-системний аналіз - це не теорія про соціальний світ або якусь його одну частину, скоріше це протест проти тих способів, за допомогою яких соціальне наукове пізнання було структуровано для нас при своєму виникненні в середині XIX століття", - так відкриває І . Валлерстайн одну зі своїх програмних частин про ССА у відомому колективному збірнику "Соціальна теорія сьогодні". У самому широкому сенсі світ-системний аналіз є продовженням і поширенням ідей "всесвітньої революції" 1968 року на сферу соціального знання, реакцією на "ідеологізований позитивізм і фальшивий аполітизм" соціальних наук 50-60-х рр.. У більш вузькому сенсі, ССА кинув виклик двом панівним в цей час теоріям - девелопменталізму і концепції модернізації. За І. Валлерстайна, вона може бути трьох типів. 1. Світ-імперія, що складається з декількох локальних культур, приєднаних шляхом завоювання. 2. Світ-економіка, яку складають незалежні держави-нації. 3. Світ-соціалізм, який представляє, гіпотетичну систему, ніколи і ніде не здійснену. Світ-економіка має трирівневу структуру. У її центрі знаходяться високорозвинені держави, домінуючі в економічних відносинах. Периферію світ-економіки становлять країни, що поставляють сировину країнам ядра і тому економічно і політично залежні від останніх. Сучасна світ-економіка придбала всесвітній характер, включивши в свої межі всі континенти, моря і океани. Як і інші світ-системи, вона функціонує циклічно на підставі циклів, які В. Камерон назвав «логістичними» і які включають війну і боротьбу за гегемонію. І. Валлерстайн - прихильник неомарксистського підходу до аналізу капіталістичної економіки. Оригінальність підходу І. Валлерстайна полягає в тому, що він пропонує принципово нову дослідницьку перспективу аналізу соціальних, економічних і політичних процесів, - світ-системну перспективу, в якій світ постає як певне системне і структурне ціле, закони розвитку якого визначають траєкторії руху всіх окремих національних суспільств і держав.
Цей теоретичний підхід з'явився синтезом одразу кількох теоретичних традицій: - По-перше, геоісторіі Ф. Броделя і, ширше, всієї спадщини школи "Анналів", - По-друге, "теорії залежності" у версії А.Г. Франка (яка, в свою чергу, сходить до марксистських теорій імперіалізму), - По-третє, некласичної економічної теорії де особливо слід виділити роботи К. Поланьї, Й. Шумпетера та М. Кондратьєва. Один з найвидатніших представників теорії залежності є німецький вчений А.Г. Франк (1929-2005). Вперше сформулював свої ідеї в книзі «Капіталізм і слаборозвиненість в Латинській Америці» (1967). Але головною працею першого періоду його наукової діяльності стала книга «Залежне накопичення і слабо розвиненість» (1978). Франк критично поставився до побудов до всіх теорій суспільного розвитку, поширених у західній науці. Ключові поняття теорії Франка: залежність і слаборозвиненість. Залежність - це характеристика положення незахідних країн у системі світового капіталізму; за допомогою цієї категорії знімаються недоліки підходу Росту, який розглядав країни фактично як ізольовані одиниці, що було вірно для ситуації європейських країн до початку 20 століття. Слаборозвиненість - характеристика соціально-економічного становища незахідних країн, що є результатом залежності, що в свою чергу призводить до експлуатації.
На рубежі 1980-1990-х Франк істотно змінив свою первинну позицію і з цією тимчасовою віхою доцільно пов'язувати початок другого періоду його наукової діяльності. Модифікація його поглядів зафіксована в книгах «Світова система: П'ятсот або п'ять тисяч років?» (1996) та «Реорієнтація: глобальна економіка в азіатську епоху» (200?). Теорія Франка в обох своїх модифікаціях містить як раціональні зерна, так і володіє істотними недоліками. Франк цілком справедливо звертає увагу на важливість міжнародних економічних зв'язків, на складання світової капіталістичної системи, на відносини всесвітньої експлуатації. Але він, розуміє їх недіалектично і, зокрема, багато в чому абсолютизував значення зовнішньоекономічних відносин. Для його позиції також характерна переоцінка ступеня зрілості суспільного розвитку багатьох неєвропейських країн і народів: докапіталістичні відносини розглядаються ним як капіталістичні. Негативні сторони концепції залежності Франка посилилися в останній період його діяльності, коли він висунув ідею 5000-річчя світової системи. У цих побудовах явно позначилися елементи абсурду. Теорія залежності Франка як один з членів сімейства концепцій залежності грає важливу роль в сучасній світовій суспільній науці.