- •Тема 9. Державне регулювання інвестиційних процесів
- •1. Поняття та види інвестицій
- •2. Сутність, принципи, напрямки та засоби інвестиційної політики
- •3. Проблеми інвестиційної політики в Україні.
- •Інвестиції в основний капітал за джерелами фінансування [1].
- •Норма прибутку за видами економічної діяльності [6].
- •Співвідношення окремих макроекономічних показників, % [3].
Тема 9. Державне регулювання інвестиційних процесів
Поняття та види інвестицій
Сутність, принципи, напрямки та засоби інвестиційної політики
Проблеми інвестиційної політики в Україні
1. Поняття та види інвестицій
Практика господарювання переконливо доводить, що розвиток економіки формування, її оптимальної структури неможливий без інвестицій.
Інвестиції в перекладі з латинської означають "вкладення". Ними можуть бути всі види цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої утворюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.
До таких цінностей відносяться:
- грошові кошти, цільові банківські вклади, акції, інші цінні папери;
- рухоме та нерухоме майно (споруди, обладнання та інші матеріальні цінності);
- майнові права, основою яких є авторське право, досвід та інші інтелектуальні цінності;
- право користування землею та іншими природними ресурсами та інші цінності.
З точки зору ролі у розвитку та функціонуванні підприємства розрізняють валові та чисті інвестиції.
Валові інвестиції - це інвестиції спрямовані на нове будівництво, придбання засобів праці і приріст товарно-матеріальних цінностей.
Чисті інвестиції - це сума нових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань за деякий період часу.
За формами власності інвестиції поділяють на приватні, державні, іноземні та спільні.
Приватні інвестиції - це вкладення, які здійснюють громадяни і приватні підприємства. Вони зосереджені на завданні одержання доходу. Їх джерелом є власні кошти громадян, нерозподілений прибуток підприємств, амортизаційні та інші фонди, залучені кошти ззовні, одержані від продажу акцій і облігацій, а також довгострокові кредити і позики.
Державні інвестиції - це вкладення капіталу, яке провадять центральні та місцеві органи влади й управління бюджетних, позабюджетних фондів і позичених коштів. Вони здійснюються в основному з метою регулювання розвитку економіки. Ці інвестиції фінансуються за рахунок податків, прибутків державних підприємств, емісії грошей або шляхом випуску внутрішніх та зовнішніх позик уряду.
Іноземні інвестиції - це вкладення капіталу іноземних громадян, юридичних осіб і держав.
Спільні інвестиції - це вкладення громадян та юридичних осіб країни та іноземних держав.
За об'єктами вкладення інвестиції поділяють на реальні та фінансові.
Реальні інвестиції - це вкладення капіталу в будь-яку галузь економіки або в підприємство, результатом яких є приріст реального капіталу (споруд, обладнання, товарно-матеріальних запасів і т. і.)
Фінансові інвестиції - це вкладання капіталу в акції, облігації, інші цінні папери. В такому випадку приросту реального капіталу не відбудеться, суть справи полягає у купівлі титулу власності (те ж саме відбудеться при купівлі землі, будь-якої іншої нерухомості).
З огляду на спрямованість дій виділяють:
- нетто-інвестиції - це інвестиції на заснування проекту (початкові інвестиції);
- екстенсивні інвестиції на розширення виробничого потенціалу;
- реінвестиції - повторні інвестиції за рахунок використання прибутку, отриманого від первинного вкладення капіталу;
- брутто-інвестиції - це нетто-інвестиції плюс реінвестиції.
Інвестиції, трансформуючись в елементи реального капіталу, формують матеріальну основу суспільного виробництва, створюють реальні передумови для розширеного відтворення та економічного розвитку. Реалізуються інвестиції через інвестиційну діяльність та інвестиційну політику.