76. Прийоми подолання страху та формування у працівників овс безстрашної поведінки.

Для формування установки на виживання часто використовуються вправи з відтворює візуалізації, тобто створення елементів небезпечної ситуації і способу своїх дій. Подібні вправи доцільно робити, коли ніхто і ніщо Вам не заважає (у вільний час від виконання посадових обов'язків, в вихідний день і т.д.).

Прийоми подолання страху і формування у працівників органів правопорядку безстрашності

Страх паралізує волю, часто веде до спонтанних, непродуманим і хаотичним дій, а в підсумку знижується надійність і ефективність рішення задач у небезпечних ситуаціях. За психологічній природі почуття страху - результат мислення і уяви, передбачати небезпеку для життя, здоров'я і самопочуття працівника. Переживання небезпеки пов'язане зі стражданнями. Звідси виникають надмірні за своєю силою емоційні переживання. У страху багато проявів - від побоювання, страху, переляку до жаху, який призводить до втрати цілеспрямованої поведінки.

Можна виділити два основних шляхи в розвитку самовладання:

1) виховання;

2) оволодіння працівниками спеціальними психотехнічних прийомами зняття страху.

Виховання включає в себе самовиховання та особистісний розвиток працівників. Головними складовими в цьому напрямку можуть бути:

• формування віри у власну невразливість і розвиток установки на виживання в небезпечних ситуаціях;

• розвиток професіоналізму і зміцнення переконаності в безпомилковості власних дій в небезпечних ситуаціях;

• поступовий, протягом двох-трьох років роботи, перехід від стану тривожності до стану концентрації уваги;

• моделювання небезпечних ситуацій (наприклад, на психологічної смузі перешкод);

• підтримка приємних емоцій і переживань після ризикованих, але успішних дій;

• придбання працівниками навичок псіхосаморегуляціі, аутогенной тренування і медитації.

Психотехнічні прийоми дозволяють у стресовій ситуації швидко зняти негативні переживання і змінити хід думок в позитивному напрямку.

Вважається, що локалізація страху можлива при згоді із самим собою за принципом "будь що буде". У цьому випадку мозок перестає прораховувати варіанти загрози, потік гарячкових думок змінюється загостреним сприйняттям подій. І таким чином, працівник органу правопорядку ефективніше включається до ситуацію, що само по собі витісняє страх. Зняття страху, зменшення ступеня тривожності можливо на основі застосування спеціальних дихальних вправ.

Ризик - це дії працівника органу правопорядку, які характеризуються невизначеністю виходу і можливим настанням несприятливих наслідків у разі невдачі. Ризиковане поведінка залежить від ситуації діяльності та особистісних якостей співробітника. Спостереження і дослідження показують, що при ухваленні рішення про ризик, працівники враховують два основних фактори: вірогідність невдачі і величину невдачі, яка відчувається як очікуваний збиток.

77. Заходи гарантування вибухобезпеки та дії працівників ОВС при виявленні джерел вибуху. До заходів гарантування вибухобезпеки належать:

використання запобіжних конструкцій;

використання сигналізації про накопичення вибухонебезпечних газів і парів;

усунення джерел запалення і детонації;

локалізація вибуху;

влаштування вогневих перешкод;

вибухопридушення.

При виявленні витоку газу, авіабомб, снарядів, мін, що не вибухнули, вибухонебезпечних предметів і підозрілих предметів, що становлять небезпеку для населення, працівник ОВС зобов’язаний:

 негайно доповісти про це оперативному черговому, повідомити аварійні чи спеціальні служби;

 не підходити й не торкатися небезпечних предметів;

 вжити усі можливі заходи для гарантування особистої безпеки, рятування людей, виведення (вивезення) потерпілих і надання їм необхідної допомоги;

 вжити заходів щодо недопущення в небезпечну зону людей і транспорту, які не беруть участі в ліквідації наслідків, а також тварин;

 забезпечити охорону громадського порядку;

 здійснювати охорону об’єктів, з яких проведено евакуацію;

 вжити заходів до зупинки працюючих поблизу машин і обладнання;

 вказувати населенню маршрути виходу з небезпечної зони, дороги об’їзду для транспорту;

 сповістити оперативного чергового про прибуття аварійних чи спеціальних служб;

 здійснювати сприяння в мобілізації транспорту і працездатного населення для проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт;

 доповісти оперативному черговому про усунення наслідків;

 письмово доповісти на ім’я начальника ОВС про інцидент.

78. Ергономічні аспекти охорони праці. Забезпечення пожежної безпеки підприємств з наявністю піротехнічних виробів. Під час проведення робіт з вантажами, які містять побутові піротехнічні вироби, забороняється використання відкритого вогню, а також паління.

Місця навантаження і розвантаження пакувань з побутовими піротехнічними виробами мають бути обладнані спеціальними пристосуваннями, що забезпечують безпечні умови роботи, первинними засобами пожежегасіння (два і більше порошкових вогнегасників з масою заряду не менше 5 кг\ стаціонарним або тимчасовим освітленням. До місця розвантаження або навантаження допускається лише одна машина, її під'їзд до будинку сховища здійснюється на відстані не ближче 5 м.

При розміщенні побутових піротехнічних виробів на складах необхідно враховувати їх сумісність відповідно до вимог пожежної безпеки та безпеки при вибухових роботах.

Максимальна місткість складів для зберігання піротехнічних виробів має становити:

склади постійного зберігання - не більше 200 т;

склади тимчасового зберігання - не більше 100 т;

видаткові склади - не більше 2 т.

У складах постійного та тимчасового зберігання незалежно від площі, а також у видаткових складах площею понад 50 м² слід влаштовувати автоматичні установки пожежегасіння.

Будинки складів мають бути одноповерховими, не мати горищних, цокольних чи підвальних поверхів, відповідати вимогам ДБН.В. 1.1-7-2002 до будинків І або ІІ ступеня вогнестійкості, розділятися на пожежні відсіки площею не більше 500 м2.

Електричне освітлення складів з піротехнічними виробами слід здійснювати через віконні прорізи від світильників, установлених ззовні будинку, а самі будівлі мають бути забезпечені блискавкозахистом за першою категорією, в них заборонено палити і користуватись відкритим вогнем.

Використання відкритого вогню та паління на території складів зберігання піротехнічних виробів забороняється.

Використання побутових піротехнічних виробів для демонстрації феєрверків професійними піротехніками має проводитись відповідно до вимог нормативних актів України, які регулюють професійне використання цих виробів. Для уникнення небезпеки травмування людей забороняється застосування споживачем побутових піротехнічних виробів у за-боронений рішеннями місцевого самоврядування час, за винятком святкування Нового року в ніч з 31 грудня на 1 січня, а також проведення масових заходів.

Державний контроль за діяльністю, пов’язаною з обігом піротехнічних виробів, проводять відповідні служби МВС України, МНС України та інших центральних органів виконавчої влади у межах своєї компетенції.