- •1. Визначте предмет завдання і джерела курсу історія України.
- •2. Охарактеризуйте джерела вивчення та історіографію дисципліни «Історія України»
- •3.0Характерезуйте первоначало людського життя на території України.
- •4. Поясніть роль кочових племен: кіммерійців, скіфів та сарматів в історії етногенезу України.
- •5. Визначте трипільське значення Трипільської культури
- •6. Охарактеризуйте грецьку колонізацію Північного Причорномор’я. Вкажіть історичне значення античних міст – держав.
- •7. Визначте історичні особливості створення та розвитку античного міста Тіра.
- •8. Визначте концепції походження та розселення слов’ян. Особливості культури на території України.
- •9. Охарактерезуйте суспільний устрій, побут,звичаї та вірування східних слов’ян.
- •10. Визначте в чому полягають досягнення культурної спадщини України давньоруського періоду.
- •11. Спираючись на літопис «Повість минулих літ», поясніть концепції походження Київської Русі
- •12. З’ясуйте походження та значення назв «Русь» і «Україна»
- •13. Проаналізуйте історичні періоди політичної історії Київської Русі
- •14. З’ясуйте основні напрями внутрішної та зовнішньої політики перших київських князів: князя Олега, князя Ігоря та княгині Ольги.
- •15. Опишіть Київську державу за часів князя Святослава.
- •16. Оцініть діяльність Володимира Великого як державного та політичного діяча Київської Русі
- •17. Визначте причини прийняття та історичне значення хрещення Київської Русі.
- •18. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Київської Русі за часів Ярослава Мудрого.
- •19. З’ясуйте умови відновлення могутності Київської держави та княжої влади за Володимира Мономаха.
- •20. Визначте причини процесу феодальної роздробленості Київської Русі (або полі центричності )
- •21. Охарактеризуйте боротьбу Київської Русі з монголо-татарською навалою.
- •22. Визначте політичні, економічні та соціальні причини розпаду Київської Русі.
- •23. Визначте історичне значення Київської Русі та її місце у всесвітньо – історичному процесі.
- •24. Розкрийте творення та розквіт Галицько – Волинської держави. Доведіть, що Данило Галицький – видатна історична постать України.
- •25. Визначте характер і наслідки литовської експансії українських земель у 14 – 16 ст.
- •26. Розкрийте характер і наслідки польської експансії українських земель 14 – 16 ст.
- •27. Визначте рішення та наслідки Кревської унії для долі України
- •28.Розкрийте причини виникнення українського козацтва та основних видів козаків.
- •29. Розкрийте умови утворення Запорозької Січі та доведіть, що Дмитро Вишневецький видатна історична постать України.
- •30. Охарактеризуйте козацько-селянські повстання українського народу XVI — першої половині XVII ст.
- •31. Визначте історичне значення постаті кошового отамана Івана Сірко.
- •32. Визначте причини, характер та початок Національно – визвольної війни українського народу середини 17 століття.
- •33. Охарактеризуйте основні етапи Національно – визвольної війни українського народу середини 17 століття.
- •34. З’ясуйте зміст березневих статей та їх історичне значення. Висловіть власне ставлення до того, наскільки інтереси українців бралися до уваги в цьому договорі .
- •35. Доведіть, що Богдан Хмельницький - видатна історична постать України.
- •36. Україна після смерті б. Хмельницького. З’ясуйте основні напрямки діяльності гетьманів і.Виговського та ю.Хмельицького.
- •37. Охарактеризцйте соціально – політичні аспекти походження та наслідків Руїни у другій половині 17 – 18 ст.
- •38. Обґрунтуйте причини та обставини ліквідації Запорізької Січі та автономного устрою в Україні.
- •39. Охарактеризуйте становище України в кінці 17 – на початку 18 століття.
- •40. Охарактеризуйте становище України у першій половині 18 століття. В чому полягає політика Петра і?
- •41. Охарактеризуйте постать гетьмана Івана Мазепи та дайте оцінку його діяльності.
- •42.Розкрийте зміст конституції п. Орлика та її історичне значення.
- •43. З’ясуйте роль Києво – Могилянської академії в культурно-освітньому розквіті українського народу.
- •44. Визначте становище України у другій половині 18 ст. Та українську політику Катерини іі
- •46. Дайте оцінку реформам Марії Терезії та Йосифа іі на зх.. Українських землях.
- •47. З’ясуйте, які особливості національно - визвольного руху в Україні у першій половині 19 століття. Діяльність декабристських товариств.
- •48. Поясніть значення реформ 60-70-х рр. Для соціально – економічного розвитку українських земель у другій половині 19 ст.
- •49. Причини виникнення громад та особливості їх культурно-просвітницької діяльності у другій половині 19 століття. Володимир Антонович.
- •50. Охарактеризуйте Кири́ло-Мефо́діївське товариство – першу політичну організацію на Україні.
- •51. Визначте місце народовців, радикалів, москвофілів у суспільно – політичному житті України наприкінці 19 – початку 20 століття.
- •52. Визначте події повстання моряків на броненосці «Потьомкін»
- •53. Визначте здобутки та прорахунки столипінської аграрної реформи для України.
- •54. Охарактеризуйте причини загострення соціальних та національних суперечностей на Правобережній Україні та західноукраїнських землях.
- •55. Порівняйте цілі різних верств українства під час Першої Світової війни.
- •56. З’ясуйте, що являв собою денікінський режим та яку реакцію з боку населення України викликало його встановлення.
- •57. Розкрийте значення для українського національно – визвольного руху Українського легіону січових стрільців.
- •58. Охарактеризуйте головні воєнні події на українських землях у 1914 році та визначте, як вони позначилися на місцевому населенні.
- •59. З’ясуйте воєнні дії на території України в 1915 – 1917 рр. Висловіть власне ставлення до того, наскільки інтереси українців бралися до уваги в цій війні.
- •60. Поясніть вплив Лютневої революції 1917 року на утворення Української Центральної Ради в Україні. Визначте її склад і програму.
- •61. Охарактеризуйте боротьбу Української Центральної Ради за відновлення державності українського народу, визначивши значення і та іі Універсалів.
- •62. Дайте характеристику рішенням ііі Універсалу Української Центральної Ради.
- •63. Охарактеризуйте іv Універсал Української Центральної Ради та умови проголошення незалежності унр.
- •64. Проаналізуйте здобутки та прорахунки Центральної Ради в державотворчому процесі та соціальній політиці.
- •65. Дайте оцінку політичній діяльності м. Грушевського.
- •66. З’ясуйте війну Радянської Росії з унр і проголошення незалежності унр. Бій під Крутами.
- •16 Січня 1918р. - бій під Крутами
- •67. Охарактеризуйте українську державу п. Скоропадського, її внутрішню і зовнішню політику.
- •68. Охарактеризуйте національно – культурну програму Української держави п. Скоропадського.
- •69. Охарактеризуйте національно-визвольний рух на Зх. Українських землях і умови проголошення зунр
- •70. Охарактеризуйте політичний та економічний стан України під час приходу до влади Директорії, її зовнішню та внутрішню політку.
- •71. Охарактеризуйте радянсько – польську війну, її причини та наслідки.
- •72. Визначте сутність нової економічної політики та її впровадження в Україні.
- •73.Проаналізуте причини, масштаби та наслідки голодомору 1932—1933 років.
- •74. Розкийте розвиток української культури в 30-х рр. Хх ст. Що означає розстріляне відродження?
- •75. Приведіть факти масових репресій в Україні в 30-х рр.. Хх ст. Як свідчення сформування в срср тоталітарної політичної системи.
- •76. Розкрийте сутність, наслідки та причини згортання процесу українізації. М. Скрипник та о. Шумський – провідники українізації.
- •77. Розкрийте методи здійснення та результати впровадження сталінської індустріалізації в Україні.
- •78. Розкрийте політичні та економічні мотивиі наслідки радянської колективізації в Україні.
- •79. Визначте труднощі та наслідки впровадження в Україні колективізації сільського господарства.
- •80. Опишіть процес радянізації Зх. Областей України. Боротьбу оун –упа у другій половині 40-х початку 50-х рр. З радянською владою.
- •81. Поясніть причини і характер Другої світової війни. Які наслідки мав пакт Ріббентропа – Молотова?
- •83. Охарактеризуйте основні воєнні події в Україні у 1941 – 1942 рр. Під час Великої Вітчизняної війни.
- •84. Визначте історичне значення розгрому військ Вермахту на Курській дузі та початок визнання фашистських загарбників.
- •85. Охарактеризуйте воєнні операції кінця 1943 – 1944 рр. По визволенню України від окупації фашистськими загарбниками.
- •86. Охарактеризуйте причини формування партизанського руху в Одесі під час її окупації фашистськими загарбниками.
- •87. Визначте внесок українського партизанського руху в перемогу Великої Вітчизняної війні.
- •88. Визначте течії руху опору на Україні під час Великої Вітчизняної війни та їх роль у визволенні України.
- •89. Дайте історичну оцінку та визначте битву за Дніпро
- •90. З’ясуйте внесок українського народу у розгром нацизму 1941 – 1945рр.
- •91. З’ясуйте всесвітньо-історичне значення Перемоги народів срср над німецько – фашистськими загарбниками 1941 – 1945 рр.
- •92. Визначте, в чому проявився антилюдяний характер нацистського окупаційного режиму на Україні в роки Другої світової війни.
- •93. Охарактеризуйте прояв Голокосту на Україні під час німецько – фашистської окупації. 70-річчя трагічних подій у Бабиному Яру.
- •94. Охарактеризуйте наш край у роки Великої Вітчизняної війни.
- •95. Охарактеризуйте процес відбудови зруйнованого господарства України після Великої Вітчизняної Війни. Визначте його особливості.
- •1946-1950 Pp. - відбудова народного господарства
- •96. Охарактеризуйте соціально – політичне життя України після Великої Вітчизняної війни.
- •97. Порясніть сутність економічних реформ 50-60-х рр. 20 ст. Та їх здійснення в Україні.
- •98. Дайте оцінку демократизації суспільно – політичного становища в Україні у 50-60-ті рр. 20 ст.
- •99. Поясніть причини виникнення та програму діяльності «дисидентського руху».
- •100. Розкрийте політику та духовну спрямованість діяльності «шістдесятників».
- •101. Поясніть причини поглиблення кризи у промисловості та сільському господарстві у 1970 – 80 – ті рр.
- •102. Охарактеризуйте загострення екологічних проблем в Україні у 70-80-ті рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •103. Поясніть сутність перебудови на Україні наприкінці 1980-х рр.
- •104. З’ясуйте структуру та історичне значення «Декларації про державний суверенітет України» (1990 р.)
- •16 Липня 1990 р. - прийняття Декларації про державний суверенітет України
- •16 Липня 1990 р. Верховна Рада урср прийняла Декларацію про державний суверенітет України, якою було проголошено наміри народу України самостійно вирішувати свою долю.
- •105.Наведіть приклади активізації соціально–політичного життя України на початку 1990-х рр.
- •106. З’ясуйте обставини та причини появи Акту проголошення незалежності України, його історичне значення для долі України.
- •107. Розкрийте причини та обставини проголошення державної незалежності України, сучасного політичного і соціально – економічного становища.
- •108. Дайте оцінку добровільній відмові України від ядерної зброї та визначте, у якій мірі приклад України позначився на міжнародній обстановці в світі.
- •109. Охарактеризуйте процес прийняття та історичне значення нової Конституції України для стабілізації суспільно - політичного життя в Україні.
- •110. Розкрийте історичне значення прийняття нової Конституції України( 1996 р.)
- •111. Охарактеризуйте конституційні традиції України.
- •112. Охарактеризуйте основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина згідно Конституції України.
- •113. Охарактеризуйте державну символику України.
- •114. Розкрийте соціально-економічне становище України на сучасному етапі.
- •115. Дайте характеристику основним напрямам зовнішньої політики України на сучасному етапі.
- •116. Визначте інтеграційні процеси в сучасній Європі, роль і місце України в загальноєвропейському процесі.
- •117. Визначте провідні напрями та тенденції в культурному та духовному житті сучасної Україні.
51. Визначте місце народовців, радикалів, москвофілів у суспільно – політичному житті України наприкінці 19 – початку 20 століття.
Народо́вці — суспільно-політична течія серед молодої західно-української інтелігенції ліберального напрямку, що виникла в 60-х роках 19 століття у Галичині.
Проводила культурно-освітницьку роботу, організувала Товариство імені Шевченка у Львові (1873), українські інституції «Просвіта», «Руська Бесіда» та ін.
В 1899 році народовці з частиною радикалів організували Українську національно-демократичну партію, яка відіграла основну роль в уряді ЗУНР. З 1919 ця партія стала називатися «Українська трудова партія». В 1925 ввійшла до Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО).
Народовці, виходячи з того, що українці — це окрема нація, яка проживала на території від Кавказу до Карпат, виступали за єдність всіх українських земель та розвиток єдиної української мови на основі народної говірки. На початку своєї діяльності народовці проводили значну культурницьку роботу ліберального напряму. Організаційними центрами народовського руху стали редакції журналів: «Вечерниці» (1862-63), «Мета» (1863-64), «Нива» (1865), «Русалка» (1866).
До народовців належали переважно представники української інтелігенції-письменники, вчителі, лікарі, юристи, студенти. Група письменників, педагогів і громадських діячів, зокрема, Сидір Воробкевич, Володимир Шашкевич, Ксенофонт Климкович, Федір Заревич, Кость Горбаль, Данило Танячкевич, Корнило Устиянович — організували на зразок київської Громади студентські та учнівські організації (громади) у навчальних закладах Галичини. Через діяльність громад, в яких їх учасники вивчали українську літературу та історію, збирали етнографічний і фольклорний матеріал, влаштовували літературні вечори і концерти, народовці прагнули пробудити національну самосвідомість в української молоді.
Використовуючи нові конституційні закони, прийняті австро-угорським урядом, народовці заснували ряд культурно-освітніх товариств «Руська Бесіда» (1861), а при них — український театр (1864), «Просвіту» (1868). Вони відкривали читальні, бібліотеки, видавали твори українських письменників, шкільні підручники, влаштовували театральні вистави та щорічні Шевченкові вечори-концерти. У 1873 у Львові, при фінансовій і моральній підтримці меценатів з Наддніпрянської України, виникло Літературно-Наукове Товариство ім. Т. Шевченка, яке в 1892 реорганізувалося в Наукове Товариство ім. Т. Шевченка.
Поштовхом до початку активної політичної діяльності народовців стали вибори 1879 до галицького сейму, на яких українці, очолювані москвофільською Руською Радою, змогли послати тільки трьох своїх представників. Нову роботу народовці розпочали з видання двох політичних часописів: «Батьківщина» (1879) і «Діло» (1880). Серед керівництва цих видань були головні ідеологи народовців: В. Барвінський, Володимир Навроцький, О. Огоновський, Юліан Романчук, Анатоль Вахнянин, Дем'ян Гладилович та ін. У 1885 народовці створили нову політичну організацію — Народну Раду.
У 70 —80-ті роки XIX ст. під впливом М.Драгоманова в Галичині згуртувалося вузьке коло представників старшого покоління та молоді, до якого, зокрема, належали Володимир Навроцький, Михайло Павлик, Іван Франко, і в спілці з ним почало європеїзувати галицьких русинів. Ця група започаткувала т. зв. радикальну політику в суспільному житті Галичини, «головним завданням якої було ознайомлення народних мас з насущними політичними питаннями з метою викликати в народі інтерес до політичних, суспільних і національних ідей». При цьому радикали у переважній більшості вважали національну ідею в Україні за явище другорядне, а національну проблему за таку, яка сама собою розв'яжеться з перемогою соціалістичного ідеалу. Теми для своїх творів вони брали з життя народу, різни*, його суспільних верств, по змозі розширюючи коло спої4 спостережень.
Взявшись до праці, радикальна молодь ставила у центр своєї концепції «народ». Але як тільки вона по чала щиро йому допомагати, то дуже швидко збагнула, що це не «народ взагалі», а конкретний, українським народ, з українськими поняттями й інтересами. Так само ці молоді люди незабаром зрозуміли, що справедливіш, в умовах України означає самостійність; і що говори ти в умовах України про соціальну справедливість це фактично означає говорити про національну справедливість, бо практично всі багаті в Україні були чужинцями. Як зазначав пізніше В.Винниченко: «... ш політичне, ні соціальне визволення не може бути дійсним визволенням без визволення національного». Наслідком таких висновків стало переміщення українського національного руху в центр політичного життя Галичини та поступова його радикалізація.
Отже, вперше в історії українського руху постулат політичної самостійності України було включено в програму окремої партії. Але для того, щоб його реалізувати, потрібна була довга й копітка праця. Розуміючи це, Іван Франко з 1896 р. послідовно й цілеспрямовано розробляє у своїх працях програму національного будівництва, що мала підкреслено комплексний характер. «Нині ми розуміємо, — писав він, — що перша і головна основа розвою народнього — освідомлюванє і розбуджуване мас, праця над їх просвічуванєм у каждім напрямі, отже не тілько господарськім і історично-національнім, але наперед усего політичнім та суспільнім. Зробити з тих мас політичну силу (а темні маси такою силою не можуть бути) — ось головна мета, яку поклала собі українсько-руська радикальна партія... Тілько інтегральна, всестороння праця зробить нас справді чимось, зробить нас живою одиницею серед народів... щоб ми^ справді росли органічно, то тоді тяжше буде ворожій силі спинити нас у тім рості».
Москвофільство — мовно-літературна і суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини і Закарпаття у 1819—1930-х рр. Відстоювала національно-культурну, а пізніше — державно-політичну єдність з російським народом і Росією.
Москвофільство оформилося в течію суспільно-політичного руху в Західній Україні в другій половині 60-х років XIX ст., коли його ідеї сприйняло вище греко-католицьке духівництво. Відтоді воно опанувало більшістю священиків Галичини, до яких приєдналися деякі українські чиновники й частина інтелігенції. Москвофіли орієнтувалися на московський царизм, отримували за це значну підтримку від російських державних установ, у тому числі й грошову.
У 1870 р. москвофіли заснували політичну організацію — Руську раду, яку називали прямою наступницею Головної руської ради 1848 р. та єдиним представником усіх західноукраїнців.
Опираючись на щедру матеріальну підтримку, москвофіли створили потужну видавничу базу, яка складалася з кількох газет і журналів, науково-літературних збірників. У поглядах на український народ вони стали на позиції великодержавного російського шовінізму, стверджуючи, що окремого українського народу не було й немає. Є лише українське відгалуження «руського» народу.
Цей же «єдиний руський», або «панруський», народ з єдиною «панруською» мовою і культурою живе на неозорих просторах від Карпат до Камчатки, від Тиси до Амуру.
У своєму москвофільстві галицькі діячі заходили значно далі, аніж чехи, серби, болгари. Якщо лідери останніх розглядали свої народи окремими слов'янськими народами, спорідненими як із росіянами, так і з іншими слов'янськими народами, то москвофіли ладні були навіть відмовитися від власної самобутності й насправді втопити український народ, його культуру в морі російського шовінізму.
У таємно фінансованій російським урядом газеті «Слово» москвофіли в 1866 р. відмовляли своєму народові в можливості самостійного існування: «Ми більше не є русини 1848 року; ми справжні росіяни».
Відмовляючи українському народу в праві на самостійне існування, вони заперечували й необхідність розвитку української літературної мови. Москвофіли затято відмовлялися від визначеного «Руською трійцею» шляху розвитку до високого літературного рівня місцевого діалекту. Вони називали його «мовою чабанів та свинопасів». Натомість намагалися витворити так зване «язичіє» — суміш церковнослов'янської мови з домішками польської, російської та української мов.