32. Як зміняться покази вакууму, якщо в звичайному термоелектронному іонізаційному манометрі поміняти матеріал колектора іонів при всіх інших рівних умовах? Розглянути різні випадки.

Одним з найбільш значних паразитних струмів є струм, збуджений електромагнітним опроміненням поверхні колектора іонів(поверхня анода, яку бомбардують електрони анодного струму І_а стає джерелом потужних рентгенівських променів які дають гальмівні електрони), внаслідок чого виникає фотоемісія електронів з поверхні колектора. Ці електрони досягають електродів, які мають більш високий потенціал, ніж має колектор (головним чином анода), створюючи в колі колектора струм того ж напрямку, що й іонний струм. Різні матеріали мають різні роботи виходу, що впливає на інтенсивність фотоемісії з них електронів, таким чином колектори іонів, виготовлені з різних матеріалів, матимуть різні значення цих паразитних струмів. Тобто при насправді рівних тисках газу, той з манометрів покаже більше значення тиску, який матиме колектор іонів з меншим значенням роботи виходу, бо матиме місце інтенсивніша фотоемісія, яка дасть більший паразитний струм.

35. Пояснити природу виникнення струмів на колекорі іонів в термоелектронному іонізаційному манометрі. Як впливає матеріал катода на параметри такого манометра?

Анод має позитивний відносно катода потенціал (+ Ua), колектор – негативний потенціал (- Uкол). Система анод-катод служить для іонізації газу в просторі між електродами, а колектор збирає утворені іони, таким чином виникає іонний струм Іі, пропорційний вимірюваному тиску. Струм на колекторі іонів Ік=Іі+Іфон, де Іфон – сума паразитних струмі в колі колектора(Струми, викликані рентгенівським та ультрафіолетовим випромінюваннями, Струм, викликаний електронною десорбцією, Струм фотоелектронів зі стінок балона, Іонний струм з розжареного катода, Струми втрат). Високотемпературний катод є джерелом іонів (і пари металу, що може бути іонізованою). Паразитний іонний струм з розжареного катода стає істотним лише при дуже великих розрідженнях і високих температурах катода, і залежить від властивостей матеріалу катода. Робоча область тисків, вимірюваних звичайним іонізаційним манометром, лежить в діапазоні від 10^-3 до 5*10^-8 мм рт. ст. Верхня межа зумовлена тим, що при тисках більших за 10-3 мм рт. ст. помітно зменшується строк служби вольфрамового катода через окислення, випаровування та бомбардування іонами. В середовищах з великим вмістом кисню навіть при тисках менших за 10^-6 мм рт. ст. зменшення товщини катода внаслідок окислення та (або) випаровування є основною причиною виходу манометра з ладу. При необхідності вимірювати тиск кисню можна застосовувати катоди з матеріалу з меншою роботою виходу, які здатні працювати при більш низьких температурах. Але використовувати катоди з покриттям слід обережно, бо випаровування матеріалів з малою роботою виходу та осадження їх на аноді може призводити до істотного зростання паразитного струму. Крім того, градуювальна крива при більш високих тисках також відхиляється від прямої.