- •Пояснювальна записка
- •Орієнтовний тематичний план
- •1. Поняття, метод та система комерційного права
- •2. Господарське законодавство
- •3. Суб'єкти господарського права
- •4. Правове регулювання відносин власності
- •5. Господарський договір
- •Практичне заняття
- •6. Відповідальність у господарських правовідносинах
- •Практичне заняття
- •7. Правове регулювання банкрутства
- •Практичне заняття
- •8. Правові засади антимонопольного регулювання
- •9. Правове регулювання приватизації державного майна
- •Практичне заняття
- •10. Правове регулювання біржової діяльності
- •11. Правове регулювання цін та ціноутворення
- •12. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Семінарське заняття
- •Тема 1. Теоретичні основи правового регулювання господарської діяльності
- •1. Поняття, предмет, методи і типи правового регулювання господарської діяльності
- •2. Механізм і стадії правового регулювання господарської діяльності
- •3. Роль держави у функціонуванні механізму правового регулювання суспільних відносин
- •4. Ефективність правового регулювання господарських відносин
- •5. Підприємництво як вид господарської діяльності
- •Тема 2 Суб'єкти господарювання
- •1. Загальні засади, поняття і види суб'єктів господарювання
- •2. Загальні умови створення і державної реєстрації суб'єктів господарювання
- •3. Припинення діяльності суб'єкта господарювання
- •4. Загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання
- •5. Підприємство: поняття, види і організаційні форми
- •5.1. Підприємство як організаційна форма господарювання
- •5.2. Види і організаційні форми підприємств
- •5.3. Організаційна структура та управління підприємством
- •5.4. Майно підприємства
- •5.5. Господарські відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями та громадянами і зовнішньоекономічна діяльність підприємства
- •5.6. Соціальна діяльність підприємства
- •5.7. Об'єднання підприємств
- •5.8. Облік і звітність підприємства
- •6. Державні та комунальні унітарні підприємства
- •6.1. Державні унітарні підприємства
- •6.2. Комунальні унітарні підприємства
- •7 Господарські товариства
- •7.1. Поняття і види господарських товариств
- •7.2. Правове становище акціонерних товариств
- •7.3. Установчі документи і порядок державної реєстрації господарського товариства
- •7.4. Майно і майнові відносини в господарських товариствах
- •7.5. Права і обов'язки учасників господарського товариства
- •7.6. Управління господарським товариством
- •7.7. Облік і звітність господарського товариства
- •7.8. Припинення діяльності господарського товариства
- •8. Підприємства колективної власності
- •8.1. Поняття і види підприємств колективної власності
- •8.2. Правові засади діяльності підприємств споживчої кооперації
- •9. Приватні підприємства та інші види підприємств
- •9.1. Правове становище приватних підприємств
- •9.2. Селянське (фермерське) господарство: поняття і правове становище
- •9.3. Правове положення орендного підприємства
- •9.4. Правове становище підприємств з іноземними інвестиціями
- •9.5. Правове становище іноземних підприємств
- •10. Об'єднання підприємств
- •10.1. Поняття і види об'єднань підприємств
- •10.2. Організаційно-правові форми об'єднань підприємств
- •10.3. Правовий статус підприємства — учасника об'єднання підприємств
- •10.4. Правове положення промислово-фінансових груп
- •10.5. Асоційовані підприємства. Холдингові компанії
- •11. Громадянин як суб'єкт господарювання. Особливості правового статусу інших суб'єктів господарювання
- •11.1. Громадянин у сфері господарювання
- •11.2. Особливості статусу іноземних суб'єктів господарювання
- •Тема 3 Майнова основа господарювання
- •1. Майно суб'єктів господарювання
- •1.1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- •1.2. Майно і джерела його формування у сфері господарювання
- •1.3. Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання
- •1.4. Прибуток (дохід) суб'єкта господарювання
- •1.5. Підстави виникнення майнових прав і обов'язків. Майновий стан і облік майна суб'єкта господарювання
- •1.6. Приватизація державних та комунальних підприємств
- •2. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •2.1. Правовий режим використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •2.2. Права і обов'язки суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
- •3. Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- •3.1. Загальні положення правового регулювання відносин щодо використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- •3.2. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання винаходу, корисної моделі та промислового зразка
- •3.3. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання торговельної марки
- •3.4. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційного найменування
- •3.5. Правомочності суб'єктів господарювання щодо використання географічного зазначення
- •3.6. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційної таємниці
- •4. Цінні папери в господарській діяльності
- •4.1. Цінні папери та їх види
- •4.2. Умови, порядок випуску і придбання цінних паперів суб'єктами господарювання
- •4.3. Державне регулювання ринку цінних паперів
- •5. Корпоративні права
- •5.1. Зміст корпоративних прав
- •5.2. Реалізація і оцінка корпоративних прав держави
- •6. Особливості управління господарською діяльністю в державному секторі економіки
- •Тема 4 - 5
- •1. Поняття та ознаки господарського договору
- •2. Укладання, зміна і розірвання господарських договорів
- •3. Визнання господарських договорів недійсними і неукладеними
- •4. Попередній договір
- •5. Виконання господарських договорів
- •6. Заходи забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •6.1. Неустойка
- •6.2. Порука
- •6.3. Гарантія
- •6.4. Завдаток
- •6.5. Застава
- •6.6. Притримання
- •7. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань
- •7.1. Відшкодування збитків
- •7.2. Штрафні санкції
- •7.3. Оперативно-господарські санкції
- •Тема 6. Правове регулювання біржової діяльності.
- •1. Поняття про біржову діяльність.
- •1.1 Біржова торгівля як основа біржової діяльності.
- •1.2 Функції біржі.
- •1.3 Види бірж.
- •2. Товарна біржа та принципи її діяльності.
- •2.1 Формування товарних ринків
- •2.2 Біржовий товар
- •2.3 Учасники біржової торгівлі
- •2.4 Біржові угоди та їх види.
- •2.5 Розрахунки й гарантії виконання біржових контрактів
- •2.6 Організація біржових торгів
- •2.7 Відповідальність за порушення правил біржової торгівлі та розгляд спорів
- •2.8 Правила поведінки членів біржі та учасників торгів
- •Тема 7. Зовнішньоекономічна діяльність
- •1. Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1. Поняття і види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.2. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •1.3. Захист державою прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •2. Іноземні інвестиції
- •2.1. Види і форми здійснення іноземних інвестицій
- •2.2. Правовий режим іноземних інвестицій
- •2.3. Діяльність суб'єктів господарювання з іноземними інвестиціями в Україні
- •3. Спеціальні (вільні) економічні зони
- •4. Концесії
- •5. Інші види спеціальних режимів господарської діяльності
- •Рецензія на навчальний посібник "Комерційне право" викладача Бобринецького сільськогосподарського технікуму.
6.4. Завдаток
Поняття завдатку
Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Характеристика завдатку
1. Сторонами відносин надання завдатку можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, незалежно від наявності у них статусу суб'єктів підприємницької діяльності.
2. Подібно до інших способів забезпечення виконання зобов'язань (наприклад, неустойки) завдаток визначає мінімальний обсяг відповідальності сторони, що порушила договір. Однак У порівнянні з неустойкою завдаток допускає тільки забезпечення виконання зобов'язання в цілому. Якщо воно виконане (або порушене) в частині, завдаток може стягуватися в повному обсязі незалежно від характеру порушення і розміру шкоди, Що фактично була заподіяна. Із наведеного вище визначення випливає, що завдаток видається в рахунок належних платежів уже після того, як сторони взяли на себе певні обов'язки, тобто угода, що забезпечується завдатком, вже була укладена. Тобто завдаток видається з метою засвідчення укладення договору та забезпечення його виконання.
Вищенаведене ставить під сумнів законність внесення завдатку за попередніми договорами. Адже, як йшлося вище, основна мета попереднього договору — укладення в майбутньому основного договору. Наприклад, у попередніх угодах (договорах) на купівлю-продаж квартири, що укладається між громадянами, зазвичай вказується строк, протягом якого основний договір купівлі-продажу повинен бути укладений. Проте у тих же попередніх договорах часто міститься угода про завдаток, за якою покупець нерухомості вносить продавцеві певну грошову суму в рахунок належних із нього платежів за основним договором, якого ще не укладено. Тому, на нашу думку, такі суми не можуть бути визнані завдатком, невиконання попередньої угоди, відповідно, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених ст. 571 ЦК України, а сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, за ч. 2 ст. 570 ЦК України вважається авансом.
Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
3. Завдаток слід відрізняти від суміжного інституту авансу. Поняття останнього міститься в п. 2 Інструкції з бухгалтерського обліку запасів товарно-матеріальних цінностей комерційних банків України, затв. постановою Правління Національного банку України від 20 серпня 1999 р. № 419, за яким авансом вважається, зокрема, сума коштів, що сплачується (перераховується) відповідно до умов укладеного договору в рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності.
Аванс, як і завдаток, виконує поряд із платіжною функцією функцію підтвердження укладення договору. Однак, на відміну від завдатку, аванс ніколи не має забезпечувального значення. Тобто, якщо сторона, що одержала аванс, не виконала своїх зобов'язань за договором, вона має повернути стороні-платнику лише суму авансу, а не подвійну його суму. Аналогічно, якщо в разі невиконання зобов'язання відповідальною буде сторона, яка передала аванс, вона, незалежно від факту невиконання цього зобов'язання, має право вимагати повернення авансу1.