3. Соціокультурні чинники конструювання гендеру.

Серед соціологічнних теорій найбільшу увагу соціальним чинникам статі приділяє соціорольова теорія

Виникнувши у соціології в середині минулого століття, ця теорія прагне пояснити соціальні ефекти розділення людей за статтю (розподіл праці, нерівність у доступі до суспільних ре­сурсів, відмінності у стратегіях поведінки та способах мотивації та оцінок) через аналіз особливостей ролей, які виконують чоловіки та жінки у суспільстві. Основним предметом її вивчення стали "статеві (а віднедавна «гендерні») ролі" у їх ста­тичному та динамічному аспектах.

Предметом ґендерних досліджень є аналіз спільного та відмінного у світосприйнятті й соціальній поведінці чоловіків та жінок. Проте «спільне» та «відмінне» пояснюється не фізіологічними особливостями чоловічої і жіночої статі, а специфікою їхнього виховання, освіти, з розповсюдженими у кожній конкретній культурі уявленнями про те, як варто поводитися чоловікам і жінкам.

Виходячи з того, що поняття «ґендер» трактується як «соціокультурний конструкт», кожна людина, яка за біологічними показниками визначена «за статтю», від народження піддається впливу з боку соціокультурного оточення, усієї системи суспільних «вимог і очікувань». «Вимоги й очікування» формують особистість відповідно до прийнятих у суспільстві соціокультурних норм поведінки і соціальних позицій, що звичайно приписуються особам чоловічої і жіночої статі в кожному конкретному суспільстві.

Життя людини (чоловіка і жінки) протікає в системі соціальних репрезентацій, комунікативній сфері, у якій він інтерактивно і перцептивно підданий впливу культурних стереотипів, що регламентують її поведінку, відповідно до суспільного «очікування». «Термін «норматив­ний тиск», - пише Шон Берн, - описує механізм того, як людина змушена підлаштуватися під суспільні або групові очікування, щоб суспільство її не відкинуло»

Статеворольова концепція була орієнто­вана на підтвердження і обгрунтування природності відміннос­тей в соціальній поведінці чоловіків і жінок,

Есенціалізм у своєму прагненні визначити сутність чоловічої та жіночої статі опирається на біологічні та психоло­гічні її прояви, апелюючи при цьому до біодетермінізації.

Соціаль­ний конструктивізм не визнає жодної вродженої риси, споконві­чного покликання чи еволюційно закріплених схильностей, від­шукуючи у кожному випадку соціально-культурні та політико-економічні умови його виникнення.

Прихильники соціального конструктивізму стверджують, що гендер не є ні сукупністю особистісних психологічних рис, ні роллю, а постає як специфічний спосіб соціального творення. Ненав'язливо, мовби мимовілі, проявляючись у щоденній взає­модії, гендерні конструкти сприймаються учасниками як щось природне, дане. Конструктивістський аналіз гендеру залучає но­вітні інтерпретативні дослідницькі стратегії, що дає змогу про­явити процес конструювання статі, у якому наука відіграє далеко не останню роль.

Подальшою темою для досліджень і дискусій стає власне гендерна соціалізація як механізм передачі ґендерних відміннос­тей новому поколінню. У рамках сучасних ґендерних досліджень функціонують різні тлумачення їх центрального поняття.

• Гендер як соціальна конструкція через механізми соціалі­зації, розподілу праці, ґендерних ролей, мас-медіа, стереотипізування.

• Гендер як мережа, структура або процес, тобто розуміння ґендеру як стратифікаційної категорії разом з іншими стратифікаційними категоріями.

• Гендер як культурна метафора у філософських і постмодерністських концепціях

слід зауважити, що є певна невизначеність та проблемність категорій, на яких грун­туються гендерні дослідження - статі і гендеру. Це, а також па­ралельний і не завжди односпрямований розвиток поняття "ген­дер" у різних сферах (філософії, літературознавстві, соціології та психології); постійне обговорення його у термінах постструктуралізму і постмодернізму породило досить широкий спектр різних тлумачень. Що змусило вчених зосередити увагу перш за все на тому, яким чином і з яких компонентів конституювалося і конституюється сучасне уявлення про систему стать-ґендер.

Науковий пошук та численні дискусії даної теми здійсню­ються в рамках трьох теоретичних напрямків, які ми розглянули вище: біологічного детермінізму, соціорольової теорії (до якої близькі соціалізаційні та деякі інші соціально-психологічні кон­цепції як теорії статус-кво) і соціального конструктивізму. Кож­на з цих наукових та світоглядних систем знань про стать і ген­дер, про гендерний порядок має свої аргументи, свої прогалини і прийняті на віру положення. їх критичний аналіз у цьому розділі був спрямований на пошук і плідне використання пізнавального потенціалу кожної. Поява та популярність всіх запропонованих за два останні століття активної уваги до гендерних питань пояс­нень його природи зумовлювалася науковим та суспільним кон­текстом свого часу.