Питання 3

Оцінка масштабів тіньової економічної діяльності підприємництва

Оцінка масштабів тіньової діяльності є головним завданням дослідження цієї проблеми і має спиратися на власну методичну основу. Проте в Україні не існує офіційної та загальновизнаної методики комплексної оцінки масштабів тіньової економічної діяльності в цілому та її різновидів на макро- та мікро рівнях.

До методів розрахунку обсягів тіньової економіки на основі огляду публікацій західних вчених відносять мікрометоди ( прямі методи) і макрометоди ( опосердковані методи).

До макрометодів відносять:

1. Метод, заснований на виявленні розбіжностей різних статистичних баз даних:

- зрівняння доходів, розрахованих різними спосо­би;

- зрівняння зареєстрованих доходів і видатків.

2. Метод за показником зайнятості базується на припущенні, що зниження офіційного сектора економіки зумовлено переливом трудових ресурсів у неофіційний, тобто у тіньовий сектор економіки.

3. Монетарні (грошові) методи-:

- аналіз попиту на готівку;

- питома вага позабанківського обігу готівки;

- аналіз та вивчення обсягів грошових операцій, угод.

4. Структурний метод базується на підрахунку розмірів тіньової економіки в різних сферах виробництва з послідуючими зведеними підрахунками всієї долі тіньових доходів в національному валовому продукті.

5. Метод м 'якого моделювання основується на врахуванні і співставленні таких факторів, як: рівень оподаткування; етика стосовно уплати податків і рівень державного регулювання; рівень зайнятості ; тривалість робочого тижня; кількість іноземних робітників .

До мікрометодів відносять:

1. Аналіз записів в податкових книгах заключається у вивченні документації щодо обліку осіб, які ухилились від сплати податків.

2. Опитування населення та експертів з поста­новкою питань про участь у неформальній еко­номічній діяльності, про оплату неофіційних послуг .

На сьогоднішній день вітчизняними вченими-економістами застосовуються різні методики щодо визначення розмірів (масштабів) неформальної економіки .

Для оцінки розмірів тіньової економіки найчастіше використовують наступні методи:

1) соціологічні методи (опитування; обстеження);

2) статистичні методи (аналіз розбіжностей даних офіційної статистики; оцінка нарахованої вартості складових ВВП);

3) монетарні методи (аналіз попиту на готівкові гроші, аналіз обсягів грошових операцій);

4) структурні (галузеві) методи (експертний метод; метод домінування, метод зіставлення галузей);

5) спеціальні методи (метод дослідження зайнятості; метод стійких взаємозв'язків, метод Палермо тощо).

Соціологічні методи оцінки розмірів тіньової економіки засновані на проведенні опитувань населення, експертиз, вибіркових обстежень суб'єктів економічної діяльності, а також на аналізі податкових перевірок і даних правоохоронних органів.

В основі статистичних методів лежить використання системи національних рахунків або інших даних, що формуються за допомогою офіційної статистики. Зокрема, метод аналізу розбіжностей даних офіційної статистики заснований на припущенні, що перевищення витрат над офіційно визначеними доходами чи різниця між реальними (з урахуванням тіньових компонентів) і офіційними доходами є показником тіньової економіки.

Різниця між ВВП, що виз­начається на основі реальних витрат, і ВВП, обчисленим на основі офіційних доходів, може слугувати показником тіньової економіки.

.

Монетарні методи є основними методами оцінки масштабів тіньової економіки, за допомогою яких аналізуються різні аспекти, пов'язані з попитом на гроші, зокрема готівкові, обігом і формами використання грошової маси. Робиться припущення, що при проведенні тіньових операцій в основному використовуються готівкові гроші. Тоді збільшення попиту на готівкові гроші в обчислюваному періоді порівняно з певним рівнем базового періоду служить індикатором зростання тіньової економіки.

Структурні (галузеві) методи ґрунтуються на використанні інформації щодо розмірів тіньового сектора у різних сферах економічної діяльності. В експертному методі на основі наявної інформації експертним шляхом визначаються розміри тіньової економіки у кожній галузі виробництва товарів і послуг.

Метод "домінування" грунтується на припущенні, відповідно до якого внесок деяких галузей (секторів) у тіньову економіку є значно вищим за інші.

Метод зіставлення галузей базується на припущенні, за яким рівні тінізації окремих галузей є пропорційними рівню тінізації всієї економіки, і зміни співвідношень галузевих рівнів тінізації є незначними.

Окрему групу методів становлять спеціальні методи. Зокрема, метод оцінки, за показником зайнятості грунтується на припущенні, згідно з яким зниження офіційного рівня зайнятості (зростання рівня безробіття) викликає переміщення робочої сили з офіційного сектора до тіньового.

.Метод "Палермо" базується на міжрегіональних порівняннях фактичного споживання з величиною оголошеного доходу. Розрив між цими величинами в "Палермо" буде більшим, ніж у інших регіонах (під "Палермо" розуміють місце, де найбільше поширена тіньова економіка).

Метод стійких взаємозв'язків заснований на врахуванні взаємозв'язків між офіційним ВВП і певною змінною (наприклад, споживання електроенергії), пов'язаною з більшістю галузей економіки. Як зміна може використовуватися споживання води, газу та інших енергоносіїв. Цей метод передбачає визначення обсягів тіньової економіки як різниці між реальним (з урахуванням тіньової економіки) і офіційним (за даними Держкомстату) ВВП. При цьому реальний ВВП розраховується через показник питомого енергоспоживання.

Комплексна оцінка тіньової економіки може проводитися із застосуванням таких методів: