2. Науково-технічні міжнародні інформаційні системи

2.1. Інформаційні системи в наукових дослідженнях

Можна виділити наступні напрями використання інформаційних систем в

наукових дослідженнях:

імітаційне моделювання в природно-наукових і соціально-економічних

областях;

автоматизоване проектування;

логічне проектування;

штучний інтелект в САПР;

інформаційні механізми катастроф в суспільних системах;

оптимізаційні завдання в техніці;

високопродуктивні обчислювальні системи.

Такі системи базуються на засобах обчислювальної техніки та включають в

свій склад складні вимірювальні та керуючі комплекси, технологічне

обладнання, людей-операторів. Їх дослідження традиційними математичними

засобами стало неможливим або ж вони описуються такою великою

кількістю математичних співвідношень, що знайти рішення виникаючих

задач в прийнятний час практично неможливо, навіть за допомогою могутніх

ЕОМ. Закони функціонування подібних систем не завжди відомі. Поведінка

систем багато в чому визначається людським чинником, що створює

додаткову невизначеність при спробі їх обліку. Створювані системи багато в

чому унікальні, що не дозволяє в повній мірі використати дані та

інформацію, отримані з інших аналогічних систем. Експерименти з самою

системою або неможливі, або мають надто обмежене значення. Крім того,

системи великого масштабу - багатофункціональні, тобто якість їх роботи

оцінюється за багатьма чинниками.

2.2. Екологічні інформаційні системи

Зростання антропогенного навантаження на навколишнє середовище в другій

половині ХX століття призвело до загострення багатьох екологічних

проблем. Можливі перспективи його вирішення пов’язані з реалізацію

концепції "сталого розвитку " - стабільного співіснування людства і природи.

Важливі елементи наданої концепції - збереження і відтворення ресурсної

бази сільського господарства, оптимiзація застосування засобів хiмiзації

хліборобства, поліпшення структури землекористування на основі

об’єктивної характеристики агроекологічної ситуації вимагає :

опрацювання алгоритмів оцінки стійкості екосистем,

вивчення закономірностей їх динаміки,

вдосконалення методики оцінки впливу на навколишнє середовище

(ОВНС), включаючи еколого-економічний прогноз.

Провідна роль в перелічених дослідженнях належить численним засобам.

Треба підкреслити роль системного аналізу як основного інструменту

дослідження геоекологічних систем різноманітного рівня, коли проведення

широкомасштабних натурних досліджень і експериментів неможливо або

ускладнено. Випущена в 1997 року Міжнародним інститутом прикладного

системного аналізу (Luxembourg, Austria ) бібліографія налічує понад 50 000

публікацій за останні 25 років, що свідчить про постійно зростаючий інтерес

до цих питань.

Лекція 8

1. Соціальні міжнародні інформаційні системи:

1.1. Соціально-політичні інформаційні системи,

1.2. Правничі інформаційні системи.

2. Системи технічного аналізу ринків:

2.1.Організація дослідження ринку,

2.2. Інформаційні служби агенції Рейтерс,

2.3. Інформаційні служби Доу-Джонс Телерейт.