![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Лекция 2 Международная стандартизация в сфере информационных технологий
- •1. Источники стандартов
- •Лекция 3 Информационные системы международных организаций
- •Лекция 4 Международные банковские и финансовые информационные системы
- •1, 2. Особенности информационных банковских систем и технологий
- •3. Информационные системы международных финансовых организаций.
- •4. Мвф и вбрр
- •Лекция 5 Международные информационные системы в бизнесе
- •2. Информационные системы в менеджменте
- •Лекція 6
- •1. Міжнародні інформаційні системи у страхуванні
- •1.1. Призначення і мета створення системи
- •1.2. Приклади інформаційних систем у сфері страхування:
- •2. Культурологічні інформаційні системиКультурологічні міжнародні інформаційні системи
- •2.1. Лінгвістичні інформаційні системи
- •2.2. Навчальні інформаційні системи
- •2.3. Бібліотечно-архівні інформаційні системи
- •Лекція 7
- •1. Владні міжнародні інформаційні системи
- •1.1. Президентські інформаційні системи
- •1.2. Урядові та парламентські інформаційні системи
- •2. Науково-технічні міжнародні інформаційні системи
- •2.1. Інформаційні системи в наукових дослідженнях
- •2.2. Екологічні інформаційні системи
- •Лекція 8
- •1. Соціальні міжнародні інформаційні системи
- •1.1. Соціально-політичні інформаційні системи
- •1.2. Правничі інформаційні системи
- •2. Системи технічного аналізу ринків
- •2.1. Організація дослідження ринку
- •2.2. Агенція Рейтер
- •Лекция 9 Системы поддержки организации внешнеэкономической деятельности и оформления таможенной документации
- •1. Развитие эис
- •2. Призначення та функції інформаційної системи митної документації
2.3. Бібліотечно-архівні інформаційні системи
В наш час заміни паперових технологій безпаперовими всі архіви, які
фактично є найбільшими накопичувачами інформації на паперових носіях,
повинні бути як найшвидше переведені на безпаперову основу.
Головною проблемою при переході на таку основу є стандартизація форматів
програмних продуктів, що мають забезпечувати всі сервіси сучасного архіву.
Термін MARC являє собою акронім назви системи Machine- Readable
Catalogue or Cataloguing (Каталог або каталогізація, що читається машиною.)
Однак ця назва не є зовсім точною, оскільки MARC не є ні яким-небудь
виглядом каталогу, ні методом каталогізації. Фактично MARC - це короткий
та зручний термін для позначення процесу маркування будь-якої частини
каталогізаційного запису так, щоб вона могла бути оброблена за допомогою
комп’ютера.
У загальних словах, комунікативний формат MARC повинен забезпечувати:можливість його застосування для всіх видів бібліотечних та архівних
документів;
достатню гнучкість для рішення різноманітних задач в доповнення до
каталогізації;
зручність застосування в різних автоматизованих системах.
Лекція 7
1. Владні міжнародні інформаційні системи:
1.1. Президентські інформаційні системи,
1.2. Парламентські інформаційні системи,
1.3. Урядові інформаційні системи.
2. Науково-технічні інформаційні системи:
2.1. Інформаційні системи в наукових дослідженнях,
2.2. Інформаційні системи для дослідницько-конструкторських робіт.
1. Владні міжнародні інформаційні системи
1.1. Президентські інформаційні системи
Президентська інформаційна система США.
Інформаційна система президента США складається із ряду установ
(урядових та комерційних), що надають різноманітні інформаційні послуги
Адміністрації президента.
Одною із найважливіших структур, що забезпечують обробку інформації та її
надходження із різноманітних джерел, є Рада Президента з Національної
Безпеки. Відділи та підрозділи Ради виконують суто інформаційну роботу:
пошук, обробку, зберігання і розповсюдження інформації. Основним
―клієнтом‖ Ради є Президент.
1.2. Урядові та парламентські інформаційні системи
Органи управління всіх рівнів, будь-які господарські суб’єкти, установи,
суспільні об’єднання, окремі громадяни формують для забезпечення своєї
діяльності (виробничої, управлінської, наукової, просвітницької, організації
побуту та відпочинку і т.д.) інформаційні ресурси, що розрізнюються між
собою за об’ємом (від підбірки з декількох довідників до величезних
бібліотечних фондів і систем баз даних) та за способами організації і
представлення інформації.
Суспільний інтерес і основний об’єкт державної інформаційної політики
являють собою, передусім, інформаційні ресурси, призначені для обслуговування "зовнішніх" користувачів (тобто суб’єктів, не пов’язаних
безпосередньо з їх формуванням), а також інформаційні ресурси, що
використовуються для рішення задач державного управління. Такі
інформаційні ресурси формуються і експлуатуються різного роду
інформаційними організаціями і підрозділами: державними, муніципальними
та приватними. Державні інформаційні організації є в підпорядкуванні всіх
відомств і всіх регіональних адміністрацій.