1,4,6,15,18,26,28,46-Коліно; 2, 21 — кран запірний Dу 15 муфтовий ; 3 — насос цсп-57;

5 - мановакууметр; 7 — вал карданний; 8 — двигун; 9 — фільтр тонкої очистки (правий);

10 13,14,24,27,38,40,42,43 — Труба; 11, 30, 31, 35, 37, 44 — крани запірні Dу 25 муфтові; 12 — демпферний пристрій; 16,25 — барабан для роздавальних шлангів (рукавів); 17 — шланг Dу 50;

19 — накінечник для заправки під тиском) або роздавальний пістолет типу РП-40;

20,23 — лічильник рідини лопатевий ЛЖ-1000-8; 22 — рівнемір; 29, 33, 36, — засувки клинкетні Dу 80; 32 — фільтр тонкої очистки; 34 — трубопровід; 39 — приймальний патрубок;

41 — засувка клинкетна Dу 100; 45 — засувка клинкетна Dу 150.

Частина 2. Технологія заправки паливозаправником. Заповнений кондиційним пальним паливозаправник необхідно встановити згідно схеми (рис. 1.1.5.), яка розробляється для кожного конкретного типу ПС.

Рис. 1.1.5. Схема під’їзду, від’їзду та маневрування спецмашин під час обслуговування повітряних суден для літака Ил-96 із «Руководства по организации движения воздушных судов, спецавтотранспорта и средств механизации на аэродромах гражданской авиации»

Перед під’єднанням роздавальних рукавів необхідно заземлити ПС, ПЗ та роздавальний шланг. Під’єднання роздавальних рукавів здійснюється до бортової частини паливопостачання, яка починається із бортового уніфікованого заправного штуцера (рис. 1.1.6.), основними елементами якого є корпус 7, крышка 6, клапан 5, пружина 3, захисний кожух 4, перехідний фланець 2, патрубок колектора 1. Під час за­правки кришка 6 знімається і приєднується накінечник разда­вального рукава ПЗ. При працюючому створювачі тиску (шляхом нагнітання) на ПЗ клапан 5 відкривається і пальне надходить у систему. Захисний кожух 2 захищає інше обладнання літака від попадання пального при неправильных діях оператора.

Бортову частину паливопостачання літака, можна розглянути на прикладі літака Ил-86, схема якої показана на рис. 1.1.7. Чотири бортових штуцера Ш31, Ш32, ШЗ3, ЩЗ4, встановлені у зручному для доступа місці (у ніші шасі), приєднані попарно через головні крани заправки ГКЗ1, ГКЗ2 до загального заправного колектора, який проложено вздовж заднього лонжерона крила. Від загального заправного колектора відходять лінії ЦЗ у кожен із баків. Так, у бак 4 із загального колектора паливо надходить через електродистанційний кран КЗ1 та гідравлічний клапан КГ1, який зв’язаний із трубопроводом командного тиску із поплавковим клапаном КПП1.

Аналогічні агрегати передбачені і у лініях заправки баків 4А, 3, 5, 2, 1, 1А. Головні крани заправки ГКЗ1, ГКЗ2 призначені для автоматичного припинення заправки по сигналу датчика критично допустимого тиску у системі паливопостачання, який приймається рівним 0,45 МПа. Крани заправки КЗ1, КЗ2, КЗ3, КЗ4 слу­жать для дистанційного керування заправкою та припинення подачі пального у бак по сигналу відповідного датчика рівня пального при заповненні баку.

К ерування заправкою пальним здійснюється зі спеціаль­ного щитка, встановленого поряд із бортовими штуцерами за­правки. На рис 1.1.8. показано щиток керування заправкою пальним баків літака Ил-86. На щитку встановлені стрілочні показники кількості пального у симетричних баках 1А и 4А, 1 и 4, 2 и 3 та у додатковому баці 5, двухпозиційні перемикачі кранів заправки вказаних баків та лампи сигналізації положення кранів заправки (зелена — кран відкрито, жовта — закрито). Окрім того, на щитку встановлено перемикачі головних кранів заправки та лампочки сигналізації їх положення, а також вимикачі живлення та освітлення.

Складовою частиною автоматичної системи керування пальним та його вимірювання разом із автоматом витрати пального є автомат заправки, який забезпечує можливість заправ­ки необхідною кількістю пального та необхідного розподілення його між баками. Під час заправки літака на щитку керування паливною системою на пульті бортінженера проводиться перемикання системи керування пальним та його вимірювання на ре­жим автоматичної заправки.

П ісля ввімкнення освітлення та живлення на щитку заправки з допомогою задатчиків стрілочних показників паливоміра за­дається необхідна для запрвки кількість пального. При під'єднаних до бортових штуцерів заправки рукавах та працюючих насосах ПЗ пере­микачі головних та відповідних бакових кранів заправки встанавлюються у положення ВІДКРИТО, при цьому загораються зелені сигнальні лампи відкритих кранів і починається заправ­ка. Заправка закінчується автоматично після досягнення необхідної кількості палива у баках шляхом закриття відповідних кранів заправки по сигналам датчиків паливоміра, про що свідчить світлова сигналізація: гаснуть зелені та загора­ються жовті лампи кранів заправки. Після закінчення заправки головні крани заправки закриваються вручну і усі перемикачі кранів заправки переводяться у положення ЗАКРИТО, після чого живлення та освітлення щитка заправки вимикається.

Порядок проведенНя работИ

1. Техніка безпеки та протипожежний інструктаж.

2. Підготуйте паливозаправник до наповнення паливом. Перевірте, чи допущений паливозаправник до роботи згідно запису у журналі технічного огляду обладнання паливозаправника, дата та час перевірки мають бути перевірені.

3. Наповніть паливозаправник паливом та перевірте невеликий остаток осадка від нього. Розподіл палива проводиться на складі ПММ у такій послідовності:

- встановіть паливозаправник на ручне гальмо згідно розмітки біля місця завантаження і зафіксуйте його з допомогою противідкатних упорів чи клинів;

- заземліть конструкцію паливозаправника до заземлюючого контуру місця завантаження;

- з’єднайте накінечник нижньої заправки раздавального шлангу місця завантаження із наповнюючим пристроєм паливозаправника;

- відкрийте клапан гідранта для доставки палива в резервуар паливозаправника, таким чином необхідно спостерігати за наповненням резервуара і тиском палива;

- закрийте гідрант та засувки паливозаправника після завершення наповнення;

- від’єднайте роздавальний шланг накінечника нижнього заповнення від паливозаправника;

- раз'єднайте заземлюючі пристрої;

- підготовте паливозаправник до руху.

Через 15 хвилин злийте відстій для перевірки на механічні домішки та воду.

При наявності забруднення та води у відстої, аналіз повторюється, і паливо зливається у спеціальну ємність.

Якщо паливо чисте, то необхідно заповнити контрольний талон, де:

- вказується ємкість, із якої паливозаправник наповнювався;

- роблять запис про відстій та його перевірку;

- записують номер паспорта палива, марку та вміст ПВК-рідини у паливі;

- записують аеродромний номер паливозаправника.

Наповнений паливозаправник направляється зі складу ПММ до начальника зміни служби ПММ. Необхідно перевірити відстій палива на наявність механічних домішок та води та контрольний талон через 15 хвилин після установки паливозаправника. При позитивних результатах перевірки, у контрольному талоні роблять запис «заправка дозволена», ставлять підпис, дату, час.

4. Заповніть баки ПС пальним. Перед заправкою перевірте стан паливозаправника знову:

- контрольний талон, наявність у ньому запису про дозвіл на заправку;

- запис про перевірку зливу відстою;

- вид палива та наявність ПВК-рідини;

- номер транспортного засобу (паливозаправника або номер ємності автопричепу седельного типу);

- чистоту та стан раздавальних кранів;

- заземлення заправних засобів та літака;

- наявність ущільнень;

- чистоту відстою пального (за вимогою представника екіпажу літака).

Заправка літака відкритим способом виконується у наступному порядку:

- відкрийте кришки люка у наповнюючі горловини;

- прочистіть лійки горловин;

- відкрийте кришки горловин, без видалення сіток з горловин;

- заземліть роздавальний пістолет, доторкніться ним біля заливної горловини;

- здійсніть заправку з допомогою роздавального пістолету через сітку заправної горловини;

- закрийте горловину після заправки.

Заправка літака закритим способом виконується у наступному порядку:

- відкрийте кришки люка до наповнюючого штуцера;

- під'єднайте накінечник нижньої заправки;

- здійсніть заправку;

- від’єднайте накінечник нижньої заправки;

- закрийте кришку люка.

Через 15 хвилин після заправки авіатехнік (який обслуговує літак) зливає відстій 0,5-1 літра. При виникненні підозри на присутність у паливі води, для перевірки до палива можна додати 2-3 кристала перманганата калію (КМnO₄). При наявності у паливі води він зафарбується у фіолетовий колір.

5. Після завершення заправки представник екіпажу виписує запит на паливо, де вказує:

- марку та кількість ПММ у літрах (відповідно лічильнику);

- вміст ПВК-рідини у паливі, у відсотках;

- номер паспорта (контрольного талону);

- прізвище та підпис особи, відповідальної за заправку.

6. При необхідності паливо можна злити із паливної системи літака. Для зливання палива отуються чисті шланги та ємкості. Ємкості та літак заземляються. Паливо із літака зливається через зливні крани, які є в кожній гондолі двигуна (самоплином чи під тиском).

Під час зливання палива під тиском потрібно зробити наступне:

- з’єднати зливні шланги зі зливними штуцерами, відкрити останні;

- з’єднати електроживлення;

- відкрити запірні крани;

- ввімкнути підкачуючі насоси;

- вимкнути підкачуючі насоси, закрити запірні крани та крани зливу палива.

Паливо із баків можна викачати із допомогою насоса паливозаправника через зливні крани фільтрів грубої очистки у емкість паливозаправника. Тому необхідно, щоб були відкриті заливні горловини паливних баків.

7. Підготуйте отчет.