5.1. Організація самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів над навчальною дисципліною історія економіки та економічної думки включає:

-опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

-вивчення окремих тем та питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

-підготовка до виступу на семінарському занятті;

-підготовка конспектів навчальних, наукових текстів та конспектів праць класиків економічної думки, підготовка опорно-інформаційних схем, словників та ін.;

-систематика вивченого матеріалу перед іспитом;

-виконання індивідуальних завдань;

-контрольні роботи для студентів заочної форми навчання.

Індивідуальні завдання є однією з форм організації навчального процесу у вищих закладах освіти, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують впроцесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів, есе, підготовка реферативних матеріалів з публікацій, підготовка до участі у студентських наукових конференціях.

На самостійне опрацювання виносяться наступні питання:

1. Господарство як підсистема суспільства та об’єкт економічних наук.

2. Неолітична революція та її вплив на розвиток господарської сфери первісного суспільства.

3. Господарство Індії в другій половині І тисячоліття до н.е. та відображення його у праці „Артхашастра”.

4. Вілли та латифундії. Характеристика аграрного господарства Стародавнього Риму у працях Катона Старшого, Варрона та Колумелли.

5. Передумови, сутність та значення Великих географічних відкриттів для розвитку господарських систем суспільств Європейської цивілізації.

6. Економічна політика Б.Хмельницького.

7. Основні тенденції господарського розвитку Франції на межі ХІХ – ХХ ст. Математична школа маржиналізму.

8. Економічні аспекти Другої світової війни (причини, методи воєнно-господарського регулювання, економічні наслідки).

9. Післявоєнна стабілізація фінасово – грошової сфери у Західній Європі. План Маршалла та Бреттон-Вудська угода.

10. Соціалізація суспільств Західної цивілізації у 50-80-ті роки ХХ ст. Вплив наднаціональних організацій на національні господарства.

11. Основні тенденції економічного розвитку Великої Британії на етапі інформаційно – технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.

12. Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку окремих її країн в цих умовах.

13. Фактори економічного розвитку та еволюція інституціоналізму наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст..

14. Сучасний інституціоналізм та його методологічні особливості наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

15. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорій постіндустріального та інформаційного суспільства.

16. Розвиток трансакційного сектору економіки в сучасних господарських системах. Теорема Коуза.

17. Загальна характеристика етапів становлення адміністративно – командної економічної системи та її відображення у працях українських економістів (1917-1991 рр.).

18. Політика „воєнного комунізму” та її відображення в дискусіях 20-х років ХХ ст.

19. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період „хрущовської відлиги”.

20. Обґрунтування необхідності та шляхів подальшого реформування радянської економіки у процесі теоретичних дискусій початку 60-х років. „Косигінська” реформа (1965 р.), її суть та реалізація в Україні.

21. „Горбачовська перебудова” як спроба трансформації радянської економічної системи.

22. Реформи 60-90-х років ХХ ст. як спроба вдосконалення радянської господарської системи.

23. Формування основ національної системи господарства України в першій половині 90-х років ХХ ст.

24. Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи господарства та основні напрямки його теоретичного обґрунтування в українській економічній літературі.

25. Роль державної економічної політики у становленні ринкової економіки в Україні (90-ті рр. ХХ – поч. ХХІ ст.).