3. Специфічність проведення семінарів з хімії в загальноосвітній школі

Орієнтація на збільшення самостійності в засвоєнні знань учнями, тенденції диференціації та індивідуалізації навчання, необхідність опанувати значну частину навчального матеріалу самостійно і демонструвати результати своєї діяльності, сприяють широкому застосуванню в навчанні природничих дисциплін семінарські занять. Програма з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів хіміко-біологічного профілю навчання передбачає, що 50% навчального часу має бути відведено на семінарські і практичні заняття.

Семінарське заняття – це організаційна форма навчання, що передбачає самостійне, переважно в позаурочний час, здобуття знань учнями з використанням різноманітних джерел і наступним колективним обговоренням у класі результатів цієї роботи. Тобто, такі заняття передбачають існування двох взаємопов’язаних форм навчання – самостійної роботи з вивчення визначеного програмного матеріалу та колективної форми з обговорення результатів такої роботи. Тому, семінарські заняття сприяють посиленню практичної та прикладної спрямованості навчання, формуванню умінь роботи з книгою та іншими інформаційними джерелами, виробці самостійності, критичності і доказовості мислення. Крім того, семінарські заняття поряд із навчальною функцією реалізовують контрольно-оціночну функцію – вони дозволяють з’ясувати якість засвоєння навчального матеріалу.

В процесі підготовки до семінарських занять удосконалюються вміння роботи з літературою та іншими інформаційними джерелами. Ці заняття ставлять учнів перед необхідністю приймати участь у різних формах колективної роботи. Для відбору матеріалу вони часто об’єднуються в групи, взаємодіючи в яких, знаходять оптимальні способи обґрунтування головних положень теми, що вивчається. Застосування семінарських занять як організаційної форми доцільно лише в поєднанні з лекцією або уроком засвоєння нових знань. Також, семінарським заняттям може передувати консультація, на якій учитель відповідає на запитання учнів, перевіряє підготовлені доповіді, повідомлення, наочність, здійснює методичну допомогу.

Структура семінарського заняття в навчанні хімії в ЗОШ може відрізнятися в залежності від навчальних цілей, змісту, рівня підготовленості учнів та інших чинників. Методисти пропонують виділяти в структурі семінарського заняття п’ять етапів:

1. Вступ учителя, на якому він називає завдання семінарського заняття, план його проведення, ставить проблему.

2. Вкладається з виступів учнів із доповідями і повідомленнями.

3. Відбувається обговорення питань семінару, або організовується дискусія.

4. Передбачає аналіз доповідей і повідомлень учнів, оцінювання всіх учасників семінару, узагальнення, висновки учителя щодо його проблематики.

5. Вчитель оголошує завдання додому для закріплення нових знань.

Застосування семінарських занять як організаційної форми навчання в ЗОШ передбачає значну попередню підготовку до нього як з боку вчителя, так і з боку учнів. Підготовка вчителя передбачає:

• вибір теми, визначення цілей семінару;

• підготовка питань для обговорення;

• розподілення завдань і тем доповідей та повідомлень;

• рекомендація основних і додаткових інформаційних джерел;

• організація попередньої роботи, проведення консультацій, корекція змісту доповідей і повідомлень;

• опрацювання структури семінару, вибір методів, прийомів проведення семінару, підбір обладнання.

Підготовка учнів розпочинається за 2-3 тижні. Під час підготовки вчитель детально пояснює як готувати доповідь, допомагає скласти її план, підібрати приклади, наочність, зробити висновки. Доповіді мають бути невеликими, розрахованими на 3-5 хвилин.

На консультаціях він переглядає доповіді, відповідає на питання учнів, здійснює методичну допомогу. До семінару мають бути підготовлені всі учні класу, тому крім тем доповідей учителю необхідно скласти питання для обговорення, підготувати содоповідачей або коментарів повідомлень.

Класифікацій семінарів як організаційної форми навчання в середній ЗОШ відомо багато. Проте, в навчанні хімії найдоцільнішими є класифікації за дидактичною метою та за способом і характером проведення. Зокрема, за дидактичною метою семінарські заняття розділяють на:

• семінари засвоєння нових знань (поглиблене вивчення окремого питання чи груп взаємопов’язаних питань);

• семінари повторення, узагальнення й систематизації знань;

• контрольні й залікові семінари;

• аналітичні семінари.

В свою чергу, класифікація за способом і характером проведення виділяє наступні види семінарів:

• вступні;

• оглядові;

• семінар-розгорнута бесіда;

• самоорганізуючі;

• пошукові;

• семінар-коментоване читання;

• семінар з індивідуальною роботою;

• семінар з груповою роботою;

• семінар доповідей і повідомлень;

• семінар-«круглий стіл»;

• семінар-«мозкова атака»;

• семінар-розв’язування задач;

• семінар-диспут;

• змішані семінари.

Підводячи підсумок можна відмітити, що серед переваг застосування лекцій в ЗОШ є створення умов для особистісного розвитку учнів, набуття ними досвіду специфічної навчально-пізнавальної діяльності. Адже, під час їх проведення перед учнями ставляться вимоги утримання стійкої уваги протягом відносно тривалого проміжку часу, високого рівня їх розумового розвитку, зокрема застосування абстрактного мислення. Крім того, оволодіння учнями прийомами складання конспекту або плану, чи записування провідних положень лекційного матеріалу сприяє розвитку їх пізнавальної самостійності, створює умови для формування самостійного мислення.

Про переваги застосування семінарів в навчанні школярів, особливо старшокласників загальновідомо. Вони дозволяють провести теоретичні узагальнення вивченого матеріалу, навчити учнів виступати з самостійними повідомленнями, дискутувати, відстоювати свої судження, готують школярів до участі в суспільному житті і до продовження освіти.

Деякі вчителі не наважуються повністю відійти від традиційного уроку і застосовують у своїй практиці уроки-семінари, тобто включають елементи семінару як організаційної форми в структуру уроку. Мета уроків-семінарів полягає в тому, щоб активізувати самостійну роботу учнів над навчальною і додатковою літературою та як наслідок, спонукати їх до глибшого усвідомлення і збагачення знань з теми, що вивчається. Тож, функції уроків-семінарів, на наш погляд, дещо простіше в порівнянні з семінарськими заняттями. Тому, їх доцільно застосовувати в середній ланці ЗОШ як засіб підготовки учнів до навчання в старшій школі за різними організаційними формами.