3. Суданська рівнинна країна
Суданська фізико-географічна країна простяглася від узбережжя Атлантичного океану на заході до Ефіопського (Абіссінського) нагір’я на сході, від Сахари на півночі до Верхньогвінейської височини та крайових підняттів улоговини Конго на півдні. За умовами рельєфу – це поєднання вулканічних плато з висотами від 400-600 до 1500 м (Аір, Джос, Дарфур, Кордофан) і тектонічних улоговин (Ель-Джоф, Чад і Верхнього Нілу).
Клімат Суданської країни субекваторіальний з жарким вологим літом і теплою сухою зимою. Середня температура повітря в межах Суданської країни змінюється порівняно мало і в жодному місяці не опускається нижче +200С. Найвища середня температура спостерігається в перехідний між сухим та вологим сезонами період (квітень-травень) в околицях озера Чад і складає +30...+450С. Тривалість вологого періоду і річна кількість опадів змінюються (збільшуються) з півночі на південь. Біля північної межі Суданської країни вологий літній сезон продовжується не більше 2 місяців, а річна кількість опадів не перевищує 300 мм. Поблизу південної межі тривалість вологого періоду збільшується до 9-10 місяців, а річна кількість опадів зростає до 1200 мм. В період дощів повітря вологе та душне. Під час посушливого періоду постійно дме сухий гарячий вітер – харматтан. Дерева втрачають листя, трав’янисті рослини висихають і чорніють, а люди та тварини відчувають постійну спрагу. Особливо важко населенню під час частих засух на півночі країни, в Сахелі. В перекладі з арабської Сахель означає беріг або край – край пустелі.
Внутрішні води Суданської країни представлені річками Нігер, Сенегал, Гамбія на заході і річкою Ніл з притоками на сході. В центрі Суданської країни розміщується озеро Чад. Воно являє собою мілководний басейн, що змінює свої розміри та обриси в залежності від випадання опадів. Береги озера низовинні й в багатьох місцях заболочені, вкриті заростями очерету та папірусу.
Грунтовий покрив, рослинність і тваринний світ на території Судану неоднорідні й змінюються в залежності від зміни кількості опадів і тривалості періоду їх випадання. На півночі країни поверхня вкрита пустельною саваною, що являє собою рідкі зарості чагарників, головним чином тамарисків із сірувато-зеленим дрібним листям, серед яких поодиноко розкидані невисокі акації з характерною плоскою зонтикоподібною кроною і великою кількістю колючок до 5 см довжиною. Серед інших дерев зустрічаються баобаб, пальма дум, деровоподібний молочай. Злаковий покрив розріджений, розкиданий окремими дернинами. Пустельна савана здавна використовується як пасовище, оскільки низька родючість і можливість засолення пануючих тут червонувато-бурих грунтів, а також несприятливі кліматичні умови не дозволяють розвивати ефективне землеробство.
Всю центральну частину Суданської країни займає типова савана з порівняно невисоким (від 1 до 1,5 м), але суцільним злаковим покривом із бородача, яка широкою смугою простягається через весь материк із заходу на схід. Серед дерев, які ростуть тут не тільки поодиноко, а й групами, переважають акації, мімози, деревоподібні молочаї, баобаби. Досить характерним є також олійне дерево або каріте і віялова пальма. У сухий період року дерева скидають листя, а трави вигорають, тому в краєвиді переважають бурий і жовтий кольори. Суха трава для корму не придатна, тому населення її спалює. Попіл удобрює грунт. Деревам пожежі великої шкоди не завдають, тому що їх стовбури захищені товсти шаром корки, котра лише обвуглюється з поверхні. Такі дерева називають профільними. Південну частину Суданської країни займає волога високотравна (до 5 м) савана на червоних грунтах і мішані листопадно-вічнозелені ліси, які надають південно суданським ландшафтам паркового характеру. По долинах річок далеко на північ проникають галерейні ліси, утворені вічнозеленими вологолюбними видами.
Дики тварини Судану сильно винищені. Проте ще досить численні стада антилоп різних видів, жирафи, слони, носороги, буйволи. Серед хижаків поширені гієни і шакали, що збираються зграями в кількасот голів і являють реальну небезпеку не тільки для антилоп, але і для людини. Рідше зустрічаються гепард, леопард, ще рідше лев. В річках і озерах водяться бегемоти і крокоділи. Серед птахів дуже поширені грифи, орли, дрохви, страуси; по берегах річок та озер – фламінго, пелікани, чаплі, ібіси тощо.