Терміни (визначення та коментар)

TERMINI (DEFINITIO ET COMMENTARIUM)

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ТЕРМІНИ ТА ВИРАЗИ (перша частина)

1. Acta emendare внести виправлення до протоколу

2. Actio intenditur позов пред'являється

3. Actio quiescit справа припинена

4. Actionem denegare відмовити в прийнятті позовної заяви

5. Actuarius, i т секретар

6. Actor, oris т позивач

7. Ad acta до справи (прилучити); в архів

8. Ad iudicium adesse з'явитися в суд

9. Ad melius inquirendum на дослідування

10. Album iudicum список суддів

11. Appellationem interponere подати апеляцію

12. Assessor, oris т засідатель

13. Audire querelam вислухати скаргу

14. Authenticus, a, um справжній

15. Causa cadere програти справу

16. Causam dicere захищатися на суді

17. Causam discere вивчати справу

18. Causam vincere виграти справу

19. Causa cognita по ознайомленні з обставинами справи

20. Causa desistere відмовитися від позову

21. Convenire пред'являти позов

22. Deferre controversiam ad arbitrum передати суперечку арбітру

23. De plano не вносячи в засідання

24. Diem eximere скасувати засідання

25. Diem sententiae proferre відкласти оголошення рішення

26. Dies actionis exit термін для пред'явлення позову минає

27. Eradere albo advocatorum виключити зі складу адвокатури

28. Exemplum, i п приклад, копія; (authenticum, i n оригінал)

29. Exercitio iudiciorum судочинство

30. Ex officio з обов'язку служби, зі своєї ініціативи

31. Ехропёге rem викласти обставини справи

32. In camera у кабінеті, не вносячи в засідання

33. In custodiam dare узяти під варту

34. Index, indicis т покажчик, виписка

35. Instrumentum, i n документ

36. In tabellas referre занести до протоколу

37. Interlocutio, onis попереднє визначення

38. Interventio accessoria вступ (тобто втручання) третьої особи

39. Interventio principals вступ третьої особи із самостійним позовом

40. ludicia administrate відати судовою частиною

ЗАВДАННЯ

1. Прочитайте та перекладіть текст українською мовою; розберіть десять речень, підкресливши в них відповідним чином головні та другорядні члени.

2. Випишіть та запам'ятайте латинські юридичні терміни, формули, сентенції, наведені в Додатку III (всі № №, що закінчуються на цифру 12, наприклад: № 112, № 212, № 312 ................ №1112).

3. Випишіть та запам'ятайте латинські прислів’я та крилаті вирази, наведені в Додатку IV (в частині 2 №№: 11, 22, 32, 34, 87, 97, 101, 102, 103).

4. Зробіть письмовий переклад на українську мову наведених нижче юридичних фраз:

1. Praetor ius reddere dicіtur. 2. Iustum est sceleratos puniri. 3. Cupio me esse clementem. (Cic.) 4. Constat ad salutem civium inventas esse leges. 5. Scimus Gaium Juris pradentem clarum fiiisse. 6. Qui tacet, consentit. 7. Qui tacet, consentlre videtur. 8. Nemo plus iuris ad alterum transferre potest, quam ipsae habet. 9. Cato dixit litterarum radices amaras esse, fructus iucundiores. (Cic.) 10. Fortuna dicltur caeca esse. 11. Verba Socratis erant: "Scio me nihil scire". 12. Cicero scribit Verrem Siciliam per triennium vexavisse. 13. Imperator Domitianus se deum nominari iussit. 14. Imperator Vespasianus dixit pecuniam non olere. 15. Publium Sempronium heredem meum esse iubeo. 16. Actor probat possessionem ad se pertinere. 17. Anaxagoras nuntiata filii morte "Sciebam — inquit — me genuisse mortalem". 18. Ulpianus dicit sententiam Iuliani veram esse. 19. Homo sum, humani nihil a me alienum puto. (Terentius)

20. Poeta bene Ennius iram initium dixit insaniae esse. 21. In tabellas referre. 22. Error in corpore. 23. Error in persona. 24. Pro vapulando abs te mercedem peto. 25. Proprietas, possessio, detentio. 26. Volo te mihi credere. 27. Hie mortui vivunt, hie muti loquuntur.

Lectio XIII

ПОВТОРЕННЯ синтаксису

Знахідний і Називний відмінки з неозначеною формою дієслова

Подвійний знахідний і називний відмінки

Неозначена форма дієслова.

 Знахідний з інфінітивом

( accusatlvus cum infinitive)

При дієсловах із значенням говорити, відчувати, думати, бажати і після безособових виразів типу ясно, відомо, слід, справедливо то­що вживаються інфінітивні звороти: знахідний і називний з інфінітивом.

Знахідний з інфінітивом при вказаних дієсловах виступає розгорнутим прямим додат­ком, у якому знахідний відмінок відіграє роль логічного підмета, а інфінітив - логічного при­судка; таким чином, увесь зворот слід перекла­дати додатковим підрядним реченням зі спо­лучником що (щоб): Aequum est neminem cum alterius detrimento fieri locupletiorem - "Спра­ведливо, щоб ніхто не наживався на страждан­нях іншого" (юридична формула).

 Називний з інфінітивом

(nominativus cum infinitive)

Називний з інфінітивом вживається, коли вказані дієслова вжиті у пасиві: у цьому випадку називний виступає в ролі підмета, а інфінітив - логічного присудка.

Дієслово, від якого залежить зворот, перекладається безособовою формою третьої особи однини чи множини, а зворот - додатковим підрядним реченням зі сполучником що (щоб):

Voluptas mihi videtur esse summum bonum - "Meні здається, що задоволення є найвище благо" (епікурейське твердження).

 Подвійний знахідний і називний відмінки

(аccusativus duplex et nominativus duplex)

При дієсловах із значенням називати, вважа­ти, обирати, призначати (кого? що? - ким? чим?) в активній конструкції вживається подвійний знахідний відмінок: один – для пря­мого додатка, другий – для іменної частини складеного присудка (в українській мові у дру­гому випадку вживається орудний відмінок):

Homines caecos reddit cupiditas - "Людей робить сліпими жадоба ".

У пасивній конструкції у подібному випадку вживається подвійний називний відмінок:

Homines caeci cupiditate redduntur -"Люди робляться сліпими жадобою (через жадо­бу)".