30. Історичні умови виникнення марксизму

Марксистська філософія виникла в 40-х роках XІХ ст.У політичній сфері чітко позначилося виділення пролетарського руху як самостійного загону працюючі права, що відстоюють свої. Завершилося формування ряду авторитетних політичних і професійних організацій пролетаріату. Після перемоги буржуазних революцій пролетаріат і буржуазія перетворилися у відкритих класових ворогів, протиборство між якими виступило на перший план у конфліктах, що розбурхував найбільш розвинені країни Європи. Класова боротьба пролетарів стала приймати усе більше розвинені форми.У цих умовах виявилася об'єктивна необхідність створення наукової ідеології робітничого класу, вироблення принципово нових філософських поглядів. Засновники марксизму Маркс та Енгельс були сучасниками і свідками утвердження капіталістичних відносин, отже формування марксистського економічного вчення відбувалося тоді, коли поступальний розвиток капіталізму зазнав перших глибоких криз.Цей процес супроводж загостренням суспільних суперечностей, проявом яких були заворушення, повстання, соціальні потрясіння. Революція 1848 p., коли паризькі робітники вийшли на барикади з буржуазно-ліберальними гаслами, та післяреволюційні події підготували нові підходи до визначення мети боротьби робітничого класу за свої права.Капіталізм усім своїм розвитком готував собі ворогів, не виправдовуючи ні ліберальних сподівань, ні теоретико-економічних обгрунтувань його прогресивності. Тому одночасно з еволюцією класичної економічної теорії відбувається формування нового напряму — марксизму, що спочатку обмежувався обґрунтуванням революційно-демократичної теорії перебудови суспільства. Маркс та Енгельс розпочинали свою діяльність як революційні демократи та теоретики революційної боротьби, але згодом створили власну теоретичну систему, яка охопила всі соціальні науки і не залишила поза увагою ні політику, ні економіку, ні закономірності соціального та духовного розвитку суспільства.Маркс і Енгельс використали хронологічний підхід до аналізу явищ, що традиційно зв'язується з історичним методом і уможливлює розгляд головних складових розвитку суспільства з позиції генези кожної з них.

30. Сутність філософії марксизму

В "Экономическо-философских рукописах" Маркс досліджував проблему відчуження праці, проаналізував минуле, сьогодення й майбутнє приватної власності на землю, висунувши тезу про її знищення в результаті дії конкретних економічних законів (одне із самих спірних у нинішніх умовах положень марксизму). Він почав критику зрівняльного комунізму, дав матеріалістичне трактування природи й людини.Спільна робота Маркса й Энгельса "Маніфест комуністичної партії" і твір Маркса "Убогість філософії", створені в 1847 р., завершили процес формування марксизму. У них уперше викладені ідеї діалектико-матеріалістичного світогляду. Обґрунтована ними концепція матеріалістичного розуміння історії має загальфілософський характер, виступаючи по суті своєї концепцией загальсвітоглядної й загальметодологічної.У марксистській філософії представлена оригінальна концепція людини. По Марксові, людина не просто живе, почуває, переживає, існує, але, насамперед , реалізує свої сили й здатності в специфічному для неї бутті - у виробничій діяльності, у праці. Він такий, яке суспільство, що дозволяє йому певним чином трудитися, вести виробничу діяльність. Поряд із принципом розвитку, у марксистській матеріалістичній діалектиці фундаментальне значення має також принцип загального взаємозв'язку. З погляду основоположників марксизму, останній вы-ражает атрибутивну властивість матерії, що полягає в тім, що всі предмети і явища перебувають у нескінченно різноманітних залежностях, у різних відносинах друг до друга, у взаємозумовленості свого існування й розвитку.Створена Марксом і Энгельсом матеріалістична діалектика виступила в якості нової історичної форми діалектики. Здійс в її рамках синтезу матеріалізму й діалектики сприяло їхньому взаємному збагаченню. З одного боку, ідея розвитку зіграла важней-шую роль у поглибленні подань про сутності матерії й материальної єдності миру. Поряд із цим розробка вчення про розвиток на послідовно матеріалістичній основі дозволила діалектиці обпертися на винятково широку фактологічну базу й повніше виявити свої евристичні можливості як метод наукового пізнання.