74. Страхування відповідальності перевізника вантажів

Страхування цивільної відповідальності перевізників вантажів набуває подальшого розвитку у зв'язку зі збільшенням як внутрішніх, так і міжнародних вантажоперевезень.

Страхування відповідальності перевізників вантажу охоплює такі види :

Страхування відповідальності ваптажоперевізника, незалежно від виду транспорту, здійснюється на загальних принципах. Разом із тим, ураховуються специфічні умови перевезень кожним видом транспорту.

Страхувальник — це транспортне підприємство, яке бере участь у вантажоперевезенні. Він може бути формальним або фактичним перевізником.

Об'єктами страхування є: 1) відповідальність перевізника вантажів за втрату, загибель або пошкодження вантажу, прийнятого ним до перевезення; 2) відповідальність перевізника за шкоду, заподіяну вантажу в результаті затримки у доставці (за додаткову страхову премію); 3) відповідальність вантажоперевізника перед третіми особами за шкоду, завдану їхньому життю, здоров'ю або майну під час транспортування вантажу.

Договір страхування укладається на рік щодо всіх перевезень транспортом страхувальника або його субпідрядників, якщо це обумовлено, та може бути подовжений на будь-який подальший період зі сплатою щорічної премії.

Страхова сума визначається за обсягами перевезень та цінністю вантажів. Вона залежить від максимально можливих сум претензій, що їх перевізник повинен буде виплатити за нормами права та чинною судовою практикою у країнах, де здійснюється бізнес перевізника.

Страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів регламентується Законом України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 p., Законом України "Про перевезення небезпечних вантажів" від 6 квітня 2000 p., Постановою Кабінету Міністрів України

Суб'єктами страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів є страхувальники, страховики та треті особи, яким заподіяно шкоду під час перевезення небезпечних вантажів.

Страхувальники — це суб'єкти перевезення небезпечних вантажів, а саме:

— відправник небезпечного вантажу — зазначена в перевізних документах юридична або фізична особа, яка готує та надає цей вантаж для перевезення;

— перевізник небезпечного вантажу — юридична (резидент і нерезидент) або фізична особа , яка здійснює перевезення небезпечного вантажу;

— одержувач небезпечного вантажу — зазначена в перевізних документах юридична або фізична особа , яка одержує небезпечний вантаж від перевізника.

Страхувальником може виступати особа, що виконує експедиторські функції в разі згоди на це перевізника.

Страховиками є юридичні особи — резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензію на проведення страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів.

Треті особи — це фізичні та юридичні особи, яким заподіяно шкоду у зв'язку з негативними наслідками під час перевезення небезпечних вантажів.

Об'єктом страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди життю, здоров'ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб під час перевезення небезпечних вантажів у порядку, визначеному законодавством.

Страховими ризиками, із настанням яких виникає цивільно-правова відповідальність страхувальника, є шкода, заподіяна життю, здоров'ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб під час перевезення небезпечних вантажів.

Страховий випадок — це будь-яка подія під час перевезення небезпечних вантажів, унаслідок якої заподіяно шкоду життю, здоров'ю фізичних осіб, навколишньому природному середовищу, майну фізичних та юридичних осіб, а також виникла цивільно-правова відповідальність страхувальника щодо відшкодування цієї шкоди.

Усі майнові претензії чи позови щодо збитків, завданих однією подією, вважаються одним страховим випадком.

Страхова сума за кожну повну та неповну тонну небезпечного вантажу встановлюється залежно від класу небезпеки вантажу.

Страхові виплати поділяють на:

1) компенсування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю третіх осіб, — 50 % страхової суми,

2) компенсування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, — ЗО % страхової суми;

3) компенсування шкоди, заподіяної майну третіх осіб, — 20 % страхової суми.

Розмір страхових тарифів установлюється у відсотках страхової суми й визначається залежно від класу небезпечного вантажу та виду транспорту.

Страхувальник має право обирати страховика, із яким він буде укладати договір страхування. Страхувальник зобов'язаний укласти договір страхування до початку діяльності, пов'язаної з перевезенням небезпечного вантажу.

У разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний протягом двох робочих днів із дати повідомлення його про це письмово повідомити також страховика.

Страховик має право у визначених порядком та умовами такого страхування випадках відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Контроль за наявністю та правильністю укладення договорів страхування здійснюють центральні органи виконавчої влади, які, згідно із законодавством, мають повноваження щодо нагляду та контролю у сфері перевезення небезпечних вантажів, та вповноважені ними організації.

Перевізник небезпечного вантажу зобов'язаний укласти договір страхування, виходячи з обсягу небезпечного вантажу. У випадку, коли перевізник виконує функції відправника та (або) одержувача, він повинен застрахувати свою відповідальність у повному обсязі. У разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний протягом двох робочих днів із дати повідомлення його про це письмово повідомити також страховика. Страховик має право у визначених порядком та умовами такого страхування випадках відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Контроль за наявністю та правильністю укладення договорів страхування здійснюють центральні органи виконавчої влади, які, згідно із законодавством, мають повноваження щодо нагляду та контролю у сфері перевезення небезпечних вантажів, та вповноважені ними організації.

Без укладання договору страхування дозвіл на перевезення небезпечного вантажу автомобільним транспортом Державтоінспекцією МВС не видається.