- •1. Передумови виникнення і форми страхування.
- •2. Зміст, функції та принципи страхування.
- •3. Необхідність і форми страхового захисту.
- •4. Об’єкт, предмет, методи та методологія досліджень у страхуванні.
- •5. Страховий фонд: принципи формування і використання.
- •4. Розкладання збитків серед широкого кола учасників страхування.
- •5. Страховий фонд – це форма поєднання інтересів індивіда і суспільства.
- •6. Роль страхування в ринковій економіці.
- •7. Поняття класифікації страхування та її значення.
- •8. Класифікація страхування за об’єктами.
- •9. Обов’язкова та добровільна форми страхування.
- •11. Зміст та структурна характеристика ризику.
- •12. Концепція управління ризиками.
- •14. Визначення тарифів за договорами загального страхування.
- •15. Становлення та характеристика страхового ринку україни.
- •16. Структура страхового ринку.
- •17. Тенденції розвитку страхового ринку україни.
- •18. Зміст та цілі маркетингу в страховій діяльності.
- •19. Комплекс маркетингу на страховому ринку.
- •20. Стратегія збуту на страховому ринку.
- •21. Страхові посередники.
- •22. Страхова компанія як база ланка страхового ринку.
- •23. Стратегія страхової компанії.
- •24. Організаційна структура страхової компанії
- •25. Ресурси страхової компанії.
- •26. Органи управління страховою компанією.
- •27. Об’єднання страховиків та їх функції.
- •28. Необхідність та зміст державного регулювання страхової діяльності.
- •29. Ліцензування страхової діяльності.
- •30. Оподаткування страховиків.
- •31. Порядок укладання страхового договору.
- •32. Права і обов’язки суб’єктів страхового зобов’язання.
- •34. Функції та повноваження держфінпослуг у нагляді за страховою діяльністю.
- •35. Структура й завдання органів державного нагляду за страховою діяльністю.
- •36. Зміст і види страхування життя.
- •37. Змішане страхування життя.
- •38. Стан та перспективи розвитку страхування життя в україні.
- •39. Зміст та структура страхування від нещасних випадків.
- •40. Обов’язкове державне страхування від нещасних випадків.
- •41. Добровільне страхування від нещасних випадків.
- •42. Страхування від нещасних випадків пасажирів.
- •43. Необхідність та структура медичного страхування.
- •44. Обов’язкове медичне страхування.
- •45. Добровільне медичне страхування.
- •46. Страхування ренти (ануїтетів).
- •47. Страхування додаткової пенсії.
- •48. Структура та принципи майнового страхування.
- •49. Вартісна оцінка майна,що підлягає страхуванню
- •50. Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків.
- •51. Страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха та крадіжки
- •52. Страхування технічних ризиків.
- •53. Страхування будівель.
- •54. Страхування тварин.
- •55. Страхування домашнього майна.
- •56. Автомобільне страхування.
- •57. Страхування водних транспортних засобів, морське страхування.
- •58. Авіаційне страхування.
- •59. Страхування вантажів на різних видах транспортних засобів.
- •60. Місце страхування в страховому захисті підприємництва.
- •61. Різновиди страхування підприємницьких ризиків
- •62. Страхування підприємницької діяльності в промисловості
- •63. Страхування в системі управління підприємницьким ризиком в аграрному бізнесі
- •64. Економічний зміст страхування кредитів
- •65. Форми страхування кредитів
- •66. Страхування депозитів
- •67. Страхування фінансових гарантій
- •68. Особливості іпотечного страхування банків
- •69. Необхідність, зміст і структура страхування цивільної відповідальності
- •70. Страхування професійної відповідальності
- •71. Страхування джерел підвищеної небезпеки
- •72. Страхування інших видів відповідальності
- •73. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
- •74. Страхування відповідальності перевізника вантажів
- •75. Необхідність та перспективи розвитку співстрахування в україні
- •76. Поняття та значення перестрахування у забезпеченні гарантій страхового захисту
- •77. Види та методи перестрахування
- •78. Стан та перспективи розвитку перестрахування в україні
- •79. Доходи страховика
- •80. Витрати страхової компанії
- •81. Прибуток страховика
- •82. Поняття фінансової надійності
- •83. Джерела забезпечення фінансової безпеки страхової організації
- •84. Платоспроможність страховика та методи її оцінки
55. Страхування домашнього майна.
Для населення давно стали звичними такі складні та цінні побутові предмети, як телевізори, холодильники та інші предмети довгострокового користування. Тому природним є намагання власників домашнього майна захистити себе від будь-яких випадковостей. Вирішити ці проблеми можна за допомогою добровільного страхування домашнього майна.
Страхувальниками домашнього майна можуть бути фізичні особи — власники домашнього майна.
Страхуванням охоплюється різне майно, що належить на праві приватної власності страхувальникові і членам його родини, які разом з ним проживають і ведуть спільне господарство. Зокрема, це таке майно: меблі, радіо-, відео- і телеапаратура, електроприлади, килимові вироби, одяг, білизна, взуття, вироби з дорогоцінних металів, предмети домашнього господарства та вжитку, господарський та спортивний інвентар; книги, предмети образотворчого мистецтва тощо. На страхування приймаються не лише предмети домашньої обстановки, побуту та особистого споживання, а й будівельні матеріали, корми, паливо, сільськогосподарські культури, елементи оздоблення та обладнання житлових і господарських приміщень у будинках державного, громадського фонду, житлово-будівельних кооперативів, приватизованих квартир, а також цивільна відповідальність страхувальника за шкоду, яку він може завдати третій особі.
На страхування може прийматися все домашнє майно, яке є в господарстві, окремі групи предметів (наприклад, меблі, одяг, радіо-, теле-, відеоапаратура) або окремі предмети (скажімо, лише персональний комп’ютер або телевізор). Особливо цінне майно (вироби з дорогоцінних металів, коштовне, напівкоштовне каміння, картини, колекції, унікальні та антикварні речі тощо) може прийматися на страхування за спеціальним договором.
Численність об’єктів страхування зумовлює наявність великої кількості подій, у разі яких виплачується відшкодування. Страховик відповідає за збитки, що виникли внаслідок зазначених далі причин.
Стихійне лихо: повінь, буря, ураган, злива, град, обвал, зсув, вихід підґрунтових вод, осідання ґрунту, паводок, незвичні для даної місцевості тривалі дощі та великі снігопади, сель, блискавка, землетрус.
Пожежа, вибух, аварія опалювальної системи, водопровідної або каналізаційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викид газу, раптове зруйнування основних конструкцій житлових або підсобних приміщень.
Викрадення або неправомірні дії третіх осіб.
Дія договору страхування у просторі обмежена місцем страхування. Отже, охоплене страховим захистом домашнє майно підлягає страхуванню лише за зазначеною в договорі страхування адресою, тобто за місцем проживання страхувальника або розташуванням садового (дачного) будинка (ідеться про всі житлові та підсобні приміщення або відкриті ділянки садиби). Якщо майно переміщується за іншою адресою, то дія договору страхування припиняється. Проте в певних випадках, обумовлених договором, можливе вільне переміщення майна з місця страхування. Страхова сума кожного застрахованого предмета домашнього майна має відповідати страховій оцінці. Страховою оцінкою може бути погоджена сторонами страхування дійсна або первісна вартість майна з урахуванням витрат, пов’язаних з його рятуванням або приведенням у порядок під час страхового випадку. За бажанням страхувальника домашнє майно може бути застраховане на повну дійсну (первісну) вартість або на певну частку від цієї вартості. Тільки колекції, картини, унікальні та антикварні речі приймаються на страхування в розмірі їх повної вартості згідно з експертною оцінкою відповідних компетентних органів. Договір страхування укладається на підставі усної або письмової заяви страхувальника , як правило, з можливим оглядом майна, що його здійснює представник страховика у присутності страхувальника, аби впевнитися, що заявлена страхова сума відповідає наявності та вартості майна, яке приймається на страхування. Строк страхування становить здебільшого 1 рік, але можуть бути установлені інші строки страхування згідно з конкретними запитами страхувальника, наприклад кілька місяців.
У практиці страхування передбачається надання страхувальникам різних пільг , які можна поділити на такі групи: пільги за беззбиткове страхування та пільги різним групам страхувальників Знижки зі страхових платежів можуть надаватися окремим страхувальникам: · за комплексність страхування. Умовою отримання такої пільги має бути наявність договорів страхування за іншими видами страхування в одній страховій компанії. Наприклад, окрім договору страхування домашнього майна страхувальник має договір страхування транспортного засобу та договір страхування від нещасних випадків; · за безпеку житла, тобто за використання страхувальниками надійних замків і систем сигналізації житла.
Постійним страхувальникам може надаватися пільговий (наприклад, місячний) термін для укладення нового договору. Новий договір, укладений в обумовлений пільговий термін, незалежно від дня внесення страхових платежів, вважається поновленим і набуває чинності з моменту закінчення дії попереднього договору. Якщо протягом пільгового терміну станеться страховий випадок, а новий договір не буде поновлено, страхове відшкодування виплачується, згідно з умовами страхування, установленими останнім договором.
У розрахунку розміру збитку є розглянуті далі особливості. · Розмір збитку визначається окремо за кожним предметом домашнього майна. · Збиток визначається окремо за кожним ризиком знищення або пошкодження домашнього майна (попри одночасність їх страхування), оскільки втрати в обох випадках будуть різні. Адже знищеним майно вважається тоді, коли воно стало цілком непридатним для використання за початковим призначенням; пошкодженим воно вважається тоді, коли якість предмета погіршилася, але при цьому можливі його відновлення з допомогою ремонту та подальша експлуатація за призначенням. З огляду на сказане збиток визначається: · у разі знищення майна — у розмірі дійсної (первісної) вартості застрахованого майна з урахуванням залишків (якщо такі є). Страхування домашнього майна здійснюється за системою першого ризику. Це означає, що страхове відшкодування виплачується за знищене (викрадене або пошкоджене) майно в розмірі суми збитку, але не вищої за страхову суму.